Публікація

Як Рівненська громада потерпає від зміни клімату: дослідження Екоклубу

10:52, 24 Жовтня

зображення публікації

Жителі Рівненської громади останніми роками потерпають від зміни клімату — екстремальних погодних явищ та частіших хвиль спеки влітку. Це наслідок підвищення середньорічної температури повітря: за останні тридцять років у громаді вона піднялася на 1,2 градуси за Цельсієм. 

Рівне — місто-член ініціативи Європейського Союзу “Угода мерів“, розпочало розробку Плану дій сталого енергетичного розвитку та клімату. Це документ, який покликаний допомогти громаді скоротити викиди парникових газів та адаптуватися до наслідків кліматичної зміни. Щоб зрозуміти, які саме наслідки загрожуватимуть громаді, необхідно провести оцінку вразливості громади до зміни клімату. 

Восени 2021 року громадська природоохоронна організація “Екоклуб” почала роботу над дослідженням “Оцінка вразливості до зміни клімату Рівненської громади та рекомендації щодо заходів з адаптації”, яке дало відповідь на це питання. Експерти організації проаналізували метеорологічні показники у громаді, характеристику забудови, інформацію щодо інфраструктури та транспорту, поводження з відходами, споживання води, стану зелених насаджень: 

“Дослідження показало: ймовірно, кількість опадів збільшиться, особливо влітку, взимку можна очікувати більше дощів, ніж снігу. Також зросте кількість саме інтенсивних опадів: коли за малий проміжок часу випадатиме значна кількість дощу, а згодом може бути тривалий бездощовий період. Це негативно впливатиме як на ріст зелених насаджень, так і на можливі підтоплення вулиць та будинків”, — стверджує Ольга Лящук, координаторка проєктів ГО “Екоклуб”.

Щоб зрозуміти, як зміна клімату впливає на життя та добробут рівнян та квасилівчан, Екоклуб також опитав 369 жителів громади. Результати доводять: слабкість або ж виснаження під час хвиль спеки відчувають більше 50% опитаних жінок та близько 40% опитаних чоловіків:

“Зміна клімату прямо чи опосередковано впливати на здоров’я людини. Унаслідок екстремальних погодних явищ можуть збільшуватися випадки інфекційних та неінфекційних захворювань. За несприятливих кліматичних умов збільшується кількість захворювань і смертей. На жаль, дослідження показало, що більшість людей, яких ми опитали, відчувають на собі прояви зміни клімату та змушені звертатися до медичних закладів або вдаватися до самодопомоги”,зазначає Ольга Лящук. 

Щоб громада протистояла кліматичним викликам, автори дослідження запропонували заходи, які покликані адаптувати громаду та зробити її стійкою до екстремальних погодних явищ. За словами Ольги Лящук, значна частина заходів з адаптації не потребує великих фінансових витрат, якщо їх враховувати на етапі планування. Серед них — зберігати та розвивати зелені зони у населених пунктах, впроваджувати заходи з термомодернізації будинків, облаштовувати простір так, щоб уникати створення водонепроникних ділянок,  користуватися велотранспортом замість автомобілів. 

“Ми знаємо про кліматичні виклики, з якими стикнеться громада, а також про її вразливі сторони. Тож під час планування заходів повоєнного відновлення нашої перемоги не варто нехтувати заходами з адаптації. Вважаю, що це — відповідальність українців перед майбутніми поколіннями”,говорить Оксана Поль, географиня та співавторка дослідження. 

Якщо громада вже зараз не почне впроваджувати заходи з адаптації до зміни клімату, якість життя рівнян та квасилівчан погіршуватиметься надалі, а екстремальні погодні явища задаватимуть матеріальних та фінансових збитків, стверджують автори дослідження. 

Ознайомлюйтеся з результатами дослідження та його резюме: https://cutt.ly/PBZZJnu 

Юлія Гузій, комунікаційниця ГО “Екоклуб”