Публікація

Хто є хто у Рівненському міськвиконкомі: НАДІЯ ГЛАДКЕВИЧ

09:35, 24 Лютого

зображення публікації

Наприкінці грудня 2020 року міський голова Рівного Олександр Третяк та депутати Рівненської міської ради затвердили 29 членів виконавчого комітету міста Рівне. Міськвиконком має достатньо широкі повноваження та впливають на життя міста. Крім членів виконкому “за посадою”, там чимало старих і нових облич, громадських активістів та представників бізнесу. Сайт Горинь.інфо вирішив дізнатися, чим ці люди заслужили своє членство у виконкомі та які їх плани щодо стратегічного розвитку Рівного.

Олександр Подвишенний підготував серію індивідуальних інтерв’ю з кожним членом виконкому, адже рівняни мають право знати, до кого звернутися у разі потреби та хто є хто в нашому рівненському політикумі.

Пані Надія Гладкевич — топ-менеджер групи компаній “РЕНОМЕ” у Рівному, голова правління громадської організації “Простір”, тричі член виконкому Рівненської міської ради (з 2010 року). Незважаючи на щільний графік, Надія Федорівна знайшла можливість з нами поспілкуватися. Розмова видалася конструктивною і стосувалася ключових для міста питань, зокрема у сфері цифрових технологій і містобудування. 

Пані Надіє, добридень! Рівняни знають вас, як представника чималої будівельної компанії, але разом з тим ви є волонтеркою, громадської активісткою, двічі балотувалися до місцевих органів влади. Яке Ваше враження від новообраного виконкому Рівненської міської ради?

На мою думку, забагато членів виконкому. Вони не працюють злагоджено. Виконком — це консультативно-дорадчий орган, і мені бракує якісної комунікації. Я готуюся до кожного засідання (демонструє пакет документів — примітка автора), однак вони попередньо не вивчаються всіма учасниками. Минулого разу було дуже неконструктивно, багато демагогії. Учасники витратили чимало часу на балаканину замість змістовної роботи.

Ви щоразу так готуєтеся?

Авжеж! Однак я вважаю, що треба переходити на електронний документообіг, це значно пришвидшить роботу і зробить її відкритішою. Є люди, які відстоюють паперові матеріали, але це не зручно. Обговорюється чимало неважливих питань, які не є у компетенції виконкому.

Чув, що причиною є недосвідченість міського голови.

Так і є, але короля робить свита. У пана Третяка є заступники, які мають організовувати цю роботу, робити її ефективною. Важливо, аби члени виконкому хотіли вчитися, вникали в законодавство, а не “розводили базар”.

Ви вже понад 10 років у рівненському виконкому. Не втратили інтерес до цього?

Чесно кажучи, я не знаю, як цього разу потрапила сюди. Мене запросив міський голова. Якщо у 2010 році я була пов’язана з “Нашою Україною”, будучи помічницею народного депутата України VI скликання Віктора Матчука, а в 2015 балотувалася від БПП, куди мене запросив Юрій Благодир, то цього разу це вийшло якось ненароком. Мабуть, хтось мене рекомендував Третяку. Ми до виборів не були знайомі з Олександром Віталійовичем.

З Вашого досвіду: попередні скликання виконкому були більш ефективні, ніж сьогоднішнє скликання?

Було менше людей. Я вважаю, що у виконкомі не місце політиці, хоча такі спроби політичного лобі були, однак ми їх вдало нівелювали. В основному питання виконкому — це господарські питання. Не вистачає атмосфери дорадчості, коли всі сидять за одним столом. Перш за все, члени виконкому мають більш відповідально ставитися до своєї роботи, спробувати розібратися в тому, що говориться. Звісно, що мені дещо легше, адже в мене є цілий штат: юристи, маркетологи, економісти і так далі, які вивчають норму закону, також є архів за попередні 10 років. Є можливість порівняти, відстежити динаміку.

Зараз виконком формується за принципом політичної квоти. Фракції намагають лобіювати у виконком побільше своїх представників. Як це впливає на його роботу?

Як на мене, в цьому нема нічого поганого. Важливо хто наверху: “злий геній чи добрий геній”. Тому що якщо я хочу реалізувати якісь свої задуми і вони в мене прогресивні… Це, мабуть, та причина, по якій я ще поки що не йду в політику. Тому що я не набрала критичну масу однодумців і не зрозуміла механізм, за яким можна це реалізовувати. Абсолютно нормально, коли є нормальні ідеї і маєш однодумців. Прийти і навколо себе мати однодумців – тих, хто буде разом з тобою реалізовувати ці задуми. Тому що це не тільки у виконкомі, чи у політиці, чи в міській раді важливо.  Це навіть в бізнесі важливо. Тому що якщо ти маєш людей у себе, “вільнонайманих”, але все-таки на заробітній платі, а ти є власником чи директором. Якщо вони не сповідують твої ідеї, то вони не зроблять того, що ти задумав. І це все буде рухатись дуже повільно, дуже неефективно, якщо вони це робитимуть “з-під палки”, тільки тому, що боятимуться втратити зарплату. Тому обов’язково потрібні однодумці. Тому нічого такого поганого, що відбувається зміна, немає. Це, навпаки, хороший процес. Хороший процес з декількох причин. По-перше, що мають бути однодумці. Другий, це те, що я навіть в себе в компанії роблю ротації. Тому що людина на одному місці “зашорена”.

Важливо, все-таки, запрошувати людей-фахівців. Або людей, які хоч якось розуміють основи менеджменту, основи врядування, знають основи. Це як англійська королева: вона тільки народилася, а її вже садять за парту вчити закони королівства. Так само всі депутати, які прийшли, вони всі повинні читати нормативні акти, для них мають бути організовані навчання. Так само і члени міськвиконкому.

Звичайно, ми не можемо перечитати всі закони, але принаймні ми маємо ознайомитись з тими, які є дотичними до наших повноважень. Звичайно, я по деяким питанням не голосувала в минулих скликаннях. Тому що я відверто вважала, що це не питання міськвиконкому, наприклад, коли хотіли поділити відповідальність за прийняття рішень по землі, по ДПТ… Таких варіантів було багато.

Тому, звичайно, квоти це не погано. Гірше, коли призначають своїх знайомих, які некомпетентні.

Але якщо заходить команда і відстоює інтереси не громади у цьому всьому, а інтереси якоїсь бізнес-групи…

Як правило, це є. І ми це зараз все спостерігаємо.

Я спостерігаю таку тенденцію, що багато представників від забудовників. І Віктор Шакирзян, і той же Мирослав Черній, які повязані з будівельною сферою. Як поєднати цю етику?

Я не думаю, що якщо говорити про Шакирзяна… Куриса… Говоримо Шакирзян, а думаємо Курис, так? А також Іванова і Чернія, то це представники конкурентів. Те, що вони разом в одній міській раді, то це навпаки мабуть добре. Хоча одні мають більшу вагу, інші менші вагу… Так, як зараз склалося в місті, то це мабуть краще. Гірше, що мабуть що вони всі порушують закони і, відповідно, це змусить їх домовлятись. І , мабуть, не в кращий спосіб. Я так думаю. Бо те, що ми бачимо по рішеннях, які вже приймаються… Хоча всі були проти забудови Басового Кута… Але, як бачимо, як вони дружненько за це все голосують. Мені цікаво от підняти всі ці програми (передвиборчі – примітка автора) і подивитись, хто з них був проти забудови Басового Кута.

Питання в тому що в забудові безпосередньо самого Басового Кута, самих схилів… Це може мати місце. Питання в тому, що має бути якась стратегія розвитку території.  Це перше. Друге: мають бути правильні очисні споруди. Тому що так, як зараз робиться… Ми прекрасно знаєм, що з Басового Кута зробили помийну яму.  І навіщо ж купувати квартиру навколо помийної ями? Якщо ти все рівно не можеш жити біля болота, ним скористатись. І рано чи пізно це питання все рівно стане. І потім люди, які будуть будувати квартири, будуть бігти в міську раду і казати: “айяйяй, а де ж наші очисні споруди”.

Для того, щоб будувати житло, мають з’явитися інші бізнеси, мають з’явитися робочі місця. Бо житло купують ті, хто заробляє гроші. Вже “бурштинщики” купили, люди, які на заробітках теж. Лишилися тільки ті, які будуть заробляти тут на місці. А заробляти на чому? Якісь нові робочі місця. Це ІТ-кластер може бути, це можуть бути швейні підприємства. Це, врешті-решт, дружба з сусідніми ОТГ. В нас зараз іде конфронтація. Ми приєднали “бідненький” Квасилів, який має дефіцитний бюджет. І місто Рівне має на сьогоднішній день “поділитися” з Квасиловом. Хоча Квасилів також мав би створити нормальний інвестиційний клімат, попрацювати з своїми бізнесменами, зацікавити, щоб вони платили податки там, щоб вони могли розвиватись. Можливо якась синергія буде, я не знаю.

Але є ж “багатші” ОТГ. Вони існують і з ними потрібно дружити.

Ви багато говорите про будівництво. Як місто може боротися з незаконною забудовою?

Важко сказати одразу, першою чергою, усім профільним управлінням не порушувати закон. Виконком, на жаль, жодного впливу на це не має. Що зараз бачимо? Усі зони впливу поділені. Той купив ту ділянку, той купив ту — і роблять там, що хочуть. У цивілізованих містах є поняття переміщення зонінгу, а не хаотично забудовувати кожен вільний метр землі. Важливо, аби архітектор був незаангажований, щоб не було корупційних схем. Існують фінансові інтереси. (Раніше Надія Гладкевич розповідала, що в міській раді надзвичайно розвинена корупційна складова— примітка автора). У міста має бути господар.

Мер має бути господарем чи менеджером?

Одним і другим, ці поняття не суперечні. Мер має об’єднувати навколо себе, вміти будувати команду. Так, Хомко був класним господарником, його зараз мало хто переплюне. Третяку потрібна єдина команда професіоналів — і тут починаються проблеми. Наприклад, низькі зарплати. Фахівці високого рівня не будуть працювати на волонтерських засадах, а це породжує корупційну складову. Відповіді на це питання я не маю.

З відкритих джерел відомо, що Ви займаєтеся громадською діяльність. Розкажіть, будь ласка, детальніше про це.

Я співзасновниця громадської організації “Простір”. Метою є розвиток підприємництва, співпраця з креативними індустріями. Нас трохи підтримує місто й область. Минулого року було залучено з бюджету десь 85 000 грн. Ми проводимо консультації, круглі столи. Якщо ви чули, то недавно ми виграли грант “House of Europe”: представники креативних індустрій з Європи приїхали сюди для проведення обговорення й залучення інвестицій. Відомий наш проєкт — це співочі мурали, їх є три в місті. Регулярні звіти можна знайти в нашому щорічному каталозі.

На що, першою чергою, треба звертати увагу місцевій владі, щоб покращити життя рівнян?

Треба зробити всі процеси прозорими. Так працює бізнес. Про “Реноме” говорять, як про будівельну компанію, але це лише незначна частка. Насправді, ми IT-компанія і є партнерами Мінцифри, маємо сертифіковану ліцензію. Уряд багато чого віддає в оренду бізнесу для ефективного розвитку. Діджиталізація — це дуже непросте завдання. Рівне має всі ознаки провінційного містечка, всі одне одному партнери і друзі, але рано чи пізно доведеться поступитися чимось, аби провести системні зміни. Потрібно впровадити єдині правила гри і поважати їх, це буде правильно.

Спілкувався Олександр ПОДВИШЕННИЙ

Біографія Надії Гладкевич

Народилася 5 червня 1963 року в місті Корець.

У 1986 році закінчила Київський політехнічний інститут (автоматизовані системи управління, інженер-системотехнік).

Свою професійну діяльність розпочала в 1986 році на Рівненському радіозаводі інженером-програмістом.
З 1990 року працювала старшим інженером-програмістом в МП «Восток-Програма».
1992 — 2001 р.р. — ТзОВ ВКНТІФ «РЕНОМЕ», старший інженер-програміст, керівник напрямку комп’ютерних технологій.
2001 — 2004 р.р. — директор департаменту інформаційних технологій ЗАТ «РЕНОМЕ».
2004 — 2006 р.р. — директор ТОВ «РЕНОМЕ-СМАРТ».
2006 — обіймає посаду генерального директора ЗАТ «РЕНОМЕ».
В 2006 році стала генеральним директором ЗАТ «РЕНОМЕ».

У 2010 році спробувала стати депутатом Рівненської міської ради у списку „ Нашої України”, будучи безпартійною. Депутатом не стала, втім стала членом Рівненського міськвиконкому.

У 2015 році балотувалась у депутати Рівненської обласної ради від “Блоку Петра Порошенка “Солідарність”, депутатом не стала.

Заміжня, має доньку Олександру.

Також читайте:

Хто є хто у Рівненському міськвиконкомі: БОГДАН ГАПЯК

Хто є хто у рівненському міськвиконкомі: ТЕТЯНА ВОРОНЦОВА