Публікація

Воїн “Борсук” побажав українцям терпіння: Головне — не втратити віру

09:35, 16 Листопада

зображення публікації

Жив звичайно, поки не подзвонили з військкомату і запитали, чи не хочу повернутися у прикордонні війська. “Я кажу — хочу. Того ж дня зібрав речі й поїхав”.

До 2014 року військовослужбовець на псевдо “Борсук“ працював адміністратором бази відпочинку, охоронцем. Жив звичайним життя, доки йому не зателефонували з військкомату.

Запитали: «Не хочете повернутись у прикордонні війська?». Я кажу — хочу. Того ж дня зібрав речі й поїхав, – цитує слова “Борсука” Рівненський обласний ТЦК та СП у Фейсбук.

Повномасштабне вторгнення окупаційної армії Росії воїн зустрів без страху, але з чітким відчуттям, що все зміниться. Десь за тиждень до 24-го я вже дзвонив у військкомати. Хотів йти на контракт. Відчував, що буде війна. Коли приїхав у Демидівку, уже летіли ракети, – каже військовослужбовець.

Понад рік «Борсук» провів на Донеччині. Його головна опора – побратими.

Трималися один за одного. Без цього не витримаєш. Ми більше жартували, ніж сумували. Сміялися, згадували полювання, рибалку, життя до війни, – розповів захисник. Досвід АТО допоміг вистояти, але ця війна інша. Тоді було важко, але зараз — інше. Інший масштаб, інші удари. Та суть одна — робити свою роботу, – зазначив “Борсук”.

Своє кумедне псевдо він отримав ще в часи АТО – у 2014-му на Донеччині, біля Волновахи.

Жили в окопах, під землею. Хлопці кажуть — треба позивний. Я й сказав: буду «Борсук». Бо борсук — звір сильний. І не кожен пес його візьме, – підсумував “Борсук”. На позиціях завжди були коти й собаки, пригадує воїн. Їх завжди годували і доглядали.

Вдома “Борсука” чекають сестра, син і донька.

Синові сімнадцять, доньці дев’ятнадцять. Дзвоню майже щодня. Вони все розуміють, але я не хочу, щоб хвилювались. Кажу просто — все добре… У сина були думки теж йти служити. Я не відмовляв. Кожен має свій шлях. Головне, щоб робота була до душі. Хай навіть не найоплачуваніша — але щоб ішов на неї з радістю, – зізнається чоловік.

На прощання каже просто: «Майбутнім військовим побажаю триматися. Захищайте Україну чесно й без показухи. А цивільним — мирного неба, терпіння і віри в Перемогу. Головне — не втратити віру».