Публікація
«Якщо буде паніка — не буде бою»: історія командира Сергія з бригади «Горинь»
12:00, 12 Вересня
Фото: 104 бригада тероборони ЗСУ “Горинь”
Командир взводу 104-ї окремої бригади «Горинь» Сергій із позивним «Інструктор» пройшов бої на Сумщині, де його група опинилася в оточенні та була змушена ховатися в тунелі після мінометного обстрілу. Військовий розповів про найважчий бій, роль командира та мрію повернутися додому разом із побратимами.
Історією командира поділилися на сторінці 104 бригади тероборони ЗСУ “Горинь”.
Сергій, який має позивний «Інструктор», командує взводом 2-го батальйону 104-ї окремої бригади «Горинь». Таке прізвисько військовий отримав за те, що постійно навчав побратимів поводженню зі зброєю.
До початку повномасштабної війни Сергій працював водієм, а останні десять років — охоронцем. Військовий досвід він отримав ще під час АТО.
«Особливо багато дала підготовка, яку свого часу проходив за часів АТО», — розповідає Сергій.
Один із найважчих боїв у його службі відбувся на Сумщині. Група військових опинилася в оточенні. Після мінометного обстрілу позиція, де перебували бійці, загорілася. Військовим довелося сховатися у заздалегідь підготовленому тунелі.
«У той момент ми всі заскочили в тунель. І чудом усі залишилися живі», — пригадує військовий.
Коли російські військові відійшли, Сергій очолив вихід групи до своїх позицій. Бійцям довелося рухатися під переслідуванням ворожих FPV-дронів. Попри небезпеку, усі військовослужбовці змогли повернутися живими.
За словами Сергія, під час бою командир має насамперед зберігати спокій, адже від його поведінки залежить стан усієї групи.
«Найперше в цій ситуації — щоб не було паніки. Коли буде паніка, люди будуть неконтрольовані. Вони дивляться на командира. Що робитиме командир — те робитимуть і вони».
За роки служби «Інструктор» став командиром, який не лише віддає накази, а й веде своїх бійців за собою.
Вдома на Сергія чекають дружина Анна та син Тарас. Батько став для сина прикладом, а Тарас, надихнувшись його досвідом, сам навчається військової справи.
Попри пережиті бої та небезпеку, найбільше Сергій мріє про повернення до мирного життя.
«Щоб закінчилася війна, побратими повернулися додому, а я зміг знову бути поруч із родиною».
Нині Сергій продовжує службу у складі бригади та разом із побратимами тримає оборону. Його головне бажання — завершення війни та можливість повернутися додому разом із тими, з ким сьогодні стоїть пліч-о-пліч.
