Публікація
Посмертно: троє молодих воїнів з Рівненщини удостоєні найвищої державної нагороди «Герой України»
13:00, 21 Червня

Фото: Рівненська обласна бібліотека
Віктору Смолійчуку, Олександру Подвишенному та Назару Небожинському за особисту мужність, героїзм та самовіддане служіння Батьківщині посмертно присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
Віктор Смолійчук, 27 років (03.06.1993 – 14.03.2023 рр.)
Позивний «Джокер», 710-та бригада охорони, стрілець 1-ї штурмової роти.
Звання Героя України присвоєно 20.01.2025 (посмертно).
Віктор народився в селі Озеряни на Рівненщині. Закінчив екологічний факультет НУВГП, працював майстром на підприємстві «Століт» у селі Варковичі. Дуже любив та вивчав історію.
Навесні 2022 року Віктор таємно від родини пішов до військкомату, пройшов комісію і наполегливо чекав на виклик. Під час навчань свідомо обрав шлях штурмовика. Позивний «Джокер» отримав за те, що на всіх світлинах щиро усміхався.
Воював на Харківщині, згодом — на Лиманському та Бахмутському напрямках. Поблизу Красної Гори його підрозділ давав відсіч переважаючим силам ворога і зумів вийти з оточення.
Віктор Смолійчук загинув 14 березня 2023 року в бою поблизу села Богданівка на Донеччині. За життя він не встиг отримати жодної нагороди.
Його мама важко переживала втрату, занедужала на онкологію і померла через рік після загибелі сина. Тепер вони спочивають поруч.
Олександр Подвишенний, 30 років (14.07.1993 – 30.05.2024 рр.)
Командир стрілецької роти 56 ОСБ 104-ї окремої бригади ТрО ЗСУ
Звання Героя України присвоєно 24.02.2026 (посмертно).
Рівнянин Олександр Подвишенний був учасником Революції Гідності, воював у складі ДУК в зоні АТО.
Закінчив педагогічний ліцей та Острозьку академію, навчався в аспірантурі, досліджуючи творчість Уласа Самчука.
Олександр був талановитим поетом і науковцем, автором збірок «Горизонталі» та «Зажурена ліра».
Працював журналістом, писав для видання «Горинь.інфо» та був кореспондентом газети «День».
До ТрО приєднався на початку 2022 року ще до повномасштабного вторгнення. Боронив північний кордон, воював біля Часового Яру та на лівобережжі Херсонщини — в Кринках. Закінчив престижний «Вишкіл капітанів».
Військовий пробув у Кринках 75 днів. Коли отримав поранення, відмовився від евакуації, аби не залишати своїх бійців. 30 травня 2024 року під час спроби ворожого оточення рота Олександра прийняла бій. Діставши смертельне поранення в легені, капітан устиг передати по рації: «Мені кінець».
Його тіло повернули згодом за результатами ДНК-експертизи.
Назар Небожинський, 23 роки (23.01.1999 – 30.03.2022)
Позивний «Ангел», молодший сержант, навідник БМП.
Звання Героя України: присвоєно 29.09.2023 (посмертно).
Назар народився у Рівному, навчався в НВК «Колегіум» та НУВГП. Був відомим у місті спортсменом, вихованцем рівненського бейсболу, тренував дитячі команди з бейсболу та софтболу.
Після бакалаврату добровільно став до лав Збройних сил України.
30 березня 2022 року в боях на Чернігівщині, у селі Нова Басань, навідник БМП Назар Небожинський вступив у нерівний бій та особисто підбив три ворожі бронетранспортери. Останній постріл ворожої гармати став для нього смертельним. Своїм вчинком 23-річний воїн закрив собою та врятував життя 20 побратимам, які перебували за його бронемашиною.
У червні 2022 року рішенням міської ради вулицю Павлюченка у Рівному було перейменовано на честь Героя Назара Небожинського.
Вічна пам’ять і слава Героям, які віддали життя за волю України!
Розлогі історії життя та подвигів земляків читайте на регіональному сайті-меморіалі «Революція гідності. Війна. Рівненщина».
