Публікація
Хто є хто у рівненському міськвиконкомі: ЮРІЙ ЛАЗАРЕВИЧ
10:17, 04 Березня
Наприкінці грудня 2020 року міський голова Рівного Олександр Третяк та депутати Рівненської міської ради затвердили 29 членів виконавчого комітету міста Рівне. Міськвиконком має достатньо широкі повноваження та впливає на життя міста. Крім членів виконкому “за посадою”, там чимало старих і нових облич, громадських активістів та представників бізнесу. Сайт Горинь.інфо вирішив дізнатися, чим ці люди заслужили своє членство у виконкомі та які їх плани щодо стратегічного розвитку Рівного.
Олександр Подвишенний підготував серію індивідуальних інтерв’ю з кожним членом виконкому, адже рівняни мають право знати, до кого звернутися у разі потреби та хто є хто в нашому рівненському політикумі.
Юрій Лазаревич — голова благодійної організації “Мережа 100 відсотків життя Рівне”, один із співзасновників “Ради реформ Рівного”, балотувався на місцевих виборах 2015 року до органів місцевого самоврядування від політичної партії “Сила людей”. Цьогоріч участь у виборчій кампанії не брав. Пан Лазаревич поділився своїм баченням розвитку сфери охорони здоров’я в Україна та окреслив свої плани щодо продуктивного розвитку відповідних галузей на Рівненщині.
Юрію Миколайовичу, добридень! Просимо Вас розповісти трохи своєї біографії, а далі перейдемо до професійної діяльності.
Вітаю! Я народився 29 травня 1981 року, мешкаю у Квасилові разом з дружиною та трьома дітьми. Закінчив Рівненський державний гуманітарний університет за спеціальністю “Менеджмент та управління”. Понад 12 років очолюю благодійну організацію “Мережа 100 відсотків життя Рівне”: колись це була пацієнтська громадська організація для відстоювання прав і надання допомоги хворим на ВІЛ-СНІД, туберкульоз тощо, згодом приєдналася паліативна допомога. Сьогодні ми – адвокаційна організація, адже займаємося внесенням змін у державне законодавство, розвиваємо європейські практики на місцях. На жаль, в Україні соціальна сфера та охорона здоров’я розділені, але в західних країнах усе навпаки. Наша організація діє в межах області; є структурним підрозділом всеукраїнської організації “Всеукраїнська мережа ЛЖВ”.
Чим зараз займається Ваша громадська організація?
Пріоритетом є реформа охорони здоров’я та закупівля ліків. Голова всеукраїнської організації — Дмитро Шерембей, ви його можете часто побачити на масових акціях у Києві, пов’язаних зі здоров’ям.
Тобто ваша громадська діяльність є також і роботою?
Так, ніякої таємниці нема. Ми отримуємо гроші від міжнародних донорів, урядові гранти, кошти від меценатів і так далі. Організація є неприбутковою, відтак кошти на фінансування беремо з цих джерел.
Декларацію Юрія Лазаревича можна прочитати ТУТ
Як я зрозумів з контексту, то Ви підтримували реформу медицини, яку очолювала Уляна Супрун.
Скажу більше: ми її починали розвивати ще до того, як з’явилася Уляна Супрун. До того існувала робоча група з розробки та зміни стратегії МОЗ, ініційована Олександром Квіташвілі. Схеми радянські досить вигідні великому бізнесу, який заробляє на цьому, тому політична воля має бути.
Як ви ставитеся до ідеї “легалізації” медичної марихуани?
Зараз є чітка підтримка влади в цьому напрямку. Як мені відомо, проєкт закону знаходиться на фінішній прямій.
Ви, як член міськвиконкому, за необхідності публічно підтримаєте таке рішення?
Так, звісно! Важливо розуміти, що обіг медичного канабісу зараз знаходиться в тіні, його “кришує” МВС. Однак в Україні 2 мільйони українців, які потребують полегшення від болю. На це варто зважати.
Ви добре орієнтуєтеся в медичних питаннях, зокрема щодо хворих на ВІЛ-СНІД, гепатит і так далі. Як оцінюєте надання такої допомоги в Рівному?
На жаль, на Рівненщині не зовсім коректно обирають керівників медичних закладів, які були б не лише гарними лікарями, а й менеджерами. У 2018 році я балотувався до обласної комісії, яка мала б призначати головних лікарів усіх комунальних закладів, але тоді спрацював політичний принцип призначення на посади й мене не підтримали. Натомість, від громадськості туди зайшли люди, які до медицини не мають жодного відношення.
Крім громадської організації Ви були також членом політичної партії “Сила людей”.
Давайте так: для того, аби досягнути результату, то треба об’єднуватися. Я розумів, що від керівництва міста чи області залежить успіх розвитку життя людей. Я гарно спілкуюся з Андрієм Токарським, Зурабом Кантарією, Святославом Клічуком. Після Майдану в нас виникла ідея створення якогось такого майданчика, де молоді активісти зможуть впливати на політичний розклад. На початках ми не мали нічого. Так виникла “Рада реформ Рівного”. Моє знайомство саме з паном Кантарією вплинуло на обрання політичної партії, адже їх ідеї були мені близькі. Мені подобалося те, що ця партія будувалася знизу вгору, було бажання змін. У мене є бажання побудувати партію європейського типу, яка стабільно не змінює цілі, не змінює прапори під настрої суспільства або закордонні чинники. Тому є бачення іти в депутати, мати інструменти для змін.
Як Ви оцінюєте роботу попередньої міської влади?
На жаль, за період Володимира Хомка я робив кілька спроб зустрітися з міським головою і пояснити йому, чому важливо виділяти кошти на хворих на ВІЛ-СНІД, гепатит, туберкульоз. Однак я не зустрічав підтримки, а інколи навіть лунало зустрічне запитання: “А в чому наш інтерес?” Таким чином, місто ніколи не працювало в цьому напрямку. Може, причина ще в тому, що більшість медичних закладів є на балансі області, тому міська влада всю відповідальність перекидала на обласних чиновників. Якщо нинішній мер (Олександр Третяк — примітка автора) каже, що охорона здоров’я в нього у пріоритеті, то хотілося б побачити це в цифрах бюджету на охорону здоров’я.
Повертаючись до теми виборів. Ви брали участь у місцевих виборах 2015 року, де від “Сили людей” балотувалися до Рівненської міської ради та Рівненської обласної ради, але не перемогли. Говорячи про зміну партійних кольорів, то варто сказати, що і Зураб Кантарія, і Оксана Майборода полишили членство в “Силі людей”, аби стати депутатами від інших партій. У цьому випадку пан Кантарія пройшов від “Голосу”, а пані Майборода — від “Європейської солідарності”. Як Ви розцінюєте такі кроки?
Я вважаю, якщо людина готова йти у владу, то хай іде. У мене є партії, з якими я б точно не пішов. До слова, “Голос” робив мені пропозицію приєднатися до їх команди, також ЄС, “За майбутнє”, однак я прийняв рішення не балотуватися. Проте найбільше мені імпонує “Голос”. “Сила людей” не мала можливості пройти, бо нема фінансів на чесну виборчу кампанію.
З виборами Ваша позиція зрозуміла. А як Ви опинилися у складі міськвиконкому?
Раніше я не особливо вивчав роботу виконкому, більше цікавився роботою депутатів. Делегувала мене туди “Рада реформ Рівного”, яка провела збори і висунула мою кандидатуру. Ми запрошували Третяка та Шакирзяна перед ІІ туром на посаду міського голови. Вони обидва запропонували від нашої спільноти включити у виконком одну людину. Таким чином, Третяк став мером, Шакирзян — секретарем, а я став членом виконкому.
Є прогрес у роботі виконкому?
Поки що важко сказати. Стали краще чути нас, з’явилася комунікація. На 2021 рік ми маємо дефіцитний бюджет на охорону здоров’я та “соціалку”. Сподіваюся, що якщо буде перевиконання бюджеті і перерозподіл надлишку, то більше грошей виділять саме на медицину. Пріоритетним напрямком роботи виконкому для мене зараз є безумовно охорона здоров’я. Мова йде про грамотне використання бюджетних коштів, переорганізацію комунальних медичних закладів, які не виконують своїх прямих функцій. Також буду працювати над залученням громадськості до надання відповідних якісних послуг, як це працює на Заході. Планів є чимало.
Спілкувався Олександр ПОДВИШЕННИЙ
Також читайте:
Хто є хто у Рівненському міськвиконкомі: БОГДАН ГАПЯК
Хто є хто у рівненському міськвиконкомі: ТЕТЯНА ВОРОНЦОВА
Хто є хто у Рівненському міськвиконкомі: НАДІЯ ГЛАДКЕВИЧ