«Тарас був людиною, яка горіла ідеєю. Він заснував цей сайт не для заробітку — він хотів змінити інформаційний простір Рівненщини, зробити його чесним і патріотичним.»
Інна Денисюк
Головна редакторка horyn.info
«2016 року, коли Тарас вирішив піти на контракт у ЗСУ, я сказав йому, що загинути за Україну — це добре, але комусь її і будувати треба. Тарас тоді відповів: „Я йду в армію не вмирати, а вбивати.“» Ігор пам'ятає Тараса ще школярем — восени 2002-го той вперше прийшов у офіс «Молодого Руху» в Рівному, а вже наступного року, вступивши до Острозької академії, очолив острозький осередок організації. Разом вони готували вишкільні табори та Помаранчеву революцію.
Ігор Хожовський
Побратим по громадській діяльності, 2002–2006
«На фронті Тарас був таким самим — надійним, з позицією, завжди готовим допомогти. Він не міг стояти осторонь, коли потрібна була допомога.»
Побратим з 130 ОРБ
Військовослужбовець
«Тарас був надзвичайним правдолюбом. Чесний, впертий та вірний своїм словам і Батьківщині, яку захищав. Ми не хочемо писати, що Тарас був… він є і буде з нами.»
Редакція Горинь-Інфо
Колеги
Пам'ятає Тараса ще студентом першого курсу Острозької академії — вже тоді переконаним патріотом, готовим твердо відстоювати свої погляди й боротися з несправедливістю. Дописи Тараса з війни, за його словами, об'єднували навколо себе всю спільноту випускників академії різних поколінь.
Павло Булгак
Однокурсник, Острозька академія
Детальний пластовий життєпис Тараса — про вишколи, вишкільні звання, роки в проводі станиці Рівне та волонтерство — підготувала його пластова подруга. Повний текст із фотографіями доступний окремим документом.
Оксана Красіліч (Шевчук)
Пластова подруга
«Останній раз ми бачились із Тарасом на Крайовому пластовому з'їзді. Він як зв'язковий куреня був у складі делегації з Рівненщини. Багато хто сумнівався, чи той з'їзд треба було проводити в Києві. А Тарас приїхав — з фронту, у звільнення. Надзвичайно сумлінним був чоловіком. І дуже скромним. Багато років був донором крові — останній його пост на сторінці саме про потребу здачі крові.»
Юрій Юзич
Товариш по Пласту
«З Тарасом я познайомився понад двадцять років тому в Народному домі у Рівному... Коли Тарас почав навчатися в Острозькій академії, він став ще більш потрібним для справи. Згодом він і я стали пластунами... Це треба було бачити, як діти линули до нього, особливо молодші юнаки — в лісі на таборі, у місті в домівці чи у мандрівці. Де Тарас — там і ватага хлопців.»
о. Віталій Поровчук
Друг, понад 20 років знайомства
«Він був зв'язковим куреня, координував майже всі хлопчачі гуртки в Рівному. Він був не лише наставником, він був справжнім другом для своїх вихованців. Менші хлопці приходили до нього пити чай. Це його вирізняло з-поміж інших пластунів.»
Артем Остапюк
Член станичної пластової ради
