Публікація

Про шиття як стиль життя. Рівненська дизайнерка замість етноодягу виготовляє маски

13:50, 22 Квітня

Сьогодні дівчина перекваліфікувалася за вимогами часу: виготовляє захисні маски. А до того шилися-вишивалися і сукенки, і хустини, і новомодні кюлоти. Та до цього вона повернеться #після_карантину. Невеличкий екскурс в життя Анни Павлюк (Міскевич) пропонує видання Горинь.інфо.

Талант свій дістала з родинної скрині

Я виросла у творчій сім’ї. По-іншому бути просто не могло: моя бабуся Катя – професійна швачка, батько Юрій – ювелір, мама Тетяна – майстер з художньої вишивки, сестра Марина – закінчила художню школу і займається скрапбукінгом, виготовленням брошок. Тому я теж просила батьків записати мене в «художку». З того моменту все і почалося. Я малювала постійно. Згодом вступила на спеціальність «дизайн» у РЕТК НУВГП і почала займатися дизайном одягу. Там здобула фах «художник-модельєр». Згодом у моєму житті стався Київ. У Київському національному університеті технологій та дизайну (далі – КНУТД) я навчалася за спеціальністю «дизайнер трикотажних виробів». І поміж тим не припиняла малювати, шити, створювати, реалізувати, брати участь в конкурсах, – розповідає дівчина.

Так про Анну Павлюк (Міскевич) у 2017 році писали на сторінках видання «ERVE.UA».

Коли перемагає талант

Анна Павлюк (Міскевич) двічі стала переможницею конкурсу серед молодих дизайнерів «1 Look» від компанії «ARTmodels». Вперше, у 2017 році, дівчина представляла лляну сукню-трансформер в етностилі салатового кольору з вишивкою.

«Обрала саме українську тематику, тому що хотіла вкотре довести, що наше рідне українське – модне, стильне і завжди таким буде», – пояснює вона.

Тоді, розповідає, на перемогу не розраховувала. Та доля їй посміхнулася, і вона не лише здобула перше місце, а й отримала сертифікат на навчання в Академії моди та дизайну Андре Тана. Вже у 2018 році дівчина відшила іменну дебютну колекцію «Тропічний політ». Жіночі сукні та костюми з льону були презентовані на тому ж подіумі рівненських днів моди. Вдруге переможним став 2019 рік. Сучасний погляд на автентичний костюм у стилі етно журі оцінили таким, що достойний золотої нагороди. Дівчина випробовувала свої сили і у Міжнародному конкурсі молодих модельєрів-дизайнерів «Печерські каштани». За представлену еко-сукню рівнянка отримала диплом про участь.

Вчилася стилю в гуру моди Андре Тана

Завдяки таланту Анні вдалося потрапити на навчання до Академії моди та дизайну Андре Тана. Сльотава осінь 2017 впала на вулиці столиці, які її привели на навчання в КНУТД та в академію славнозвісного українського гуру моди. Анна пригадує, що там вона вивчала і стилістику, і основи стилю, і розбір гардеробу, опановувала, яким повинен бути дрес-код. Зрозуміти, що і до чого в цій справі допомагала професійний експерт з іміджу, стиліст багатьох телепроектів Таміла Чехович.

«Стиліст» – такий фах здобула рівнянка у Академії моди та дизайну Андре Тана.

На цьому навчання не припинила. Взялася за фешн-ілюстрацію. Тему ескізів виробів вона глибше дослідила Київській школі скетчингу та дизайну.

Етно – це сучасно, стильно та модно

Яким бачить старовинне етновбрання на сучасний лад, рівнянка показала на широкий загал весною 2019. Завдяки очільнику «Центру дослідження та відновлення Волині» Володимиру Дзьобаку та директору компанії «ARTmodels» Оксані Ігас під час «FASHION TIME» у Рівному було презентовано 23 моделі українського етноодягу. 10 костюмів, представлених тоді на подіумі, були автентичними.

Старовинні вбрання шукали та збирали в приватних та музейних колекціях колишньої Великої Волині (Тернопільська, Львівська, Волинська, Рівненська, Житомирська області). Фартухи, спідниці, камізельки, хустки кінця XIX – початку XX століття, які ще дихали минулим, лягли в основу для пошиття нової колекції. Тож, 13 ексклюзивних сучасних костюмів були створені Анною на їхній базі. Тканину для пошиття вбрання майстрині виткали на ткацьких верстатах за старовинними технологіями. Тоді вкотре було доведено: українське етно – це сучасно, стильно та модно. І такий одяг, не соромлячись, можна одягати на роботу або деінде.

Очільник «Центру дослідження та відновлення Волині» Володимир Дзьобак вчасно запримітив талант Анни. Після вдалої етноколекції зародилася нова ідея співпраці. Завдяки їхній творчій колаборації восени 2019 року Рівненщина та Волинь познайомилися із «Ладомирією».

«Ладомирія» – портал з минулого в майбутнє

Минулоріч, 1 вересня, в Радивилові відбулося урочисте відкриття Етнорезиденції дизайну та моди «Ладомирія». Ідейним натхненником цього проекту став очільник «Центру дослідження та відновлення Волині» Володимир Дзьобак.

Завдяки його любові до етно та немалому бажанню показати українське світу, на базі Етнорезиденції дизайну та моди «Ладомирія» тоді ж стартує стартап-інтенсив «Майстерня етнобрендів 2019». 21-річна Анна Павлюк (Міскевич) стала співорганізаторкою проекту. Впродовж 20 днів навчання та практичної роботи 13 учасників з усієї України створювали нові зразки одягу, аксесуарів, які стали першими в їх майбутніх колекціях сучасного українського вбрання.

«Особисто я з дівчатами працювала над композицією для створення ескізів. Ми ткали, шили, вишивали, вирізали, приміряли – і так по колу. Я надихнулася роботами дівчат, адже вони – це відображення того регіону,тих культурних традицій, звідки вони до нас приїхали. Таким чином, створили разом 13 нових українських стартапів у сфері моди», – розповідає дизайнерка.

Так про історію «Ладомирії» у 2019 році писало видання СВОЇ: «Резиденція «Ладомирія»: маленьке містечко стало центром відродження українського етно».

Про шиття як стиль життя

Мріє про власну марку одягу та успішні дитячі колекції. Та наразі Анна шиє захисні маски.

«Яке моє життя нині?», – повторює ще раз для себе моє запитання дизайнерка. Телефонне інтерв‘ю, проведене в умовах карантину, не показує обличчя моєї співрозмовниці. Можу лише здогадуватися, що по ту сторону екрану, за кількасекундною паузою після заданого мною запитання, в голові дівчини роїлося чимало думок. Одповідає скромно: «Щаслива…». Розумію, що за цими сімома літерами ховається щось більше, ніж просто задоволення від шиття… тут про задоволення від ЖИТТЯ.

Записала Анастасія БОДНАРСЬКА