Публікація

Свобода слова, кадри, проєкти і плани: яким був 2024-й для медіаспільноти Рівненщини

16:44, 28 Січня

Фото: Колаж ІМІ

Кадровий голод та фінансові труднощі, які почалися ще на початку повномасштабного вторгнення, залишалися серйозними викликами для медіа Рівненщини в 2024 році. Торік, в умовах відключень електрики, журналісти шукали нові способи організації роботи, а деякі з них стикалися з чорним піаром, погрозами, судовими позовами, повідомленнями про замінування. Крім труднощів, 2024 рік також приніс чимало позитиву: з’явилися нові медійні проєкти — творчі, благодійні та амбітні ініціативи. Незважаючи на всі перешкоди, ключові медійні гравці Рівненської області змогли вистояти, а деякі навіть розширити свої можливості.

Свобода слова і головні медійні події у 2024-му році

Спочатку нагадаємо визначні медійні події регіону у 2024-му. Минулий рік розпочався з низки гучних судових справ, які стали випробуванням для свободи слова. Міський голова Острога Юрій Ягодка подав позов проти журналістки рівненської філії Суспільного Тетяни Климчук через її критичний допис про піар влади на війні. Тим часом, санаторій “Червона калина” вимагав від телеканалу “Рівне 1” спростування матеріалу про нового російського власника закладу. А медична компанія, яка опинилася в центрі розслідування Анни Хіночик із “Четвертої влади”, також прагнула домогтися спростування оприлюдненої інформації. Незважаючи на тиск, журналісти змогли відстояти свої позиції в судах і довести правдивість своїх матеріалів. 

Журналістка Тетяна Климчук (праворуч) на суді разом з адвокаткою Вікторією Клімчук. Фото: Район.Острог

Менш позитивним минулий рік був у контексті розслідувань резонансних справ про погрози журналістам. Так, на початку 2024 року суд звільнив від відповідальності Андрія Бузинарського – сина соратника Медведчука, який ще у 2018 році погрожував фізичною розправою журналістці та продюсерці телерадіокомпанії “UA:Рівне” Інні Білецькій, коли вона здійснювала відеофіксацію вчиненого ним ДТП у стані сп’яніння. Згодом Бузинарський, якому вдалося уникнути покарання через закінчення строків притягнення до відповідальності, побив 60-річну працівницю житлового комплексу. 

Чоловік, схожий на Андрія Бузинарського, б’є працівницю ОСББ. Скриншот з відео камери спостереження: Lenta.ua

Безуспішним було й розслідування правоохоронців стосовно погроз головному редактору Агенції журналістських розслідувань “Четверта влада” Володимиру Торбічу. Спочатку поліція ініціювала, а невдовзі закрила справу про погрози, які “шаріївець” Ельдар Магомедов висловлював редактору в повідомленнях. 

Практика закриття кримінальних справ стосовно журналістів – не рідкість. Про те як правоохоронці розслідують і чому зрештою можуть закрити справу ми писали детальніше торік. 

Натомість у квітні 2024 року суд чи не вперше виніс вирок за перешкоджання журналістам на Рівненщині. Так, мешканця Рівного визнали винним у перешкоджанні роботі журналістки телеканалу ITV Media Group Дарії Солодовник. Як відомо, у той час, коли журналістка працювала над сюжетом, чоловік агресивно поводився: хапав її за одяг, намагався вирвати мікрофон з її рук і навіть спробував вилучити флешки з відзнятим матеріалом. За такі дії нападника оштрафували всього лише на 850 гривень.

За перешкоджання на журналістку ITV Дарію Солодовник нападник сплатив 850 грн. штрафу. Фото: ITV Media Group

Ще одна тенденція, яка ще більш посилилася у 2024-му, – перешкоджання у доступі до інформації. Торік ІМІ писав про постійні судові процеси, в яких журналісти-розслідувачі “Четвертої влади” виступали проти різних органів влади, що намагалися приховати публічну інформацію. Представники влади вигадували різноманітні відмовки, аби не надати журналістам необхідні дані: війна, конфіденційні дані, таємниця слідства. Однак, всі їхні спроби закінчувалися поразками в судах, які зрештою зобов’язували органи влади відповісти на запити журналістів.

Серед останніх випадків – судова справа журналістів “Четвертої влади” проти Рівненського обласного ТЦК, який тепер повинен надати інформацію про зарплати.

Тривожним сигналом про утиски свободи слова у 2024 році була заява “Четвертої влади” про перешкоди у роботі з боку відділу комунікації Рівненської міської ради, очолюваного Яною Євтушок. Журналісти стверджують, що посадовиця свідомо ігнорувала їхні прохання про інтерв’ю з в.о. міського голови Віктором Шакирзяном. Крім того, видання отримало внутрішні документи Рівнеради, де зазначається, що всі підрозділи мають комунікувати з медіа лише через відділ комунікації та зв’язків із громадськістю.

Після оприлюднення цієї інформації, а також інших фактів про методи комунікації очільниці відділу комунікаії Рівнеради Яни Євтушок, “Четверта влада” зіштовхнулася з хвилею чорного піару, у якому журналістів звинувачували у співпраці з московським патріархатом, критикували їх через відсутність журналістської освіти та поширювали плітки про особисте життя. Ці матеріали не лише дискредитували медіа, а й зачепили близьких редакторів видання. Редакція вважає, що за цими атаками стоять представники міської влади, пов’язані з партією “Рівне разом”, і планує захищати свої права в суді. Детальніше про це ІМІ розповідав у грудні 2024 року.

Ймовірно проплачена акція проти “Четвертої влдаи” біля Рівненського міського суду. Фото: сайт “Рівненські новини”

Утиски свободи слова: що думають журналісти?

ІМІ запитав у рівненських медійників, як вони оцінюють ситуацію зі свободою слова на Рівненщині у 2024-му році і, зрештою, зараз, у січні 2025-го. На думку заступниці головного редактора “Четвертої влади” Антоніни Торбіч, ситуація погіршилася. “Принаймні для читачів нашого медіа. Посадовці часто уникають коментувати складні теми або максимально затягують з відповідями”, – каже Антоніна Торбіч. 

Подібну думку має редакторка видання “СарниNews.City” Тетяна Колядич. За її словами, на початку початку повномасштабного вторгнення редакція відчувала, що потрібна читачам, посадовцям і органам влади. Однак, це змінилося. “Якщо читачі продовжують звертатися, то отримати інформацію від посадовців буває складно і це не надто мотивує та підтримує журналістів”, – розповідає Тетяна Колядич. Втім, каже редакторка “СарниNews.City”, видання не стикалося з цензурою. 

“Проте є випадки, коли нам просто не надають інформацію чи затримують її, ігнорують запити, що можна розцінювати як перешкоджання журналістській діяльності. Наприклад, ми з літа минулого року так і не отримали відповіді від Катеринівської колонії на запит щодо кількості мобілізованих засуджених. Або ж гендиректор лікарні відмовився коментувати ситуацію з відкритим провадженням щодо нього. Таких випадків вистачає”, – розповідає Тетяна Колядич. 

Про проблеми з отриманням коментарів від посадовців також розповів журналіст сайту “Рівне онлайн” Павло Невесенко. “Особливого тиску на свободу слова на Рівненщині у 2024 році не помічав. А ось проблеми з комунікацією між медіа та органами рад будь-яких рівнів області – були. Зокрема, це стандартна історія з небажанням коментувати гострі теми з боку влади, або ухилення від відповідей та інформаційних запитів”, – каже Павло Невесенко. 

Водночас інші медійники переконані, що ситуація зі свободою слова у 2024-му залишилася незмінною, або ж покращилися. “На нашу думку, ситуація залишилася незмінною. Загалом комунікація журналістів з різними установами, їхніми пресслужбами налаштована досить добре, і тому навіть коли стаються надзвичайні події, Рівненщина зазнає ракетних ударів, то, хай і з погодженнями та певним контролем спецслужб, журналісти мають змогу відзняти сюжети про такі події, аби показати наслідки російської агресії”, – розповідає головний редактор телеканалу “Рівне 1” Олександр Туз. 

Оксана Кравець, головна редакторка сайту “ЧаРівне.інфо”. Фото: Facebook-сторінка Оксани Кравець

Редакторка сайту “ЧаРівне” Оксана Кравець розповідає, що цензура існує у поодиноких випадках. “Інколи буває, що ми чуємо фразу “у нас війна”, а ви таке пишете”, – каже Оксана Кравець. За її словами, варто говорити й про самоцензурування журналістів, які на фоні новин про війну приймають рішення редакцією, що брати в роботу, а що ні. “Мені здається, ми почали обережніше ставитись до висвітлення не пов’язаних із війною тем, але таких, які теоретично можуть бути неоднозначно сприйняті суспільством”, – каже Оксана Кравець.  

Як редакції пережили 2024 рік і з якими проблемами зіштовхнулися? 

Літні відключення електроенергії також стали серйозним випробуванням для медіа. Навіть ті, хто придбав генератори, не завжди могли забезпечити стабільну роботу своїх редакцій. Практично всі ЗМІ відзначали нагальну потребу в зарядних станціях і павербанках. Детальніше про виклики, спричинені відключеннями, ІМІ розповідав у серпні.

Ще одним викликом для медійників наприкінці року стали повідомлення про замінування, які вони отримували на електронну пошту. Через такі повідомлення рівненська філія Суспільного була змушена неодноразово проводити евакуацію колективу. Крім ЗМІ, такі повідомлення отримували державні установи, торгівельні центри, школи тощо. Національна поліція не виключала, що повідомлення поширювала Росія з метою дестабілізувати ситуацію у регіонах України. 

Протягом майже трьох років великої війни представники різних медіа Рівненщини неодноразово акцентували увагу на питаннях фінансування та кадрової кризи. Торік ці проблеми, за свідченнями журналістів і редакторів, лише посилилися. З початку війни багато ЗМІ зазнали значних втрат у доходах від реклами, які суттєво скоротилися у порівнянні з довоєнним періодом. Через проблеми з фінансуванням та доставкою газет припинили діяльність сім районних газет області. Водночас багато редакцій шукали підтримки у грантодавців. 

Попри те, що грантові кошти суттєво допомогли медіа встояти в перші два роки війни, у 2024-му ситуація почала змінюватися. Торік редактори рівненських медіа розповідали, що їхні ЗМІ почали рідше вигравати гранти, адже міжнародні організації почали надавати перевагу медіа з регіонів, які більше постраждали через російську агресію. Такий розподіл пріоритетів медійники сприйняли з розумінням, попри те, що на них він відобразився негативно. 

2025 рік розпочався з загрозливих новин для медійного сектору, котрий отримує американську донорську допомогу. 20 січня президент США Дональд Трамп підписав указ про тимчасове призупинення всіх програм зовнішньої допомоги на 90 днів до проведення перевірок, аби з’ясувати, чи відповідають вони його політичним цілям. Через кілька днів після підписання цього указу українські організації, серед яких і медіа, почали отримувати офіційні повідомлення від USAID, незалежного агентства федерального уряду США, про тимчасове призупинення фінансування на 90 днів. Фактично сотні громадських організацій, незалежних медіа, проєктів, покликаних розвивати демократію, опинилися під загрозою. Наразі ще рано говорити, як ця ситуація вплине на незалежну  журналістику. Втім на тлі вже трирічної війни це є великим ударом по незалежним медіа.

Продовжує бути серйозною проблемою і кадрова криза. Багато журналістів приєдналися до сил оборони, інші – залишили професію через низькі зарплати, або ж покинули країну. Згідно з дослідженням ІМІ, оприлюдненим наприкінці 2024 року, 43,3% опитаних медійників вважають кадровий голод одним із головних викликів. Минулі опитування ІМІ показали, що з вересня 2023 до жовтня 2024 року лише 32% українських редакцій змогли зберегти стабільність у кадровому складі та уникнути втрати працівників.

“Напевно зараз для кожної редакції найбільший виклик — це люди. Робота новинного медіа – це фактично робота 24 на 7. Це виснажує. Водночас, ми завжди працюємо над тим, щоб залишатися вірними нашим принципам і підтримувати якість роботи. Завдяки згуртованій роботі нам вдалося збільшити кількість відвідувань сайту та переглядів. Потроху повертаються рекламодавці. Переважно це всеукраїнські компанії. Не місцеві”, – розповідає редакторка сайту “ЧаРівне.інфо” Оксана Кравець. 

Заступниця директора телерадіокомпанії “Сфера-ТВ” Марія Луцюк розповідає, що 2024 рік був для телерадіокомпанії непростим, але насиченим. “Ключові виклики 2024-го – кадрові та фінансові. Важко знайти на роботу людей за заробітну плату, яку ми можемо запропонувати, тому зараз у нас працюють переважно студенти, відповідно, не завжди можуть реалізувати складні проєкти”, – розповідає Марія Луцюк. 

Заступниця деректора ТРК “Сфера- ТВ” Марія Луцюк. Фото з її акаунта в Facebook

Другий рік поспіль редакція сайту “Горинь.інфо” зазнавала важких втрат. 30 травня 2024 року на фронті загинув дописувач сайту, громадський діяч, командир стрілецької роти 56 ОСБ 104 бригади тероборони ЗСУ Рівненщини Олександр Подвишенний. У 2023-му році на фронті загинув головний редактор сайту “Горинь.інфо” Тарас Давидюк, який був  військовим-добровольцем. У червні минулого року на честь Тараса Давидюка перейменували вулицю Набережну у Рівному.  За словами виконувачки обов’язків головного редактора сайту “Горинь.інфо” Інни Денисюк, цей рік, як і минулий, проходить для редакції під гаслом втриматись на плаву, не розгубити читачів та дотримуватися стандартів журналістики та власної редакційної політики. 

“Простіше не стало просто працюємо в новій реальності; Головна проблема – це, звісно, фінансування. Важко шукати кошти так щоб залишатися незалежними, важко шукати кадри. У журналістів є багато спокус потрапити у залежність політсил на фоні очікувань виборів”, – розповідає виконувачка обов’язків головного редактора сайту “Горинь.інфо” Інна Денисюк.

Головний редактор телеканалу “Рівне 1” Олександр Туз розповідає, що у 2024 році, порівняно з попередніми роками, фінансова ситуація покращилась, через збільшення комерційної реклами. 

“Вдалося залучити кількох партнерів до створення окремих телепрограм як спонсорів. Водночас залишається проблема з кадрами – крім того, що кілька наших колег з початку повномасштабного вторгнення стали на захист України, цього року мобілізували ще одного нашого оператора. Оскільки ми як медіа не маємо можливості бронювати працівників, а на телекомпанії є ряд технічних професій, то знайти працівників на вільні місця не так і просто. Та й загалом ситуація з кадрами залишається непростою, але ми продовжуємо пошуки нових кадрів”, – каже Олександр Туз. 

2024 рік був справжнім випробуванням для редакції газети “Полісся”, яка є єдиними медіа, котре висвітлює події селища Зарічного Вараського району Рівненської області. Керівник видання Семен Полюхович каже, що головними викликами року були відключення електроенергії, нестабільна доставка тиражів, зокрема, через обстріли, та робота Укрпошти. Попри це, видання змогло знайти нові підходи до роботи і тому продовжує працювати. 

Директор газети “Полісся” Семен Полюхович. Фото з його акаунта у Facebook

“Кожен новий номер газети був під загрозою, однак ми у 2024 році випустили 52 повноцінних тижневика. Одним з найболючіших питань для друкованих ЗМІ є незадовільна робота Укрпошти. Хоча деякі газети практикують доставку своїми силами, у нас такий варіант нереально втілити через велику відстань між населеними пунктами та незадовільний стан доріг”, – розповідає Семен Полюхович.

Редакторка видання “СарниNews.City” Тетяна Колядич каже, що торік викликом для медіа були постійні пошуки фінансування і кадрів.  “2024-й був непростим роком для нашого медіа. Як і попереднього року, наші головні виклики — пошук ресурсів для забезпечення діяльності медіа та його команди, кадровий голод на ринку локальних медіа, а також професійне вигорання через безперервну діяльність невеликої команди”, – поділилась Тетяна Колядич.

Також, за словами Тетяни, існує нездорова конкуренція медіа з пабліками в соцмережах, які публікують “екшн” і нівелюють роботу професійних ЗМІ. Подібну думку висловлює журналіст сайту “Рівне онлайн” Павло Невесенко, який вважає, що ЗМІ мають адаптуватись під нові виклики – появу нових соцмереж, сумнівних телеграм-каналів. 

“Серед основних викликів: фільтрування, перевірка інформації та спростування фейків”, – розповідає Павло Невесенко. 2024 рік для видання “Рівне онлайн”, за словами Павла Невесенка, минув непогано. Серед головних проблем, які постали перед медіа він називає фінансову. 

Успіхи-2024 і плани на цей рік

Заступниця головного редактора “Четвертої влади” Антоніна Торбіч розповідає, що  у 2024 році редакція мала достатнє фінансування і виконала всі цілі. Щоправда, певним викликом для видання стала хвиля чорного піару, яка не нашкодила редакції, але забрала час на реагування. Серед здобутків ЗМІ у 2024-му Антоніна називає проведені редакцією збори на потреби сил оборони. 

“Зібрали кошти на 20 дронів для 38-ї бригади морської піхоти і 1 дрон для 104-ї окремої бригади територіальної оборони, закупили 10 приладів засобів радіоелектронної розвідки “ванільний цукорок” для аеророзвідників прикордонної служби, долучилися до збору на авто для 48 інженерної бригади”, – розповідає Антоніна Торбіч.

Антоніна Торбіч демонструє дрони на які збирала кошти “Четверта влада” і фонд “Скарбниця надії”. Фото: “Четверта влада”

Крім того, у видання є чимало здобутків, повязаних з розслідувальною діяльністю. Так, “Четверта влада” допомогла зекономити державі понад 30 мільйонів на будівництві центру реабілітації, а ще завдяки розслідуванню видання за змову була оштрафована компанія-будівельник прокурорських квартир. І це ще далеко не всі переможні реакції, котрі відбулися після розслідувань медіа.

В.о. головного редактора “Горинь.інфо” Інна Денисюк вважає здобутком медіа те, що він є на мапі рекомендованих медіа, яку ІМІ розробляв спільно з “Детектор медіа”. “Завдяки підтримці від ІМІ ми провели серію тренінгів з медіаграмотності та фактчекінгу для працівників органів місцевого самоврядування територіальних громад”, – ділиться досягненнями у 2024-му році Інна Денисюк. За її словами, у 2025 році видання планує працювати у нових форматах –  не лише в текстовому, а ще – продовжити роботу з молоддю і провести культурні проєкти. 

Редакторка видання “СарниNews.City” Тетяна Колядич розповідає, що у 2024-му її ЗМІ зміг реалізувати багато нових і цікавих проєктів. Серед них чат-бот і канал з автоматичною публікацією вакансій і резюме в межах Сарненського району (події якого висвітлює ЗМІ в першу чергу, – ред.). За словами Тетяни, роботодавці фактично щодня зверталися до ЗМІ, так журналістам вдалося допомогти місцевому бізнесу. 

“У 2024 році ми запартнерились із місцевою молоддю, яка прагнула відкрити молодіжний центр у Сарнах. Наші соцмережі стали майданчиком для вивчення потреб і бажань молоді, які зрештою дали поштовх до створення молодіжного центру, а також його участь у масштабних грантових проєктах”, – розповідає про здобутки медіа Тетяна Колядич. Тетяна розповіла, що минулого року команда “СарниNews.City” активно занурилася в тему інклюзивності. Журналісти моніторили інфраструктуру і створювали матеріали, що висвітлюють цю важливу проблему. Серед їхніх ініціатив були тести на знання принципів безбар’єрності, які допомагали підвищити обізнаність та сприяти розвитку інклюзивного середовища. Ця робота стала важливим кроком у напрямку створення комфортних умов для всіх членів суспільства.

Тест на знання принципів безбар’єрності сайту “СарниNews.City”. Скриншот з сайту “СарниNews.City”

Ще однією цікавою ідеєю, яку медіа реалізував у 2024 році, став запуск рубрики “Місцеві читають”, де місцева спільнота обговорює книжкові уподобання. Так формується своєрідна спільнота в невеликому місті. “СарниNews.City” реалізував й ряд благодійних ініціатив. Зокрема, забезпечив інформаційний супровід першого благодійного аукціону мистецьких робіт військових і дітей спеціальних шкіл у Сарнах. 

“На події зібрали понад 200 тисяч гривень. Також ми провели онлайн-аукціон, благодійну коляду та понад 10 благодійних розіграшів”, – розповідає Тетяна Колядич.

Телерадіокомпанія “Сфера-ТБ” у 2024 році також має ряд здобутків, серед них – початок мовлення у цифровому форматі Т2, переїзд до нового офісу, а ще – запуск радіостанції “Сфера-ФМ”, яка працює цілодобово. 

ТРК “Сфера-ТВ” після отримання ліцензії на радіомовлення змінила офіс і розширила штат. Фото: “Сфера-ТВ”

“Головним нашим проєктом у 2024-му році стало радіо «Сфера-ФМ», нам вдалося запустити цілодобову місцеву радіостанцію. Якихось нових проєктів для телебачення 2024-й рік нам, на жаль не приніс. Була низка грантових заявок, однак, на жаль, безрезультатно”, – розповідає Марія Луцюк. У 2025-му, за словами Марії, телерадіокомпанія хоче розвивати виробництво власного контенту телеканалу та радіостанції. 

“Маємо великі надії, що у цьому нам допоможуть донори, подали низку заявок на цікаві проєкти. Також плануємо розпочати мовлення радіостанції через передавач, що у селі Копань”, – ділиться планами Марія Луцюк.

У 2024-му році телеканал “Рівне 1” запустив кілька нових спецпроєктів, серед яких програми “Будьте здорові”, “Швидка юридична допомога з Іриною Пашкевич”. “Як завжди, ключове для нас – люди. Кілька професійних працівників пішли від нас в інші компанії, хоча водночас і приєдналися кілька інших фахівців. Цінно, що навіть ті, хто йде, продовжує підтримувати з нами зв’язок, ділитися знаннями та інформацією”, – розповідає головний редактор телеканалу “Рівне 1” Олександр Туз  У 2025-му, за словами Олександра, у телеканалу буде більше проєктів.  “Відродимо кілька наших популярних програм і звісно будемо шукати та навчати нові кадри”, – каже Олександр Туз.

У 2024 році році редакція “Рівне Онлайн” відкрила пресцентр та провела в ньому декілька конференцій та круглих столів. 

Брифінг бійців 1 ОШБ “Да Вінчі” у пресцентрі “Рівне Онлайн”. Фото “Рівне Онлайн”

“Також ми запустили декілька ютуб-проєктів: політичну програму “НеForМат”, “ПРОпоганьДА”, “Свіжа дичина” та “Хітова вежа”. Загалом кількість відеоконтенту на “Рівне Онлайн” у 2024-му значно збільшилася. Випускаємо також і відеосюжети та опитування містян. Кореспонденти були у найгарячіших точках фронту, де знімали жахіття війни. В планах запустити цикл історичних програм”, – розповідає журналіст сайту “Рівне Онлайн” Павло Невесенко. 

За словами Павла, у 2025 році редакція хоче зробити особливий акцент на розвиток соцмереж і збільшити кількість розважального контенту.

Головним здобутком колективу газети “Полісся” у 2024-му році, на думку директора видання Семена Полюховича, є те, що медіа продовжує інформувати читачів у 2025 році – попри відсутність додаткового фінансування і практично за відсутності реклами.  

Через обстріли у містах України, газета “Полісся” мала проблеми з доставкою. Скриншот допису зі сторінки газети “Полісся” у Facebook

“Що стосується планів, то вони амбітні – хочеться реалізувати кілька цікавих проєктів для громади, для редакції оновити техніку, однак все залежить від того, чи вдасться нам залучити додаткові кошти. Крім коштів від передплати газети і тієї невеликої кількості реклами, яка є, доводиться думати лише про те, якби оптимізувати видатки, щоб вистачило і на друк газети, і на заробітну плату працівникам”, – ділиться планами Семен Полюхович.

Редакторка сайту “ЧаРівне.інфо” Оксана Кравець розповідає, що серед її медіа на 2025 рік – збільшення кількості якісного та ексклюзивного контенту, розширення аудиторії і, можливо, створення відео-контенту. “Звісно, плануємо займатися продажем реклами, шукатимемо баланс між потребами рекламодавців та прийнятними для нас умовами. Разом з тим буду прокачувати навички продажів. Найголовніше завдання – зберегти імпульс у розвитку і колектив. Оце важливі речі”, – ділиться планами Оксана Кравець. 

2024 рік став для рівненських ЗМІ черговим випробуванням на витривалість. Незважаючи на численні перешкоди, медіа не лише вижили, а й реалізували багато  цікавих ініціатив. Проте, серед негативних тенденцій варто відзначити утиски свободи слова, з якими найчастіше стикаються журналісти-розслідувачі через специфіку своєї роботи. Сподіваємося, що цензура та перешкоди залишаться у минулому, а у 2025 році медійникам вдасться втілити всі свої амбітні плани. 

Ганна Калаур,  регіональна представниця Інституту Масової Інформації  у Рівненській області 

РЕКЛАМА