Публікація
Публічне приниження і поліція на підхваті: як в.о. мера Рівного публічно карав молодь за лайливі написи про нього
16:30, 29 Липня
20 липня у рівненських медіа розлетілася новина – невідомі обписали крейдою і, ймовірно, балончиком стрітбольний майданчик на Гідропарку у Рівному. На збудованому за кошти благодійників спортивному просторі з’явилися різні написи, в тому числі нецензурні. Частина з них була адресована секретарю Рівненської міської ради, виконуючому обов’язки мера Віктору Шакирзяну.
Ця історія могла б залишитися черговим повідомленням про пошкодження майна: поліція встановлює причетних, складає адміністративні матеріали, а рішення про відповідальність ухвалює суд. Але у випадку, коли написи торкнулися адресата у кабінеті міської ради, “суд” виглядав зовсім по-іншому: під наглядом поліцейських на камеру в.о. мера Віктор Шакирзян влаштував трьом хлопцям показову “виховну бесіду”, під час якої вимагав пояснень за образи на свою адресу.
Змонтоване відео “виховної бесіди” 21 липня опублікували в соцмережах політика, де воно зібрало тисячі реакцій і схвальних коментарів про вчинок посадовця. Публічний осуд хлопців, які начебто обмалювали майданчик, аудиторія сприйняла як прояв сили та справедливості.
Але чи справді такий “суд” має місце в демократичній країні? Чи може політик самостійно визначати винних, обирати для них покарання і вирішувати, чи мають вони право на приватність? І де проходить межа між законною реакцією на правопорушення та публічним приниженням, перетвореним на політичний піар? Регіональна представниця Інституту масової інформації у Рівненській області зв’язалася зі всіма учасниками цієї історії, крім хлопців, які стали жертвами публічного присоромлення, адже їх не вдалося ідентифікувати. Також ми отримали коментарі юриста, який оцінив дії політика з правової точки зору та вказав на правопорушення в діях і поліції, і самого посадовця.
“Зловмисників” знайшли і в той же день і вони опинилися поруч з Шакирзяном
Почалося все з того, що 20 липня Віктор Шакирзян у своїх соцмережах гостро відреагував, за його словами, на “паплюження” майданчика і пообіцяв зробити все можливе, щоб встановити осіб, причетних до цього вчинку.
«Якщо їх буде встановлено у законний спосіб, громада побачить, хто саме дозволив собі нищити майно, створене для дітей та жителів міста”, – повідомив він.
Вже наступного ранку поліція прозвітувала, що працівники сектору кримінального аналізу та карного розшуку Рівненського районного управління поліції за допомогою камер відеоспостереження розшукати чотирьох молодих людей, які начебто обписали майданчик через неприязнь до влади.
За інформацією ГУНП у Рівненській області, ними виявилися 24-річний рівнянин та двоє братів віком 27 і 24 років. Також до них, як стверджують правоохоронці, приєднався 16-річний хлопець.
На всіх чотирьох склали адміністративні матеріали за дрібне хуліганство. А на батьків неповнолітнього – адмінпротоколи за невиконання обов’язків щодо виховання дитини.
У дописі поліція позначила сторінки у Фейсбуці Рівненської міської ради та Віктора Шакирзяна.
Поліція відмітила у повідомленні про встановлених правопорушників профіль Віктора Шакирзяна. Скриншот: фейсбук-сторінка поліції Рівненської області
Того ж дня у соцмережах Віктора Шакирзяна з’явилися дописи та відео з продовженням цієї історії. Політик повідомив не лише про те, що поліцейським вдалося розшукати “зловмисників”, а й про те, що він провів з ними розмову, під час якої хлопці визнали провину та пояснили причини вчинку.
Як відбулася ця розмова, продемонстровано у типовому для соцмереж Шакирзяна ролику – з його іменним логотипом “Віктор Шакирзян” в правому верхньому кутку відео.
На відео бесіди хлопці одягнені так само, як і на заблюрених фото поліції. Тож можна припустити, що зйомка відбувалася в той самий день. Як з’ясувала представниця ІМІ у Рівненській області Ганна Калаур у телефонній розмові з начальником Рівненського райуправління поліції Романом Штебою, на цьому відео присутні троє повнолітніх хлопців, а четвертого, 16-річного, на місці не було.
Спочатку на відео бачимо, як посадовець розпитує одного з хлопців про написи, цитує нецензурні слова, якими описали майданчик, і запитує, чи один із них стосується його особисто. “Ну поясніть мені це слово (цитує слово на майданчику, яке на відео запікали, – авт.). І що це значить? Я тіпа, да?”, – запитує Шакирзян у хлопця.
Потім політик дякує поліцейським за роботу і тисне їм руки, пояснює, по суті, причину зустрічі. “Хотів побачити на власні очі цих молодих людей, ну і вони висловили свою певну думку”, – говорить він.
Після цього посадовець гуляє з хлопцями по парку, спілкується про мотиви вчинку, пояснює, чому таке робити не можна. Зрештою молодики визнають свою провину, всі тиснуть руки Віктору Шакирзяну.
Про цю “виховну бесіду” також повідомив сайт “Рівне вечірнє”. З відео та публікації у медіа випливає, що вирішували, як карати хлопців за дрібне хуліганство, будуть не правоохоронні органи та суд, а сам посадовець.
“Вони пообіцяли витерти усе, а їх за це не будуть карати”, – цитує “Рівне вечірнє” Віктора Шакирзяна.
Також подібний матеріал “Показали хуліганів, які розмалювали спортивний майданчик у гідропарку у Рівному” з прикріпленим відео із соцмереж Шакирзяна розмістив сайт “ITV Media group”.
Сам посадовець у ролику сказав, що не хоче, щоб хлопців карали. Втім публічне приниження він їм влаштував.
“Вони розуміють, що вони не праві і вибачились перед громадою, перш за все. Я думаю, що якась наука в цьому буде”, – сказав Віктор Шакирзян на відео.
Завершується ролик на іншій локації – у кабінеті. Хлопець, якого найбільше показували у ролику, просить у Шакирзяна заблюрити його обличчя на відео, запевняє, що готовий понести покарання, наприклад, у вигляді громадських робіт, які, зокрема, є одним із видів покарання за дрібне хуліганство.
“Чи можете ви заблюрити лице на відео? Я хочу виправитися і можу якісь дерева висадити, що завгодно”, – просить хлопець на відео.
На його прохання щодо приховування обличчя Віктор Шакирзян, принаймні на відео, не відповів ані згодою, ані запереченням. “У вас фантазія, як то кажуть, бурна. Як зробите, так зробите”, – відповів політик. Після цих слів відео закінчується.
Зрештою ролик опублікували без блюру облич. У сомережах посадовця повідомляється, що він вагався.
“Проте, ми переконані: кожен має нести відповідальність за свої вчинки. Саме тому вирішили оприлюднити відео без приховування їхніх облич”, – йдеться у дописі в.о. мера на його телеграм-каналі.
Показово, що нецензурні написи про Шакирзяна на майданчику команда політика все ж заблюрила.
Отже, проблема в свідомому виборі: лайливі слова захистили від поглядів аудиторії, а обличчя людей, які прямо просили про приватність, – ні.
Радянська практика виховних бесід
Сам факт пошкодження майданчика, безумовно, потребував реакції поліції та відшкодування завданих збитків. Однак спосіб, у який зрештою покарали юнаків, перетворивши історію на шоу, викликає низку етичних і правових запитань.
По-перше, на момент публікації суд не встановив вини хлопців, адже поліція лише напередодні повідомила, що встановила осіб, яких вважає причетними до пошкодження майданчика, та склала адміністративні матеріали.
По-друге, у цій історії складно не помітити особистого мотиву. У Рівному, як і в будь-якому іншому місті, регулярно трапляються випадки хуліганства та пошкодження майна. Один із найбільш резонансних стався у січні, коли рівнянка пошкодила 13 металевих конструкцій з портретами загиблих військових на Майдані Незалежності. Правоохоронці встановили її особу, а згодом суд визнав жінку винною у хуліганстві та призначив їй один рік пробаційного нагляду.
Віктор Шакирзян тоді також публічно відреагував на інцидент і назвав вчинок жінки нікчемним – і тут з ним складно не погодитись. Однак “виховної бесіди” на камеру з нею він не проводив – як і з іншими людьми, причетними до подібних правопорушень.
Натомість цього разу посадовець особисто й публічно присоромив хлопців за значно менш тяжкий вчинок – і з етичної, і з юридичної точки зору. Тож напрошується висновок: від інших подібних випадків ця історія відрізнялася передусім тим, що нецензурні написи на майданчику були адресовані особисто Віктору Шакирзяну.
Хоча до того, як хлопців розшукали, посадовець заявляв, що не хоче коментувати “особисті випади”, під час зустрічі на камеру він неодноразово казав, що краще висловлювати думку в очі та звернувся до одного з хлопців: “А ви мені скажіть в очі те, що ви писали на майданчику. Можете собі дозволити?”
Також значну частину відео присвятили з’ясуванню мотивів вчинку принаймні одного з хлопців. Той пояснив, що його обурила інформація про нібито намір Віктора Шакирзяна закрити дитячий садок і звести на його місці багатоповерхівку. У відповідь політик запевнив, що реалізувати такий сценарій неможливо, оскільки земельна ділянка має цільове призначення для обслуговування дошкільного закладу.
Через такі з’ясування стосунків і акценти на особистих випадах “виховна бесіда” більше нагадувала публічне з’ясування стосунків, оформлене під демонстрацію встановлення справедливості.
Запитання викликає і добровільність участі юнаків у цій зустрічі. У публікації “Рівне Вечірнє” стверджується, що вони погодилися поспілкуватися із Шакирзяном, через що може скластися враження, ніби хлопці самі й цілком свідомо прийшли на зустріч із політиком.
Водночас на відео видно, що розмова відбувалася у присутності поліцейських, які явно не випадково потрапили в кадр, принаймні тоді, коли тиснули руку Віктору Шакирзяну. За таких обставин складно оцінити, наскільки вільною була згода юнаків не лише на саму зустріч, а й на зйомку.
“Я робив це в присутності поліції”: як в.о. мера НЕ пояснив публічну “виховну бесіду”
Представниця ІМІ у Рівненській області Ганна Калаур зателефонувала Віктору Шакирзяну на його особистий номер, щоб отримати коментар про цю ситуацію. Під час розмови він відмовився відповідати на запитання, кілька разів повторивши, що не знає, хто йому телефонує, хоча авторка тексту йому представилася. Також він не відповів на запитання, чому вирішив особисто провести “виховну бесіду” саме у цьому випадку, хоча не проводив подібних бесід у інших хуліганських історіях. У результаті, він запропонував записатися до нього на особистий прийом.
“Пані, дивіться, я вам ще раз пояснюю, я не знаю, хто з тої сторони зі мною розмовляє. Для того, щоб мені говорити з вами, я хочу бачити людину, бачити, що ви представили і представляєте дійсно ту чи іншу організацію. Я думаю, це буде правильно”, – сказав посадовець і порекомендував журналістці “приходити і виконувати свою роботу далі”.
На запитання представниці ІМІ, чи враховував Віктор Шакирзян принцип презумпції невинуватості та той факт, що на момент публікації суд ще не встановив вини хлопців, посадовець відповісти також відмовився. Не прокоментував він і можливі порушення, пов’язані з оприлюдненням їхніх облич та фактичним перетворенням зустрічі на публічне судилище.
Єдиним аргументом, який Шакирзян навів на виправдання своїх дій, стала присутність правоохоронців: “Я робив це в присутності поліції, тому тут немає ніяких…” – сказав він, так і не завершивши думку.
Поліція привезла хлопців, але не знає, звідки з’явився Шакирзян
Нам вдалося ідентифікувати поліцейського з відео, який тиснув руки Віктору Шакирзяну на відео та був присутній на місці проведення зйомки. Представниця ІМІ у Рівненській області зателефонувала поліцейському Олександру Прокопцю, аби запитати, чому поліція і він, в тому числі, доставив хлопців, на особисту зустріч і зйомку в ролику Віктора Шакарзяна. Поліцейський відповів: “Ми поїхали взагалі-то подивитися на місце, скажем так, адмінправопорушення”.
За його словами, він не знав, що там буде якась зйомка.
Публікуємо уривок розмови.
– Пане Олександре, ви брали участь у зйомках. Це ви на відео.
– Я не брав участь у зйомках, я просто там перебував. Те, що я попав на відео… Я не можу заборонити людям знімати просто.
– Я правильно розумію, що ви з хлопцями прийшли просто на місце події і там був Віктор Шакирзян, з вашої розповіді?
– З якою ви ціллю цікавитесь питанням?
– З такою ціллю, що йдеться про публічний шеймінг, про піар політика, який неприпустимий у демократичному суспільстві.
– Це не був піар і не був піар-політика.
У результаті, поліцейський попросив звертатися з питаннями до його керівництва.
Начальник Рівненського районного управління поліції Роман Штеба у коментарі представниці ІМІ розповів, що бачив відео у соцмережах Шакирзяна, однак, з його слів, працівники поліції не брали участь у зйомках, а лише потрапили на відео. Він наголосив, що поліція, згідно з директивами, дистанціюється від участі в політичних моментах.
“Чому там знаходилась поліція? Це їхня робота, вони патрулюють сквери, парки. Присутність поліції дисциплінує, зобов’язує до якихось правильних дій, напевно. Ну, це нормально. Це в будь-якій європейській країні так”, – сказав у телефонній бесіді Роман Штеба.
Згодом він перетелефонував і уточнив представниці ІМІ, що працівники райуправління того дня були на об’єкті і проводили огляд з метою визначення вчиненого правопорушення.
“Повірте мені, те, що поліцейський десь був там в кадрі, не означає, що вони супроводжували чи затримували людину. Такого немає і я з поліцейськими от зараз своїми спілкувався, вони будь-яких там вказівок їм йти кудись, з Шакирзяном спілкуватись, наші не приймали такої участі і це категорично я виключаю”, – прокоментував ситуацію Роман Штеба.
Водночас правоохоронець заперечив, що поліцейські координували зустріч із Віктором Шакирзяном, змушували хлопців спілкуватися на камеру або брали участь у підготовці відео. Як політик дізнався про час і місце огляду та опинився там одночасно з правоохоронцями й хлопцями, начальник поліції також пояснити не зміг, порадивши адресувати це питання самому Шакирзяну.
“Задавайте питання це Шакирзяну. Я думаю, тут складностей немає, якщо їх притягнули до відповідальності, дізнатися, чи їх притягували, чи ні до відповідальності. Я просто зараз не пам’ятаю, чи інформували ми (міську раду про встановлення причетних до хуліганських дій, – авт.), бо зазвичай міська рада просить інформувати, чи встановлені там особи, чи притягнуті. Вони також цікавляться цим, наприклад, якісь є розкрадання комунального майна, чи нанесли тілесні ушкодження. Так, вони зазвичай можуть надіслати запит, запитати,чи притягувалась людина до відповідальності”, – прокоментував Роман Штеба.
Тож, як так співпало, що хлопці і Шакирзян опинилися в одному місці в один час за присутності поліцейських, керівник райуправління має з’ясувати.
За словами очільника Рівненської районної поліції, вони склали адмінматеріали щодо хлопців і направила до суду. Тобто слова Віктора Шакирзяна про те, що хлопців не каратимуть, якщо вони все приберуть, схоже, не відповідають дійсності. Також Роман Штеба пообіцяв зробити висновки та розробити алгоритм, щоб надалі працівники поліції не потрапляли в подібні ролики. Хоча у цьому випадку потрапляння у кадр не є головною проблемою. Проблема у тому, що поліція могла сприяти появі цього відео та публічному шельмуванні людей.
Зйомка без згоди і поліція в кадрі: правова оцінка відео
Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук вважає, що у такій ситуації можуть виникати запитання до поліції.
“Навряд чи порядок реагування на правопорушення чи механізми запобігання їх потворному вчиненню передбачають доставку правопорушників на піар заходи місцевих політиків. Це нагадує архаїчну практику публічного (громадського) осуду, що активно застосовувалася в Радянському Союзі і яка не має нічого спільного зі стандартами прав людини”, – зауважує Володимир Зеленчук.
За його словами, на відео видно, що поліцейські супроводжували порушників під час їх спілкування з Шакирзяном, вони всі разом оглядали місце правопорушення, окремий фрагмент було присвячено тому, як Шакирзян дякує поліцейським за затримання порушників і тисне їм руки.
“Вочевидь Шакирзян активно головував на цьому заході, при цьому поліцейські не випадково потрапили на камеру під час зйомок, а їх роль в цьому процесі керівництво чітко пояснити не може. До речі, досить кумедно виходить, що озвучуючи нецензурні висловлювання, Шакирзян, по суті, в присутності поліцейського нецензурно лається в публічному місці (поруч знаходиться дитячий майданчик), що містить ознаки дрібного хуліганства, такого ж правопорушення, за яке поліцейські склали протокол на молодиків”, – розповідає Володимир Зеленчук.
Та найбільш промовистою деталлю цієї історії стала відмова приховати обличчя хлопців, хоча принаймні один із них прямо про це просив. Юрист ІМІ Володимир Зеленчук розповідає, що презумпція згоди особи на зйомку, згідно з частиною 1 статті 307 Цивільного кодексу України, діє лише для зйомок, що ведуться відкрито на вулиці, зборах, мітингах та інших заходах публічного характеру.
“Виховна бесіда” за участю посадовця й поліції під цей виняток не підпадає, тож потрібна пряма згода. Навіть якщо припустити, що юнаки погодилися на розмову, згода на розмову не тотожна згоді на відеозйомку та її публічний показ. За ст. 308 Цивільного кодексу, публічне поширення зображення можливе лише за згодою особи. Коли людина прямо просить не показувати обличчя, згоди немає, і поширення стає втручанням у право на власне зображення”, – розповідає Володимир Зеленчук.
Крім того, за словами юриста, зображення обличчя є по суті персональними даними. Їх поширення потребує згоди або іншої підстави, передбаченої Законом України “Про захист персональних даних”.
“Журналістський виняток (ст. 25 ЗУ “Про захист персональних даних” ) працює лише за умови реального балансу між приватністю та свободою вираження і не дає безумовного дозволу на ідентифікацію приватних осіб у відео про дрібне правопорушення”, – підкреслив медіаюрист.
Представниця ІМІ у Рівненській області Ганна Калаур запитала у начальника Рівненського райуправління поліції Романа Штеби, що він, як керівник правоохоронного органу думає про те, що відео, зняте за присутності поліцейських, розкриває персоналії хлопців.
“Дивіться, це виключно його (Шакирзяна, – ред.) відповідальність. У разі, якщо вбачається ознаки кримінального правопорушення, ми так само будемо притягувати до відповідальності, як і всіх громадян. Тому, говорити про те, що ми приймали участь в цьому, – це неправильно. Вони (хлопці, – авт.) не були в статусі затриманих. Тому говорити про те, що працівники поліції щось порушили, ну, вибачте, це неправильно”, – сказав правоохоронець.
Регіональна представниця ІМІ Ганна Калаур звернулася до Департаменту комунікації Національної поліції України з проханням прокоментувати присутність правоохоронців у відео політика та, ймовірні, дії правоохоронців, які сприяли проведенню публічних покарань, які порушують права людей.
Заступниця начальника департаменту Вікторія Пономарьова порадила подати офіційний запит, щоб поліція могла всебічно перевірити обставини та надати їм оцінку.
ІМІ надішле запит до Національної поліції після публікації цього матеріалу, який містить детальний виклад подій. Про відповідь і подальшу реакцію правоохоронців повідомимо окремо.
Медіа не побачили проблеми в публічному судилищі
У цьому випадку особливої уваги заслуговує й неетичне висвітлення події сайтом “Рівне вечірнє”, який фактично свідомо поширив відео та фото з хлопцями не заблюривши їхні обличчя і підкресливши, що показувати їх вирішив Шакирзян.
У Законі України “Про інформацію” зазначено, що реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Водночас Кодекс етики українського журналіста вимагає поважати приватне життя людини. Виключення – матеріали, які мають суспільну значущість.
Звісно, у цій ситуації такий-сякий суспільний інтерес дозволяв розповісти про подію, але не вимагав ідентифікувати її учасників і публічно їх шеймити за дрібне хуліганство.
Зрештою, вся ця ситуація виглядає, як використання молодих людей, щоб вкотре створити образ “сильного керівника”, який сам знаходить винних, читає їм мораль, визначає покарання і вирішує, чи мають вони право на приватність.
Шакирзян у ролику одночасно виглядав, як слідчий, суддя, вихователь і головний герой, а його піарники, якими можуть бути працівники міськради, перетворили публічне приниження, яке граничить з насильством, на успішний піарний продукт із тисячами вподобайок.
Отриманий результат відео – підтримка аудиторії та посилення образу рішучого керівника демонструє очевидну іміджеву вигоду від цієї історії. Але ці коментарі також показали, наскільки легко публічне приниження можна продати. Частина аудиторії виявилася готовою схвалювати “суд” без суду, покарання перед камерою і життя “за поняттями”, якщо роль народного судді виконує близький за духом політик. Саме тому ця історія – не лише про токсичний піар Шакирзяна. Вона ще й про суспільний запит на сильну руку, заради якої люди готові відмовитися від презумпції невинуватості, права на приватність і самої ідеї правової держави.
Ганна Калаур, представниця Інституту масової інформації у Рівненській області
