Публікація

Ветеран та кардіолог Юрій Висоцький зі Здолбунова: «Я збирав поранених під обстрілами й не думав, що це геройство»

16:07, 08 Серпня

Фото: Юрій Висоцький

Юрій Висоцький, відомий у Здолбунові лікар-кардіолог, понад два роки провів на фронті як бойовий медик. До початку повномасштабного вторгнення він обіймав посаду медичного директора Здолбунівської центральної міської лікарні. З початком війни добровільно вирушив на передову, де пройшов шлях від стрільця-санітара до виконувача обов’язків начальника медичного пункту 47-ї окремої механізованої бригади. Нагороджений відзнаками «За врятоване життя» та «Золотий Хрест».

Свою історію Юрій розповів у розмові з журналістами Суспільне.Рівне.

Від лікарні — до передової

У перший день війни Юрій ще працював у лікарні, але вже наступного дня прийшов до військкомату з військовим квитком. «Я не підходив до цього емоційно. Я здоровий чоловік, можу тримати зброю — треба боронити країну», — пояснює він. Про своє рішення тоді не встиг попередити навіть дружину.

У бригаді він став санітарним інструктором і займався тактичною медициною для піхоти. На Запоріжжі, зокрема під Роботиним, його завданням була евакуація поранених із точки під вогнем до стабілізаційного пункту. «Тобі привозять будь-яких важких поранених, і головне — не дати людині померти», — каже ветеран.

Робота під вогнем і нагороди

За його словами, усіх, кого йому довелося вивозити, він доставив живими. «Я не вважаю, що я герой, просто робив свою роботу», — додає Юрій.

Відзнаку «За врятоване життя» він отримав вже після демобілізації, а «Золотий Хрест» — за виконання обов’язків начальника медпункту без офіцерського звання, «тягнучи велику роботу без зауважень чи дисциплінарних проблем».

Повернення додому

Демобілізувався Юрій у липні 2024 року — через догляд за мамою, яка є інвалідом другої групи. Проте не відкидає можливості повернутися на фронт. «Мої речі зібрані. Я готовий і готуюся, бо думаю, що війна ще буде довго», — говорить він.

Повернувшись у цивільне життя, лікар залишив керівну посаду й відновив приватну практику кардіолога. «Кардіологія — це любов. Це не робота, це кайф. Я відпочиваю, коли займаюся цим», — зізнається він.

Нове життя після війни

Ветеран не приховує, що має посттравматичний досвід. Каже, що війна змінила його назавжди: «Світ для багатьох з нас став чорно-білим. Там усе просто — там ворог, тут ми. У цивільному житті багато чого пригнічує».

Тепер він намагається тримати себе у формі, відмовився від куріння, займається спортом і продовжує лікувати людей — уже в мирному місті, але з бойовим досвідом за плечима.

РЕКЛАМА