Публікація

Прозорість рівненських медіа: лідери та аутсайдери

13:20, 24 Червня

Фото: Ілюстрація ІМІ

Половина медіа Рівненщини є переважно прозорими, відкритими до аудиторії і такими, що охоче діляться з нею своїми контактами, інформацією про власників та редакторів. 16 з 32 медіа мають необхідні елементи прозорості. Багато з них публікують редакційні політики, показують керівників, журналістів і ведучих, а дехто показує й фінансову інформацію. Водночас вісім медіа мають середній рівень прозорості, тобто вказують контактну інформацію, але не називають свого власника або керівника. Ще стільки ж медіа є переважно непрозорими і фактично закритими для аудиторії.

Такими є результати огляду прозорості рівненських медіа, проведеному у червні 2025 року. Ми досліджували прозорість медіа Рівненщини, які мають власні сайти. Серед них – п’ять сайтів телеканалів, вісім сайтів газет, один журнал і одне радіо, які одночасно функціонують як онлайн-медіа. Також ми проаналізували ще 17 онлайн-ресурсів. Через конфлікт інтересів не оцінювалися сайти “Горинь.інфо” і рівненської філії Суспільного.

Згідно з дослідженнями Інституту масової інформації, прозорість – це рівень відкритості редакції щодо трьох ключових аспектів: контактної інформації, даних про керівника або головного редактора, інформації про власника медіа.  Ці критерії дозволяють аудиторії розуміти, хто стоїть за контентом, як  можна зв’язатися з медіа, хто контролює видання і наскільки воно підзвітне аудиторії. Останнє дослідження прозорості провідних онлайн-медіа України, проведене ІМІ у 2024 році показало, що, порівняно з 2023 роком, вони стали прозорішими на 12%. Сталося це завдяки тому, що медіа почали розкривати більше інформації про своїх керівників. 

Водночас останнє дослідження прозорості рівненських медіа Інститут масової інформації проводив у 2021 році. Тоді половина з 10 найпопулярніших регіональних видань виявилася абсолютно прозорою. Теперішній моніторинг демонструє покращення ситуації з відкритістю деяких медіа, які ми досліджували чотири роки тому. Проте порівнювати це дослідження з попереднім неможливо через зміни в методології та розширення кола досліджуваних ресурсів. На цей раз ми вперше оцінювали, наскільки всі онлайн-медіа Рівненської області відкриті для своєї аудиторії. Також ми звертали увагу на наявність на сайтах онлайн-медіа редакційних політик та інформації про фінансування.

Відкриті до аудиторії рівненські медіа 

До переліку переважно прозорих медіа увійшли сайти телеканалів “Сфера-ТВ” і “Рівне 1”, сайти газет “Сім днів”, “Здолбунів сіті”, “СарниNews.City”, сайт Агенції журналістських розслідувань “Четверта влада”, сайти “Про Рівне”, “Радіо Трек” та онлайн-ресурси мережі гіперлокальних медіа “Район.Рівне”, “Район.Вараш”, “Район.Демидівка”, “Район.Гоща”, “Район.Дубно”, “Район.Корець”, “Район. Острог”, “Район.Сарни”. 

Усі вони максимально відкриті за трьома критеріями: є контактна інформація, дані про керівника або головного редактора, а також власника медіа. Серед цих медіа варто виділити кілька, які розповіли про себе найбільше. Так, лідером за відкритістю до аудиторії серед рівненських медіа однозначно є “Четверта влада”, яка, крім обов’язкових атрибутів прозорості, публікує свою власну редакційної політику, інформує про досягнення, членів колективу, описує всі проєкти. Також медіа оприлюднив свої звіти, в тому числі, фінансові, за 2017-2023 роки. З цих звітів, оформлених у зручному форматі, можна дізнатися про результати роботи редакції, витрати і джерела фінансування. 

Локальне медіа “СарниNews.City” також активно ділиться інформацією про себе, проєкти та ініціативи. Крім загальних даних про медіа на сайті є додаткові атрибути прозорості – редполітика, інформація про структуру власності, дані про членів колективу, а ще – актуальний звіт про прозорість, щоправда, англійською мовою. У цьому звіті частково можна побачити, з яких джерел фінансується редакція. Також на сайті вказано, що він був запущений за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки, а частина контенту створена за підтримки Євросоюзу (DW Akademie).

Телерадіокомпанія “Сфера-ТВ” також входить до переліку переважно прозорих медіа. На своєму сайті, крім актуальних контактів і адреси, медіа розповідає про керівництво, редакторів і ведучих. А ще публікує редакційний статут, офіційні документи про структуру власності ТРК за 2023 рік, в яких можна побачити, що власниками “Сфера-ТВ” є його керівник Володимир Романюк та Тетяна Волкошовець. До слова, інформації про джерела фінансування “Сфера-ТВ” на сайті немає. 

Відкритість до аудиторії також демонструє мережа “Районів”, яка у Рівному має вісім сайтів, котрі інформаційно покривають всю Рівненську область. Сайти мережі побудовані за єдиним принципом – всюди вказані контакти, як центрального офісу, так і локального видання. Водночас кожен сайт вказує свого редактора, публікує загальну обширну редакційну політику, повідомляє про місію медіа та власника – ТОВ “Інформаційне агентство “Район ін юа”, яке працює у складі CID Media Group. Інформацією про фінанси “райони” на сайті не діляться, хоча у спілкуванні з ІМІ голова громадської організації “СІД Медіа Груп” Наталія Пахайчук розповідала про фінансовий стан мережі. 

Телеканал “Рівне 1” також є одним з медіа, які на своєму сайті, крім загальних атрибутів прозорості, публікують редакційний статут та актуальні документи про структуру власності. З цих документів аудиторія може дізнатися, що засновником “Рівне 1” є луцька телерадіокомпанія “Аверс”, яка має чотирьох власників. Як повідомляв ІМІ, вони пов’язані з колишнім народним депутатом та олігархом Ігорем Палицею і, ймовірно, є номінальними власниками. 

Також медіа вказує свій ідентифікатор у Реєстрі суб’єктів у сфері медіа і директорку Людмилу Дуніну. Водночас інформації про головного редактора та фінанси на ресурсі ми не знайшли. 

Медіа, які розповідають про себе не все 

До переліку медіа з середнім рівнем прозорості увійшли сайт дубенського телеканалу “Теза”, сайти газет “ОГО”, “Рівне вечірнє”, “Володимирець.City”, сайт журналу “Рівняни”, а також онлайн-медіа “ЧаРівне.інфо”, “0362.ua” і “Рівне онлайн”. Більшість медіа, а саме шість із вісьми медіа – “Теза”, “ОГО”, “Володимирець.City”, “Рівняни”, “0362.ua” і “Рівне онлайн”, не оприлюднили на своїх сайтах інформацію про головного редактора чи керівника. Через це аудиторії важко визначити, хто є відповідальною особою та офіційним представником цих медіаресурсів. 

Водночас, дізнатися, що шеф-редактором газети “ОГО” є Віктор Данилов, можна лише завантаживши газету. Аналогічна ситуація з сайтом “Володимирець.City”, який демонструє відкритість у всіх аспектах, публікує редакційну політику, багато розповідає про себе, але про редакторський склад медіа ми дізнаємося лише з його газети “Вісник Полісся”. Втім пошуки газет на сайтах, а потім вже в PDF цих газет інформації про редакторів можуть зайняти значний час і не є прозорим інформуванням про керівництво медіа з точки зору оцінки сайту.

Сайти “ЧаРівне.інфо” і “Рівне вечірнє” вказали своїх редакторів, але не повідомили, хто є власниками їхніх сайтів. Зауважимо, що відомості про власника є важливим критерієм прозорості, адже вони допомагають аудиторії розуміти, хто контролює медіа і чиї інтереси воно може представляти. Коли ЗМІ не ділиться цими деталями, рівень довіри до нього може знижуватися, а аудиторія не зможе виявити можливі конфлікти інтересів.

Переважно непрозорі медіа 

У медіа, які розкривають найменше інформації про себе, увійшли сайт телеканалу “ITV media group”, сайти газет “Вісті Рівненщини” та “Вараш.інфо”, онлайн-медіа “ВСЕ”, “Інфопотік”, “Крапка”, а ще – два медіа, які входять до п’ятірки найпопулярніших у області за кількістю переглядів, “Рівненські новини” і “Рівне медіа”. Усі вони не повідомляють аудиторію про своїх власників, редакторів чи керівництво, оприлюднивши тільки контакти. 

Наприклад, сайт “Вараш.інфо” серед контактів вказав лише два номери телефону. А сайт “Все” лше надає аудиторії електронну адресу для зворотнього зв’язку.

ITV Media Group демонструє відкритість на всіх соціальних платформах, проте на власному сайті інформація про медіа подається доволі стримано. Попри те, що відкритими для аудиторії є редакційний статут, контактні дані та відомості про глядацьку аудиторію, інформації про редакторів і власників медіа на сайті немає. Хоча ще в 2021 медіа зазначало, що його власником є телерадіокомпанія “Ритм”. Зараз аудиторії, яка хоче дізнатися чиї інтереси може представляти медіа, доведеться шукати цю інформацію у сторонніх джерела.

Нагадаємо, нещодавно ІМІ повідомляв, що новим власником ITV Media Group став рівненський підприємець Роман Балацький. Він придбав телеканал у Романа Куриса, бізнесмена та кума виконуючого обов’язки міського голови Рівного Віктора Шакирзяна. У спілкуванні з журналістами новий власник медіа утримався від коментарів щодо того, хто наразі є редактором телеканалу. 

Цікавою також виявилась ситуація з сайтом “Рівненські новини”, який, нагадаємо, неодноразово публікував чорний піар проти журналістів-розслідувачів “Четвертої влади”. По-перше, редактор ресурсу Андрій Андрощук, принаймні на власному сайті, не афішує свою причетність до медіа. По-друге, на ресурсі вказана неправдива інформація про причетну до його роботи структуру, ймовірного власника – “Медіа-групу “Рівненські новини”. Ані в офіційних реєстрах, ані в мережі нам не вдалося знайти інформацію про існування такої медіагрупи, натомість існує ГО “Рівненські новини”, яку очолює Андрій Андрощук. 

Наразі вимоги до прозорості медіа зводяться до обов’язку розміщення на своїх сайтах двох видів інформації: відомостей про структуру власності та вихідних даних, розповідає юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук. 

Він пояснює, що відомості про структуру власності мають публікувати на своїх сайтах поки лише аудіовізуальні медіа, наприклад, телеканали, та постачальники електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра. 

“Таке розміщення здійснюється за формою, що встановлюється Національною радою (крім даних, що не підлягають оприлюдненню – перелік цих даних визначений у пункті 5 частини 1 статті 1 Закону “Про медіа”). Користувач повинен мати змогу отримати доступ до таких відомостей через головне меню – візуально видиме посилання з головної сторінки, відповідного вебсайта”, – уточнює Володимир Зеленчук.

Наразі існує проєкт закону № 12111, який зобов’яже онлайн та друковані медіа також розміщувати відомості про структуру власності на своїх сайтах. За словами юриста, кожен вид медіа повинен публікувати вихідні дані на головній сторінці свого сайту. У статті 37 Закону “Про медіа” детально вказано, які саме дані про себе має вказувати кожен вид медіа. 

“Наприклад, зареєстровані суб’єкти у сфері онлайн-медіа зобов’язані оприлюднювати та регулярно оновлювати на своєму веб-сайті такі вихідні дані: офіційна (зареєстрована) назва онлайн-медіа;  поштова адреса, телефон, адреса електронної пошти суб’єкта; ідентифікатор онлайн-медіа в Реєстрі”, – коментує Володимир Зеленчук. Натомість незареєстровані як медіа новинні веб-сайти, відповідно до законодавства, таку інформацію оприлюднювати не зобов’язані.

Дослідження рівненських медіа показало, що реєстрація медіа поки не змінила докорінно ситуацію з прозорістю. Ті, хто до нововведень стосовно реєстрації,  демонстрував прозорість, роблять це й надалі. А ті, хто розповідав про себе мало, – й надалі залишаються закритими. 

Ганна Калаур, представниця Інституту масової інформації в Рівненській області

РЕКЛАМА