Публікація

Спалення трави на городах: чому існує ця осіння традиція і як вона шкодить нашому здоров’ю

15:13, 26 Вересня

Фото ілюстративне: depositphotos

Кілька тижнів восени повітря в селах і містах Рівненщини затягує густим димом.  Це горить багаття з бадилля, гілок та листя, бо для багатьох людей це здається звичним способом прибрати город чи подвір’я. Але насправді такий дим шкодить і довкіллю, і здоров’ю навколишніх. За даними пресслужби ДСНС у Рівненській області, тільки з початку 2025 року рятувальники 1013 разів виїжджали на виклики, пов’язані з підпалами сухостою.

Чому люди досі палять рослинність, яка шкода для здоров’я і як можна обійтись без цього — про це Горинь.інфо розповів лікар Здовбицької АЗПСМ Руслан Кузьмич.

Чому палять траву?

Багато хто палить, бо немає іншого рішення поводження з відходами, або просто немає сил організувати компостування листя, сухостою та інших органічних відходів. Проте є й ті, хто переконаний у поширених міфах:

• «Шкоди для здоров’я немає, бо раніше наші батьки й діди теж так палили». Колись органічні відходи здебільшого використовували для корму худоби або компостували. Палили рідко, і точно не пластик та інше сміття, яке нині часто горить разом із травою. Теперішній дим це токсична суміш чадного газу, канцерогенів і важких металів, яка шкодить кожному, хто дихає повітрям.
• «Зола з багаття – це добриво для землі». Зола залишається на поверхні та швидко змивається першим дощем. Натомість у вогні гине корисна мікрофлора ґрунту. Земля стає виснаженою, а не родючою.
• «Після вогню трава росте швидше». Такий ефект відбувається через почорнілі від вогню ділянки, де зелена трава краще помітна. Насправді зелені паростки під сухостоєм є завжди. А після підпалів першою з’являється груба і невибаглива бур’янова трава, яка пригнічує інші рослини.
• «Краще я підпалю перший і проконтролюю». Вогонь може поширюватися дуже швидко. Саме через такі «контрольовані» підпали рятувальники Рівненщини вже понад тисячу разів виїжджали цього року на пожежі, розповіли в ДСНС.

Сімейний лікар Руслан Кузьмич також розповів про те, хто в зоні ризику від спалення трави і які проблеми з диханням внаслідок цього можуть трапитись:

Чим небезпечний дим?
У ньому не лише неприємний запах. Там чадний газ, токсині сполуки, дрібні частки пилу, які проникають у легені й навіть у кров. Дим від такого спалення подразнює слизові оболонки, загострює хвороби дихальної системи, підвищує ризик інфарктів та інсультів. Особливо страждають діти, літні люди, вагітні жінки та ті, хто має хронічні захворювання.

Які симптоми можуть з’явитись?
Кашель, задишка, сльозотеча, головний біль. У людей із хронічними хворобами можуть початися загострення і підвищення тиску.

Що робити, якщо неможливо уникнути диму?
Закривати вікна, за можливості залишатися в приміщенні. Використовуйте маску при виході надвір і пийте більше рідини. Якщо стан погіршується і з’являються сильні симптоми, то обов’язково звертайтесь до лікаря.

Альтернативи спаленню трави:

У Рівному вже кілька років знаходять інші способи використання опалого листя: комунальники, за додаткову плату, вивозять його з дворів та приватного сектору на полігон, де відходи переробляють та компостують.

Проте можна організувати безпечну утилізацію й самостійно:

1. Створити листовий перегній

Помістіть листя в спеціальні мішки для перегною (або звичайні з отворами), утрамбуйте й залиште у вологому місці на 1–1,5 року. В результаті ви отримаєте перегній, який можна використати для покращення ґрунту або як підкислювач для деяких видів рослин.

2. Компостування листя й бадилля

Перед закладанням у компостну купу листя бажано подрібнити. Викладайте його шарами: товстий шар подрібненого листя (не менше 30 см), потім перегній чи ґрунт, і так далі. Через рік отримаєте якісний органічний компост. Бадилля овочів також можна закладати в ями: полити фітоспорином, присипати землею та золою і вже навесні це стане добривом.

3. Теплі грядки

Опале листя й дрібні рослинні залишки можна закопати у траншеї. Взимку вони перегниють, а навесні стануть природним «обігрівом» для ґрунту. Так можна висаджувати розсаду значно раніше.

4. Мульчування

Здорове бадилля картоплі, моркви чи помідорів можна використати як мульчу: розкласти шаром у 5 см прямо на грядки. Воно з часом перегниє й збагатить землю. Важливо брати лише здорову рослинність без ознак фітофторозу чи інших хвороб.

5. Укриття для дерев

Картоплиння можна розкласти навколо стовбурів плодових дерев — воно захистить їх від морозу, стримає ріст бур’янів і відлякає деяких шкідників.

6. Засоби від шкідників

З бадилля готують настої для боротьби з попелицею, кліщами, білявкою, гусінню та іншими шкідниками. Наприклад, 600 г свіжого (або 400 г сушеного) картоплиння заливають 5 літрами води, настоюють 4–5 годин, проціджують і додають 50 г господарського мила. Отриманим розчином можна обприскувати дерева й кущі.

Таким чином, рослинні відходи можуть приносити користь, а не шкодити. До того ж спалювання сухого листя заборонено законом.

Детальніше за спалення сухостою читайте: Від штрафів до тюрми: що чекає на мешканців Рівненщини за спалення сухостою на городах

РЕКЛАМА