Публікація

Вчитель інформатики з Рівненщини став воїном РЕБ: історія Івана Мельчука з “Поліської Січі”

14:31, 27 Вересня

Йому лише 31. Колись він пояснював школярам інформатику. Тепер же вчить ворога боятися тиші — бо коли працює РЕБ, над головами побратимів більше нічого не літає.

Його звати Іван Мельчук, родом з Рівненщини. У війську його знають за позивним «Вурдалака». Каже, що придумали його побратими.

Ще до повномасштабного вторгнення, у січні 2022 року, Іван підписав контракт.

«Умови тоді були хороші, працював майже як на звичайній роботі: вранці їдеш, увечері повертаєшся. Субота-неділя — вихідні. Та й недалеко від дому», — згадує він. Та вже за місяць усе змінилося.

Нині Іван у новоствореному підрозділі радіоелектронної боротьби.

«Ми прикриваємо побратимів від неба. Коли хлопці виходять на роботу, ми разом з ними. Наше завдання — щоб над ними нічого не літало. Виявляємо й глушимо ворожі безпілотники, координуємо роботу з іншими», — пояснює він. Це та робота, де від уважності та злагодженості залежить життя цілого підрозділу.

До армії Іван працював учителем інформатики. Нині ж — фронт, РЕБ, побратими та 3 батальйон “Поліська Січ”. Разом із ним він пройшов Донецьк, Очеретине, Запоріжжя, Куп’янськ. Каже, що спеціально зупинятися на історіях не любить: «В принципі, нічого мене не вразило. Тут головне — витримка. З часом нерви добре загартовуються».

Вдома чекають батьки. Телефонує, коли є можливість: «Раз у кілька днів виходить зв’язатися. Підтримують, переживають». Він не одружений, тому весь тягар чекання несуть найближчі родичі.

Про плани після війни не говорить:

«Чесно, я про це не думав. Подивіться, що зараз робиться. Не факт, що все швидко закінчиться. Головне — повернутися. А далі буде видно».

Молодим військовим Іван каже просто:

«Слухайте старших побратимів. Особливо, коли заходите на позицію. Це — головне».

А українцям, які читають його історію, бажає одного:

«Терпіння й наснаги. Ми повернемось. Головне — не забувайте про нас».

За матеріалами 104 бригади ТрО ЗСУ “Горинь”

РЕКЛАМА