Публікація
Від штрафів до тюрми: що чекає на мешканців Рівненщини за спалення сухостою на городах
17:01, 29 Вересня

Фото: Державна екологічна інспекція Поліського округу
Днями на Рівненщині двоє мешканців громад вирішили “прибрати” свою сільськогосподарську територію від листя й бадилля, проте для них це закінчилося протоколом та штрафом. Осіннє спалювання рослинних залишків, яке дехто досі вважає мало не “традиційним” способом прибирання. Насправді є порушенням закону і несе за собою адміністративну відповідальність, не кажучи вже про шкоду здоров’ю й довкіллю.
Читайте також: Спалення трави на городах: чому існує ця осіння традиція і як вона шкодить нашому здоров’ю
Як повідомили Горинь.інфо у пресслужбі ДСНС Рівненської області, лише від 2025 року рятувальники 1013 разів виїжджали на виклики, пов’язані з підпалами сухостою. До адміністративної відповідальності притягнули 246 осіб.
Інколи наслідки бувають трагічними. Так, навесні у селі Сторожів на Кореччині загинула 74-річна жінка. Вона на своєму подвір’ї підпалила сухе зілля й сміття, але вогонь перекинувся на сусідню ділянку. Пенсіонерка намагалася самотужки загасити полум’я й отримала смертельні опіки.
Спалювання листя і трави в Україні є незаконним. Це порушення низки правил у сфері благоустрою населених пунктів, а також закону “Про охорону атмосферного повітря”. За спалення сухостою передбачена адміністративна, а у тяжких випадках кримінальна відповідальність:
Штраф для громадян — від 3 060 до 6 120 грн.
Штраф для держслужбовців — від 15 300 до 21 420 грн.
Якщо паління відбувається на території природно-заповідного фонду: 6 120–12 240 грн (для держслужбовців — 21 420–30 600 грн).
За знищення чи пошкодження лісі — до 150 000 грн.
У випадках, коли внаслідок підпалу гинуть люди, передбачене покарання від 2 до 5 років позбавлення волі. До того ж у період воєнного стану навмисні підпали можуть бути прирівняні до диверсії. У березні 2023 року Верховна Рада внесла зміни до Кримінального кодексу: тепер за такі дії можливе серйозне покарання за статтею «Диверсія».
Фахівці ДСНС наголошують, що сухе листя, бадилля чи траву можна утилізувати екологічними способами:
- Компостування — органіка перетворюється на добриво, яке збагачує ґрунт.
- Листовий перегній — залишене у мішках листя за рік-два стає цінним підживленням для ґрунту
- Мульчування — подрібнене бадилля й листя можна розкласти на грядках, воно захищає землю й покращує її структуру.
- Теплі грядки — закопане листя чи городні рештки виділяють тепло й допомагають отримати врожай раніше.
Такі методи не лише безпечні, а й корисні для землі та врожаю.
