Публікація

Простою мовою про музеї Дубна та Острога можна почитати на оновлених сайтах заповідників

14:06, 02 Листопада

зображення публікації

Уже кілька місяців триває робота з оновлення інтернет-ресурсів двох музеїв Рівненщини. Зокрема сайти Державних історико-культурних заповідників Дубна та Острога змінюють у відповідності з найновішими рекомендаціями щодо веб доступності.

Ці важливі оновлення здійснює Всеукраїнська Громадська спілка «Сучасний погляд» у межах проєкту «Інклюзивні сайти історико-культурних заповідників Рівненщини WCAG 2.1», який отримав підтримку Українського Культурного Фонду.

Результатом кропіткої роботи команди стануть легкі у користуванні, з оновленим дизайном сайти, які забезпечуватимуть максимальний доступ до web-контенту музеїв людям з інвалідністю. На кожному етапі розробки сайтів, їх функціональність та доступність перевіряє тест-група. Багато уваги приділяють деталям – іконкам, шрифтам, заголовкам, фото та іншому. Тепер сайти матимуть окремі вкладки із «Модулем доступності». Загалом, автори проєкту прагнуть, аби веб-ресурси музеїв стали доступними та зручними у користуванні для людей із порушеннями зору, слуху, а також з інтелектуальною та психічною інвалідністю.

Над оновленням сайту працює велика команда. Однак, для створення контенту залучали й експертів, компетентних у певних напрямках. Серед них Надія Майорова, заступник виконавчого директора Всеукраїнської громадської організації «Коаліція захисту прав осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень». Одним із напрямків роботи організації є запровадження простої мови для людей з інтелектуальними порушеннями в Україні. Для сайтів Острозького та Дубенського заповідників пані Надія простою мовою готувала тексти про пам’ятки, експозиції, виставки, експонати та інформацію про інфраструктуру навколо музейних комплексів.

Така робота не є новою для ВГО «Коаліція». Організація уже має напрацювання у поширенні простої мови в Україні та реалізувала низку проектів у напрямку підготовки текстів та перекладу важливих документів для людей з інтелектуальними порушеннями. Зокрема, за сприяння Українського Культурного Фонду у 2020 році у співпраці з Національним музеєм мистецтв ім. Ханенків, Державним історико-культурним заповідником м. Дубна та Кременецьким краєзнавчим музеєм видано брошуру у форматі легкого читання «Я збираюся до музею», підготовлено екскурсії простою мовою для цих музеїв. Перед тим були розроблені навчальні програми з питань самоадвокатування, сексуального виховання, адміністративних послуг, виборчих процесів  тощо, впроваджується курс «Інклюзивні фінанси» та ін.. Нещодавно, в рамках проєкту ОБСЄ БДІПЛ «Просування людського виміру безпеки в Україні», в результаті тренінгової програми з методології легкого читання та пов’язаних з нею концепцій, для представників організацій людей з інвалідністю фахівцями ВГО «Коаліція» були підготовлені 11 брошур у форматі легкого читання із серії права та безпека. Усі тексти і програми простою мовою на етапі підготовки обов’язково тестують люди з інтелектуальними порушеннями.

Один із вагомих проектів ВГО «Коаліція» реалізували у 2014 році. Спеціалісти громадської організації переклали українською і надрукували – «Європейські стандарти викладу інформації, яку легко розуміти». Ці стандарти розробила європейська організація Inclusion Europe. У 2019 році «Коаліція» отримала дозвіл на безкоштовне використання Стандартів в Україні.

Цей набір правил допомагає зробити інформацію легкою для розуміння, в прочитанні та сприйнятті. Стандарти розроблені європейськими спеціалістами стосуються письмової, електронної, аудіо та відео- інформації. Ключовими вимогами є використання зрозумілих слів, лаконічних речень, простої граматики, скорочених текстів, розділених на короткі інформаційні блоки. Також є окремі вимоги до оформлення тексту – розташування ілюстрації, шрифту, формату інформаційного продукту та інше.

Загалом шлях впровадження простої мови у світі розпочався ще на початку ХХ ст. У після воєнні роки з’явилося таке поняття як «мова нью-йоркського таксиста». В США виникла проблема із необізнаністю населення у законодавстві. Згодом стало зрозуміло, що основна причина цього – у важких та не завжди зрозумілих текстах законів. Тому виник рух, який боровся за максимально легку подачу законів, аби уся інформація була зрозуміла кожному. Наразі у США адаптація продукту для потреб людей з інвалідністю в деяких галузях передбачена Законом про реабілітацію від 1973 року. Він вимагає, щоб усі державні веб сайти та служби були доступні для людей з інвалідністю. У Великій Британії схожий стандарт для державних сайтів установлює Закон про рівність. Швеція ухвалила систему правил використання простої мови на початку 1968 року, Німеччина — у 2009 році. Найбільшого поширення проста мова набула в Ісландії — у тамтешніх книгарнях навіть є окремі полиці з книжками, написаними у форматі легкого читання. Їх також використовують для вивчення мови мігранти та люди, які не володіють мовою досконало.

Нагадаємо, що Конвенція ООН про права людей з інвалідністю, яку Україна підписала 2008 року, покладає на державу обов’язок створювати необхідне середовище та можливості для розвитку людей з інвалідністю. Зокрема, стаття 30 зобов’язує забезпечити людям з інвалідністю: доступність творів культури; доступність телебачення, фільмів, театральних вистав та інших культурних заходів; доступність будівель кінотеатрів, музеїв, бібліотек та інших закладів, де відбуваються культурні заходи; створення можливостей для творчого розвитку; адаптування творів для осіб з порушеннями зору без порушень авторського права. Водночас документ не зобов’язує приватних надавачів послуг робити свій контент доступним для людей з інвалідністю, бо його норми лише спонукають засоби масової інформації, особливо ті, що працюють у мережі, до цього.

Наразі зміни, які відбуваються у двох музеях Рівненщини, це виключно ініціатива та бажання ентузіастів – ГС «Сучасний погляд» та Державних історико-культурних заповідників Острога і Дубна, яку, на щастя, підтримав Український культурний фонд.