Публікація

«Я тут, бо мушу»: колись будівельник, нині військовий “Вуйко ” служить у рівненській бригаді

17:03, 11 Квітня

зображення публікації

104 бригада тероборони ЗСУ Рівненщина розповідає про побратима – “Вуйка”.

«Я тут, бо мушу». 

Він будівельник, дідусь та військовослужбовець.  Простий чоловік, який став на захист України. Знайомтеся – Віталій на позивний «Вуйко». Йому 49, родом із Закарпаття. Не любить багато говорити, сильний, спокійний.

Позивний, який знайшовся сам

“Усі кличуть мене «Вуйко. Та й так воно пішло — коли тільки прийшов, хлопці одразу почали: «Вуйко, Вуйко». А коли вже на БЗВП треба було вибирати позивний — і не думав, вигадувати нічого іншого. «Вуйко» так «Вуйко»”.

Досвід

“В армії недавно — всього три з половиною місяці. Прийшов після БЗВП, попав до 104-ї бригади. Тут усе чітко: задачу поставили — задачу виконав. Не скажу, що щось важко. Просто робота”.

“Я вже колись служив — ще в 94-му році, строкову. Тож армія мені знайома. Хоча, звісно, тепер усе інакше. То була одна армія, а ця — зовсім інша. Зараз більше на техніку спираються, на логіку, а не просто на «виконай і не думай»”.

Родина, яка чекає

“У мене вдома чекає цивільна дружина, двоє дорослих дітей і вже навіть двоє внуків. Старшому — три з половиною, меншому — півтора. Мрію повернутись. Посидіти з внуками, може, й шахів навчу. Колись добре грав, третє місце по області мав. Дітей учив із восьми років. Але не наполягатиму — не захочуть, і не треба”.

Цивільне життя і плани на мир

“Мрію про свій будинок. І він обов’язково буде. Не хочу будувати — знаю, скільки це забирає часу, сил і життя. Хочу купити — простий, невеликий, але свій. Щоб був спокій. Щоб був дім”.

Про хобі, яке вимагає спокою

“Колись шахи були частиною мого щоденного життя. Не просто гра — спосіб мислення. Я розкладав фігури мовчки, навчав дітей бачити кілька ходів наперед. У тиші, без поспіху. Тоді було місце для роздумів. А зараз — не той час. Інші фігури. Інші поля. І кожен хід може стати останнім. Шахи ще почекають. Поки — тримаю стрій”.

Поради тим, хто ще вагається

“Що я можу побажати тим, хто ще думає, чи йти в армію? Та не думайте довго. Якщо вже на це наважилися — вчіться. Особливо зараз — війна дронів. Техніка рятує життя. Запам’ятовуйте все. Чим більше знаєш — тим більше шансів повернутися живим”.

Що для мене перемога

“Я просто хочу, щоб усе це закінчилось. Щоб ми повернулись. Щоб онуки виростали у світі, де слово «війна» — лише в книжках”.