Публікація

Узяв інформацію, повідом звідки: моніторинг достовірності Рівненських ЗМІ

13:15, 26 Липня

зображення публікації

Три рівненські сайти демонструють найвищі показники дотримання стандарту достовірності під час підготовки інформаційних матеріалів. Йдеться про ресурси “ВСЕ”, “Рівне вечірнє” та “ОГО”. Найбільше нехтують достовірністю автори матеріалів, які з’являлися на ресурсах “Радіо Трек”, “Інфопотік Рівне” та “Рівненські новини”.

Такими є результати моніторингу новин щодо дотримання стандарту достовірності.

Дослідники ІМІ проаналізували 500 новинних матеріалів, які публікувалися рівненськими ЗМІ у вказаний період.

Загалом 402 матеріали можна вважати достовірними, 80 – недостовірними, а 18 – частково достовірними.

У романі «Правда» Террі Пратчетт писав: «Доки правда взуває одну ногу, брехня встигає оббігти весь світ». Цей вислів, на жаль, втратив свою метафоричність в цифрову еру та влучно описує ситуацію, яка склалася у медіа. Існує чимало публікацій, спеціалізованих та розрахованих на широкий загал, в яких автори й авторки пояснюють, що таке журналістські стандарти, та для чого їх дотримуватися. Однак кількість все ніяк не переходить у якість, бо не існує дієвого механізму, який би дозволяв дотримання стандартів контролювати та хоча б мінімально карати тих, хто цього не робить.

Маючи необмежений доступ до інформації та величезну кількість ресурсів для її отримання, аудиторія не має часу та й часто бажання на її достеменну перевірку. Тому серед понять про точність, повноту, баланс думок і точок зору, відокремлення фактів від коментарів, достовірність та правдивість у сучасному інфопросторі рахуються переважно із оперативністю, як запорукою того, що той чи інший ресурс швидше достукається до умів своїх читачів.

Інші ж стандарти відсуваються на другий план.

Аналізуючи публікації інформаційних ресурсів Рівненщини від 5 липня, серед яких «Радіо Трек», «Рівне Вечірнє», «Рівне Медіа», «ОГО», «ЧаРівне», «Рівненські новини», «Інфопотік Рівне», «Сарни сіті», «Рівне онлайн», «ВСЕ» помічаємо, що подеколи автори й авторки нехтують стандартом достовірності, який передбачає наявність у публікаціях чіткого та легко ідентифікованого джерела інформації.

Хоча важливо пам’ятати про максимальну прозорість джерела, враховувати мотивацію для оприлюднення того чи іншого повідомлення.

Загалом із 500 проаналізованих повідомлень у 80 випадках виникають сумніви щодо достовірності, що становить 16%.

402 повідомлення містять вказівку на джерела, які аудиторія може перевірити, що становить 80,4 % від усіх проаналізованих публікацій.

Ще у 18 випадках повідомлення можна вважати частково достовірними, адже вказане єдине джерело інформації, яке не може бути виключним. Таких матеріалів 3,6% від загальної кількості.

Поширеною практикою у ЗМІ Рівненщини є використання як першоджерела соціальних мереж публічних осіб, політиків, представників культурної чи освітньої сфери, а також звичайних громадян, які поширюють інформацію про події чи ситуації, очевидцями яких стають.

Соціальні мережі, різноманітні групи та сторінки у них не можна вважати надійним джерелом. Часто поширення інформації суто із покликанням на акаунт у соціальній мережі може перерости у технологію поширення непідтвердженої чутки, спотворення та тиражування неправдивої інформації. Тому варто бути обережними.

Наприклад,  публікація «Monobank дасть можливість купувати і продавати Bitcoin» від 6 липня на сайті «ВСЕ» побудована на основі повідомлення у Telegram-каналі співзасновника банку Олега Горохівського. Очевидно, що значно краще було б поспілкуватися із самим паном Олегом чи представниками банку, аби переконатися у достовірності повідомлення. Одначе на сайті «ВСЕ» обмежуються лінком на Telegram-канал.

А у матеріалі ресурсу Радіо «Трек» «Сік і кола: школярі навчилися підробляти тести на COVID-19» читаємо: «В соцмережі TikTok вірусяться відео, на яких європейські школярі ллють краплю фруктового соку або газованої води на тест-смужки на коронавірус, і тест показує хибнопозитивний результат». Хоча у наступних абзацах авторка звертається до публікацій у Daily mail, однак початкова згадка про TikTok в ідеалі передбачала б скрін певної сторінки. Водночас до тиражування цього повідомлення варто поставитися із пересторогою, для уникнення популяризації ідеї та проведення такого «експерименту» читачами. Ймовірно, що такою публікацією намагалися просто підвищити інтерес аудиторії до стрічки новин.

У окремих публікаціях автори й авторки дозволяють собі робити припущення на основі неперевіреної інформації, чуток від ймовірних свідків чи очевидців певної події. Це відчитується навіть на лексичному рівні, коли вживають слова, які означають ймовірність чогось, вказують на неточність повідомлення.

Так, у публікації Громадянки сусідньої країни: про жінок, які пів року живуть у торговому центрі в м. Рівне від 5 липня на сайті Радіо «Трек» читаємо: «До нас уже не раз зверталися рівняни, які розповідають, що вони там уже пів року й постійно сидять у залі з одними й тими ж валізами. Подейкували, що це мати й донька, які через шахраїв лишилися без квартири…» У наступному абзаці тексту автор посилається на рівнянку Тетяну, яка начебто зверталася до редакції із проханнями розібратися у ситуації, пов’язаній із згадуваними у заголовку жінками. Однак достеменно з’ясувати, чи це так на основі прочитаного не можна. Також у матеріалі немає жодних коментарів самих фігуранток ситуації.

Завершується текст абзацом: «Можливо, вам відомо, чи потребує ця сім’я допомоги, або ви знаєте деталі історії, чому тепер вони мусять сидіти у торговому центрі й не мають куди піти, повідомте на вайбер Радіо Трек».

Із прочитаного робимо висновок про те, що представники редакції із самими жінками із невідомих причин не контактували. До того ж ілюстрації, використані у матеріалі не мають чітких підписів, зроблені у різних місцях. Заголовна ілюстрація зроблена на вулиці, яка не пов’язана із певним торговим центром, інша світлина, хоча й зроблена безпосередньо у одному із ТЦ міста, однак також не може слугувати підтвердженням, бо жінки на ній цілком можуть бути ситуативними покупчинями, котрі потрапили у кадр. Відтак, виникають сумніви щодо достовірності описаного.

У ще одній публікації із сайту Радіо «Трек» під назвою» «Щастя у шлюбі залежить від дітей. Ви здивуєтеся – чому» читаємо про те, що «Вчені з Польщі провели дослідження серед сімей в 33 країнах на різних континентах, щоб оцінити, наскільки задоволеність шлюбом чоловіків і жінок пов’язана з кількістю дітей». На сайті посилаються на те, що інформація взята із іншого ЗМІ, а саме –  сайту 24канал. Очевидно, що до передруків із інших медіа також варто ставитися обережно і перевіряти першоджерела. У цій ситуації варто чітко з’ясувати, хто саме, яка науково-дослідна, соціологічна організація подібне дослідження провела.

У окремих випадках думка про порушення стандарту достовірності виникає через неточний заголовок, як у матеріалі сайту «Рівненські новини» від 6 липня «Українців за перекази на картку можуть оштрафувати на 85 тис. грн: як заборонили оплачувати товари і послуги». У публікації йдеться про можливість штрафних санкцій до осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, не будучи офіційно зареєстрованими, а не про усіх без винятку громадян, які можуть мати карткові рахунки у банку.

Зауважимо, що чимало публікацій підготовлені на основі пресрелізів органів місцевого самоврядування, Національної поліції, громадських організацій, а відтак аудиторії фактично пропонується єдине джерело інформації.

Чи не найбільше подібних повідомлень за моніторинговий період фіксуємо на  сайтах «Рівне онлайн», «ВСЕ», «Інфопотік Рівне», «Рівненські новини», «ЧаРівне». Очевидно, що варто інформацію отриману із єдиного, навіть офіційного джерела, все ж перевіряти на предмет відсутності помилкових, неточних даних.

На ресурсах «Рівне Медіа», Радіо «Трек» у стрічці є матеріали про різні знаки Зодіаку, їхню перспективність, удачу та подібне. Такий розважальний контент у стрічці новин виглядає не зовсім доречним.

Таким чином лідерами за кількістю достовірних публікацій можна вважати: «ВСЕ», «Рівне Вечірнє», «ОГО». На цих ресурсах із масиву аналізованих повідомлень (тобто із 50 обраних із кожного сайту), 44 повідомлення на кожному із ресурсів можна назвати достовірними, що становить 88% від усіх повідомлень, обраних для моніторингу.

Найбільше сумнівів щодо достовірності викликають публікації на сайтах: «Радіо Трек», «Інфопотік Рівне», «Рівненські новини». Тут у 33 матеріалах виникають сумніви щодо дотримання стандарту достовірності, що становить 22 відсотки від 150 повідомлень, взятих для моніторингу із вказаних ресурсів.

Відповідно із 50 матеріалів, обраних для аналізу із кожного сайту, складно говорити про дотримання стандарту достовірності у 28%  матеріалів сайту “Радіо Трек”, у 20 % публікацій із ресурсу “Інфопотік Рівне” та у 18 %  повідомлень із сайту “Рівненські новини”.

Кожен наведений у журналістському матеріалі факт передбачає якісну його перевірку в компетентних джерел. Анонімним джерело у матеріалі може бути тоді, коли його називання може нести загрозу його життю, здоров’ю чи професійній діяльності.

Відсутність вказання джерела може свідчити про неналежну підготовку матеріалу, відсутність базової перевірки фактів, недостатнє пропрацювання теми, а отже, може викликати у читачів сумніви щодо якості такого матеріалу.

Щоб не сумніватися у тому, чи вдалося дотриматися того чи іншого стандарту, радимо періодично звірятися із довідковим матеріалом, розміщеним за лінком.

 

Дослідження охоплює стрічки 10 новинних онлайн ЗМІ Рівненщини, які є найпопулярнішими за даними Similarweb: “Радіо Трек”, “Рівне вечірнє”, “Рівненські новини”, “Рівне онлайн”, “ВСЕ”, “ЧаРівне”, “Інфопотік”, “Рівне Медіа”, “СарниNews.City”; “ОГО”;

Проєкт Infocrime ГО “Інститут масової інформації” фінансується Фондом Thomson Reuters у рамках програми підтримки незалежних ЗМІ у країнах Східного партнерства, за підтримки Міністерства закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії.

Анна Калаур

регіональна представниця ІМІ у Рівненській області,

проект “Infocrime”