Публікація

Від дільничного до командира дронів: історія поліцейського з Рівненщини на псевдо Сем

10:30, 05 Вересня

зображення публікації

Майже 20 років він служить у правоохоронних органах, а останні роки поєднує поліцейську службу з бойовою роботою. Поліцейський із Рівненщини на псевдо Сем нині командує підрозділом безпілотних систем стрілецького батальйону поліції області та виконує завдання на передовій.

Сем закінчив Київський національний університет внутрішніх справ у 2007 році. Службу розпочав у 2-й Галицькій окремій бригаді Внутрішніх військ МВС України, де до 2012 року був командиром взводу. Після цього продовжив службу на Рівненщині — працював дільничним, а згодом оперуповноваженим кримінальної поліції.

Перші навички керування безпілотниками Сем здобув ще у 2022 році. Відтоді постійно навчався та вдосконалював свої знання. Коли у 2024 році на Рівненщині почали формувати батальйон поліції особливого призначення, він добровільно до нього долучився.Спочатку служив інспектором взводу, згодом став старшим інспектором відділення безпілотних літальних апаратів, радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби. Із лютого 2026 року — командир взводу роти безпілотних систем.

Уперше на передову Сем вирушив у червні 2025 року — на Торецький напрямок.

Разом із побратимами він проводить аеророзвідку, виконує бойові завдання та забезпечує підтримку передових позицій піхоти. За допомогою дронів на позиції також доставляють воду, провізію, паливо та мастильні матеріали.

За час служби екіпаж неодноразово уражав ворожі бліндажі, позиції та склад боєприпасів.

Один із випадків Сем згадує з усмішкою. Під час аеророзвідки оператори втратили ціль, але її допоміг знову виявити звичайний бродячий пес. Тварина підійшла до російських військових, після чого оператори змогли їх побачити та продовжити роботу.

Були й значно небезпечніші ситуації. Одного разу по позиції поліцейських вдарила авіабомба. Сем разом із побратимами Псіхом і Вазоном опинилися під завалами бліндажа.

Чоловікам довелося самостійно вибиратися назовні. Усі вижили, але отримали контузії.

Війна, втім, приносить не лише важкі випробування. Одного разу до позиції поліцейських прибилося маленьке кошеня. Після знищення укриття побратим Вазон забрав його із собою на Рівненщину. Кіт залишився там і живе досі.

Під час перебування у Краматорську поліцейські також допомагали місцевим жителям, які не погоджувалися на евакуацію. Вони привозили людям старшого віку продукти та необхідні речі.

Сем вважає, що безпілотні системи докорінно змінили сучасну війну.

«Краще втратити дрон, ніж життя розвідника, піхотинця чи штурмовика. Сьогодні багато завдань можна виконати саме за допомогою безпілотних систем».

За службу Сем неодноразово отримував нагороди, зокрема відзнаки «Срібний хрест» та «За оборону України».Найважчим на війні він називає психологічне та фізичне навантаження. Водночас саме тут, каже поліцейський, знайшов справжніх друзів.

«З Псіхом і Вазоном ми пережили артилерійські обстріли, удари КАБами, ділили останню банку енергетика по ковтку. Саме на війні я знайшов справжніх друзів».

Найбільше Сема мотивує бажання захистити рідних, українців та вірність присязі. Він хоче, щоб Україна була вільною, а діти більше ніколи не бачили війни.

Після перемоги поліцейський мріє насамперед відпочити — фізично та психологічно.

А головний висновок, який він зробив за роки війни, сформулював просто:

«Життя — це найцінніше, що має людина».