Публікація

Пораненим продовжив бій: історія бійця батальйону поліції з Рівненщини на псевдо Молодий

10:34, 18 Листопада

Бувши пораненим продовжив бій: історія бійця стрілецького батальйону поліції Рівненщини на псевдо Молодий

Крім відбиття російських атак на передовій, поліцейський разом з побратимами врятував пораненого колегу під щільним ворожим вогнем. Наразі 28-річний Молодий продовжує нести службу на одному із найгарячіших напрямків фронту.

Боєць із позивним Молодий здобув робітничу освіту, пройшов строкову службу в Збройних Силах України й у 2019 році приєднався до лав поліції. До червня 2024 року працював у секторі реагування патрульної поліції в різних підрозділах.

Коли було сформовано стрілецький батальйон, він став одним із перших, хто долучився.

«Батьки та дружина, з якою нещодавно побралися, хвилювалися та сподівалися, що я зміню своє рішення, — зізнається Молодий. — Але я чітко розумів: ми, поліцейські, так само маємо боронити свою землю».

З початку літа Молодий боронить країну на передовій. Він зізнається, що не очікував настільки масштабного використання дронів противником:

«Це як вулик. Не можливо пройти і кілька кроків: потрібно постійно переховуватися, або ж дочекатися дощу чи туману. І це найважче».

Боєць стверджує, що під постійними ворожими ударами допомагає триматися підтримка побратимів, а також найрідніші люди, які чекають вдома:

«Було складно. Сил додавала думка про дружину та донечку Поліну. Сьогодні їй виповнилося лише 8 місяців».

У липні, під час запеклих боїв біля одного з населених пунктів Донеччини, ворог атакував артилерією та FPV дронами. Боєць кілька разів міняв позицію. На двох із них він отримав поранення, однак продовжував вести бій з ворогом.

Він стверджує, що на лінії вогню доводиться не лише відбивати атаки ворога, а й рятувати побратимів:

«Днями, перебуваючи на лінії зіткнення, по рації отримали повідомлення: «поранений, самостійно пересуватися не можу». Разом із побратимами з Одещини кинулись на вказану позицію. Там загинули наші колеги, окрім полеглих був поранений. Нам вдалося витягти нашого бійця із позивним Бармен. Ми надали йому допомогу: перев’язали рану на руці, наклали турнікет та передали медикам».

Сьогодні найбільша мрія бійця — щоб закінчилась війна і більше не гинули люди.

«Але найбільше хочу обійняти дружину та донечку, — ділиться боєць. — А ще дуже хочеться простих речей: затишку, комфорту та скуштувати улюблену картоплю по-селянськи та оселедець під шубою».

РЕКЛАМА