Публікація
Повернувся з-за океану, щоб захищати Україну: пам’яті 20-річного десантника Юрія Свиридюка
10:30, 17 Лютого

Юрій Свиридюк належав до покоління, яке швидко подорослішало. Юнакові було лише 18, коли він змінив безпечну Америку на окопи під обстрілами.
Його історія — це нагадування про надвисоку ціну, яку Україна платить за право бути вільною.
Юрій народився 7 січня 2006 року в селищі Соснове, що на Рівненщині.
Доля з перших днів випробовувала його на міцність: ще немовлям хлопець залишився без батьківської опіки. Проте справжнє родинне тепло він віднайшов у сім’ї Надії та Юрія Бойко. Саме вони стали для нього опорою, виховавши Юрія світлою, щирою та доброю людиною.
Юнак навчався у Мізоцькій спеціальній школі-інтернаті, а згодом опанував фах у Здолбунівському професійно-технічному училищі №2.
Друзі та знайомі згадують його як хлопця з чистими мріями:
«Він просто хотів працювати, створити власну родину та бути щасливим на рідній землі».
Початок повномасштабного вторгнення змусив родину виїхати до Сполучених Штатів Америки.
Перед Юрієм відкривалися перспективи безпечного та стабільного майбутнього далеко від вибухів і сирен. Проте серце юнака не знало спокою, поки його країна була у вогні.
«Він не зміг залишатися осторонь, коли вирішувалася доля України», — так кажуть про його рішення повернутися.
У листопаді 2024 року, ледве досягнувши повноліття, Юрій добровільно вступив до лав Збройних Сил України.
Свій військовий обов’язок Юрій виконував у складі елітної 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Він пройшов навчання та мужньо тримав позиції на найгарячіших напрямках — на півдні та сході України.
Побратими відзначали, що попри свій юний вік, Юрій був надзвичайно відповідальним воїном, вірним присязі до останнього подиху.
8 лютого 2026 року десантник Юрій Свиридюк загинув.
Він мав можливість жити в мирі, але обрав шлях воїна, щоб мир настав для нас.
Свій останній спочинок Герой знайшов у селі Здовбиця.
Схиляємо голови в скорботі.
Світла пам’ять і вічна слава Захиснику.
