Публікація

Про жінок доброї волі

13:10, 25 Січня

зображення публікації

Благодійна організація «БФ «Центр Людей Доброї Волі» заснована вдовами з Рівного, які втратили чоловіків у 2014-2015 роках. Ці жінки об’єднались та стали волонтерками, які не просто збирають гроші чи потрібні речі для військових, а й підтримують сім’ї, які опинились в такому ж становищі як вони. Офіційно фонд розпочав свою діяльність у 2022 році, але по факту, все почалось у 2014-му. Про все це журналістка Горинь.Інфо поспілкувалась з однією із засновниць організації Любов’ю Шелкович.

«Ми працюємо вже давно. І в нашій організації є багато засновниць – це здебільшого вдови, які втратили чоловіків у 2014-2015 роках», – Любов Шелкович, волонтерка, одна із засновниць БО «Благодійний Фонд «Центр Людей Доброї Волі»», вдова.

Я сама себе переконую, що я слабка жінка (Любов)

 Коли розпочалась війна на Донбасі, мій чоловік одразу став волонтером. Він крутився, намагався закривати потреби війська. Але в якийсь момент вирішив, що його місце у перших рядах на фронті.  Він не був військовим. Він був підприємцем. І я вважаю, що міг би більше допомогти своєю діяльністю і донатами. Коли пішов добровольцем, то побачив потреби армії, які були на той час колосальні. І підштовхнув мене стати волонтеркою.

Зізнаюсь щиро – мені було важко почати. Проте я все ж впоралась і зібрала кошти на бус. Перша машина – «Mercedes Vito». Тоді машину переробили для транспортування поранених: поставили лавочки та зашили вікна листовим металом. На той момент, це була досить солідна допомога. Досі здається бігає. Принаймні у 2019 році авто точно ще було в частині та служило військовим.

Загалом тоді я зрозуміла, що для того, щоб утримувати одного військового, потрібно десять сумлінних платників податку. Бо ж солдата потрібно нагодувати, одягнути, полікувати, заплатити зарплату. Якщо вони взяли на себе обов’язок нас захищати, то наш обов’язок їх підтримувати фінансово. І про це не варто забувати.

Мій чоловік казав, що я сама себе переконую, що я слабка жінка… але при ньому я могла собі це дозволити…

У моменти відчаю я знайшла шлях… Я зрозуміла, що допомога іншим це і є порятунок. Жити та працювати серед добрих людей, а не занурюватись у свій біль – ось порятунок, життєвий стимул і відрада.

Фонд вирішили заснувати, тому що нам довіряють (Віра)

Катя Свірчевська – військова, Віра Буковська – фармацевтка, Віта Шаляпіна – поліціянтка, Таня Реманюк – працює в «Ветеранському просторі». Єлена Бибик – волонтерка, втатила брата в АТО. Нещодавно Лєна вийшла заміж за військового. Я працюю в художній студії. Це, можна сказати, кістяк засновників нашого фонду. Але в групі є набагато більше людей.. За ці роки ми всі дуже здружилися.

Є також у нас волонтерки не з сімей загиблих. Але люди пропонують свою допомогу, і ми її приймаємо. Так до нас долучились Лєна Ровенська та Свєта Сидоренко. Багато наших дівчат працюють в декількох напрямках волонтерства.

Спочатку ми зустрічалися одна з одною чи на загальних зібраннях, які організовувала міська влада. Спільними зусиллями розв’язувати загальні проблеми. Старалися допомогти сім’ям загиблих, які того потребували. В той час була заснована організація «Єдина родина України». Ми в Рівному були її осередком. Я була заступницею цієї організації. Займалася більше дітками. Тому що в мене самої троє дітей, на той час малолітніх.

Я складала списки та формувала для діток загиблих воїнів подарунки. Так само їздили в Карпати на реабілітацію. Під керівництвом київської волонтерки Світлани Бахвалової проводили різного виду терапії: давали дітям якісь завдання, малювали, ліпили.

Фонд вирішили заснувати, тому що нам довіряють. Я назвала наш внутрішній чат в телеграмі «Центр людей доброї волі». І коли постало питання реєстрації фонду, то назва фактично була. Ми ще хотіли назвати Благодійний фонд «Людей Доброї Волі», але виявилось, що такий вже існує. Тому слово «центр» залишилось в назві й так ми стали БО «БФ «Центр Людей Доброї Волі»».

Як я вже сказала в нас всі працюють. Тому волонтерство в нас йде паралельно з основною роботою. Тому на вихідних ми ще більше щось організовуємо, плануємо, зустрічаємось. Працюємо в такому форматі «зідзвонюємось в кого що є, в кого які потреби, хто що може», а тоді вже діємо. Іноді збираємо кошти для фонду або організовуємо в соцмережах лотереї\розпродажі іграшок. Люди часто самі пропонують допомогу, оскільки добре вже нас знають.

Взагалі, як на мене, волонтерство – це можна сказати «сутність душі». Спочатку зібрати по нитці з усього світу, а потім розділити між всіма кому потрібно. І так знову і знову.

Не забирай в мене цієї можливості (Надія)

Гірше за все було 23 лютого почути від найменшого сина «мам ти ж не думай, якщо буде напад, що я залишусь лежати вдома на дивані»… Зараз у мене служать два старші сини. Вони багато зі мною волонтерили та допомагали з усім. Я їх відмовляла від цього кроку, але все ж вони самі зробили свій вибір. І мені залишається тільки це прийняти.

З 24 лютого ми всі опинились в надзвичайній ситуації. Тому ті, хто були без роботи, почали шукати варіанти як бути корисними. Адже, як на мене, то просто гріх було сидіти вдома і вантажити себе якимось уявними проблемами та очікуваннями.

Тоді ми встали та пішли працювати при штабі драмтеатру. Туди приходила велика кількість гуманітарної допомоги. І все це треба було розібрати, посортувати та відправити хлопцям на передову. Пізніше з’явилась потреба переганяти машини із-за кордону. Як ви пам’ятаєте, тільки жінки на той час мали таку перевагу і могли їздити туди й назад. Нам вдалось пригнати дуже багато авто. Навіть дещо закупили, тому що нам надавали на те кошти.

Ще ми займались харчуванням. Готували у Фатімки Гусєйнової вдома. За день могли нагодувати до до 700 людей. Це були переселенці, військові і тероборонівці. Потім в цій справі нам допомагали працівники 29 дитсадка.

На початку повномасштабного вторгнення згодився мені допомогти друг. Він онкохворий. І в кінці дня я подякувала і сказала йому, що не треба більше приходити. Я сама впораюсь. На що він відповів «ти що, Люба, я тільки відчув себе потрібним і корисним в тому, що я комусь допомагаю. Що я не сиджу вдома і не переживаю, а знаходжусь при якійсь добрій загальнокорисній справі. Не забирай в мене цієї можливості».

Наша матінка Мирослава Горобець почула, що мені не вистачає грошей на рації, які вже прийшли, і запропонувала заколядувати. Ми наколядували якраз ту суму, якої не вистачало, щоб розрахуватися. Взагалі в нас прекрасний люд! Чоловік, який працював в Польщі, знайшов ці рації, оплатив їх власним коштом та привіз в Україну. Він не чекав поки зберуть всю суму, а передав їх хлопцям на передову.

Наша Світлана Сидоренко взяла під опіку контуженого військового, який трішки був не в собі. І він переміщувався з однієї лікарні в іншу. Чоловік відчував себе покинутим і непотрібним. Був в дуже важкому психологічному стані, не спав. Але все ж попросив про допомогу і Світлана її надала. Це я можу сказати з впевненістю.

Якщо добре розібратися, то в нас зараз всі люди волонтери. Одні свічки роблять, інші шкарпетки в’яжуть, хтось сітки плете. Ми всі впливаємо один на одного своєю доброю волею, бо загалом тримаємося один одного.

Навідуємося з дівчатами в госпіталь, передаємо на лікарні те, що маємо. Недавно передали хімічні грілки для військових і дещо з потрібних медичних речей. Шукаємо так само й донати.

Спочатку важливо зрозуміти, що сидіти в якомусь своєму горі або в потоці негативної новинної інформації – це шлях в нікуди. Так можна справді збожеволіти. Якщо людина знає як допомогти іншим, особливо коли сама це пережила, це велика цінність. Невпинна праця для спільної перемоги – це вихід із ситуації. Це краще, ніж забитися в куточок й плакати та переживати. Робити загальну справу та допомагати тим, хто опинився в непростій життєвій ситуації.

Підтримати фонд ви можете за реквізитами вказаними нижче.

БО «Благодійний Фонд

«Центр Людей Доброї Волі»»

UAH

Код отримувача (ЄДРПОУ): 44775827

Рахунки у формат IBAN:

UA893052990000026001040706849

в АТ КБ “ПриватБанк”

Призначення платежу : благодійність

EUR

BAN Code:UA283052990000026000030710288

Name of the bank: JSC CB “PRIVATBANK”

Bank SWIFT Code: PBANUA2X

USD

BAN Code: UA823052990000026007010704671

Name of the bank: JSC CB “PRIVATBANK”

Bank SWIFT Code: PBANUA2X

Монобанк

4441114413065366

Шелкович Любов

Авторка – Лілія Помернюк