Публікація

Про двійню та ще одне своє дітище – блог. Рівнянка відверто розповідає про #мамобудні +ФОТО

20:26, 10 Травня

«…Коли ж я вже почала народжувати Марка, лікарка заспокоювала мене і казала, що другі пологи будуть легшими! На що я відповіла, що найближчі 5 років народжувати вдруге не збираюся. Вона засміялася і запитала: «Ти думала вони будуть за ручку вилазити?…Так Марк став старшим братиком…», – розповідає про пологи 24-річна Катерина Устимець.

Рівнянка, яка зараз живе в Києві, молода мама 9-місячних двійнят Марка та Домініки, дружина прикордонника, а також починаюча блогерка. Її блог в Instagram про «двійнят, чоловіка Сашу та лабрадора Теда», а саме так дівчина описує себе в профілі, читають майже 17 тисяч людей. Катя чесно показує аудиторії свої #мамобудні, за що отримує схвальні відгуки підписників та підписниць.

Останні особливо чекають, коли ж у кадрі з‘являться невгамовні малюки Устимців. Про це та більше в День матері дівчина розповіла кореспонденту видання «Горинь.інфо».

«В умовах карантину робити інтерв‘ю стало не те, що складніше. Напевно, важче лише тим, що ти, як журналіст, не побачиш обличчя та емоцій співрозмовника. Які частіше більше говорять, ніж самі слова», – так починаю свою розмову з Катею я. То ж, найперше, я прошу дівчину охарактеризувати саму себе та свою сім‘ю. Описати читачам, яка вона – 24-річна Катерина Устимець.

Про себе від себе

Я обожнюю мріяти. Я не люблю негативних людей.

Ранок Каті Устимець починається зі слів: «Тед, тихо, не шуми» (сміється, – авт.). Моя улюблена частина дня, коли ми ввечері з Сашою на ліжку граємось з малюками. А коли дітки сплять, то я сиджу в Instagram (знову сміється, – авт.).

Я люблю йти в ногу з часом і слідкувати за цікавими людьми. Живу на позитивній хвилі і дотримуюсь тієї думки, що все в нас в голові!

Блог як стиль життя: 16,4 тисячі підписників

Свій блог я почала вести, коли малюкам було 4 місяці. В мене була післяпологова депресія і я просто «згасала на очах». Але, коли я почала ділитись своїм життям і малюками в історіях Instagram, то знайшла віртуальних друзів. З них почала черпати енергію.

Мене надихають різноманітні фото з дітками в Instagram.

Ми з чоловіком намагаємося щось відтворити вдома разом зі своїми малюками. Любимо фотографувати наших діток, бо вони дуже швидко ростуть і змінюються! А фотознімки – залишаються назавжди.

Дійсно, як і кожній мамусі, мені важко тоді, коли хворіють діти. В такі моменти просто зникає все натхнення, тому складно ділитись зі своєю публікою чимось корисним. Але я розумію, коли ти вже почав вести блог, ти маєш це робити навіть тоді, коли руки опущені.

Він і Вона

Я впевнена в тому, що ми з Сашою дві половини одного цілого. Недарма ми народилися в один день, як і наші діти! Саші 12 січня виповнилося 25, а мені 24. Звичайно те, що в нас однаковий характер – це дуже непросто. Але ми знаємо одне одного дуже добре! Розуміємо без слів, відчуваємо, коли варто промовчати чи поплакати разом. Це співпадіння нам дійсно допомагає.

До речі, ми з Сашою разом вже майже 8 років. З них – 3 одружені. Чоловік завжди допомагає мені у всьому, ми – одне ціле. Люблю його і ціную.

Про своє продовження: Марк та Домініка

Я вже з юності знала, що в мене народиться двійня! Моя бабуся має сестру-близнючку, і ми з сестрами хотіли собі двійнят. Коли вагітніли дві мої старші сестри, то думали, що в них будуть двійнята. А народилися вони в мене – найменшої і найспритнішої. В них в результаті – по одній донечці. 

Майже в новорічну ніч ми дізналися, що я вагітна. Хотіла наїстися мандарин та випити шампанського, але щось мене насторожило. Зробила тест. Дві смужки! Мовчати і чекати новорічної ночі я вже не могла!

На 33 тижні вагітності я була на збереженні, і відчула, що мій живіт почав просто «тріщати»! Малюки росли з такою швидкістю, що їм вже там не вистачало місця, а шкіра не мала куди тягнутися. Але! Дівчата! Ви тільки задумайтеся, на що здатне наше тіло!

І зараз дивлячись на своїх дітей, на їхні сяючі очі та посмішки, я розумію, що це все були дрібниці! 

Про прихід в світ нових людей

Все почалося на 33 тижні. Я потрапила на збереження з підозрою на передчасні пологи. Що цікаво, ввечері, перед народженням малят, всім рідним я сказала, що збираюся ще поспати. А лікарка, оглянувши мене, відправила в родзал.

Я вирішила вколоти обезболююче, і це було правильне рішення!

Народила я діток на 35 тижні – 6 серпня 2019 року. Першим був Марк – о 05:53 ранку. Він – офіційно старший братик. Його поклали Саші на груди. В нас обох текли сльози щастя. В моїй голові промайнула думка, що я така щаслива!

Мене почали готувати до других пологів. Різниця між дітками – година. Лікарі жартували, що встигнуть ще випити кави за цей час. 

…І справді: Домінічку народжувати було легше. О 6:58 ранку з’явилася на світ наша донечка. Ми з Сашою говорили, сміялися, трималися за руки. Від пологів я отримала лише одне задоволення! 

Материнство – найщасливіше, що траплялося зі мною.

Грудне вигодовування (далі – ГВ) двійнят – можливе!

Про грудне вигодовування я можу говорити довго і готова це робити! Я – реальний приклад того, що двоє малюків можуть бути на ГВ і без сумішші!

В пологовому будинку мені сказали, що молока на двох в мене не вистачить. Тому, ми ввели суміш. Але в Марка почалася алергія. Ми її забрали з раціону. Тепер розумію, що це було і на краще. 

Я почала працювати над ГВ. Їх одночасно годувати було складно. Ми придбали подушку для вигодовування двійнят.

Зараз ми їмо прикорм і замінили три ГВ. З гордістю можу сказати, що пишаюся собою. Бо зберегла наше ГВ. Мама завжди краще знає і відчуває, що треба її діткам! Прислухайтеся до себе і до них!

«Слава режиму!»

Дотримуватися режиму з двійнятами – дуже важливо. Якщо щось йде не по графіку, то цілий день годуєш когось з двійнят, а когось вкладаєш спати. Саме завдяки режиму ми встигаємо все. І діти вже звикли до такого. Але з кожним місяцем вони ростуть, змінюється їх режим, то корегую все під них. Якщо один з малюків хоче спати, вкладаємо обох, і навпаки.

Моя сила – в моїй сім‘ї

Зараз я подобаюсь собі найбільше! Я люблю своє тіло таким, яким воно є. І вдячна своєму чоловіку за підтримку!

Я завжди думала, що я кар‘єристка, навіть не знаю, чому так. Але зараз я бачу себе хорошою мамою і люблячою дружиною.  Я щаслива, і по-іншому не може бути. Моя сила – в моїй сім‘ї!

 Записала Анастасія БОДНАРСЬКА 

Усі фото з домашнього архіву сім‘ї Устимців