Публікація

Онлайнові ЗМІ Рівненщини рідко оприлюднюють свою редакційну політику: результати нового моніторингу ІМІ

18:15, 06 Вересня

Серед 10 рівненських онлайнових ЗМІ, проаналізованих під час чергового моніторингу Інституту масової інформації, найпрозоріше свою редакційну політику демонструють аудиторії  сайти каналів “Сфера-ТВ” та “Рівне 1” . На ресурсах легко знайти вкладку із відповідною інформацією та зрозуміти, як саме працює редакція.

Серед сайтів елементи наявності редакційної політики демонструє редакція “Рівненських новин”.

Редакційна політика: що та для чого?

Коли йдеться про якісну журналістику, зазвичай говоримо про дотримання стандартів, чинного законодавства країни, в якій працює журналіст чи журналістка, та Етичний кодекс. Однак є ще кілька пунктів, важливих для того, щоб говорити про певний рівень діяльності редакцій, зокрема, це редакційна політика, тобто певний перелік правил, яких дотримуються журналісти у редакції, працюючи з інформацією.

У чинному законодавстві такого визначення немає, хоча окремі спроби унормування редакційної політики на законодавчому рівні все ж робилися.

Фахівці Інституту масової інформації редакційною політикою називають певний набір правил, усталений алгоритм поводження з інформацією в конкретній редакції. Як правило, про наявність редакційної політики дозволяють говорити редакційні статути, опубліковані у ЗМІ. Щоб читач міг із ними ознайомитися, варто врахувати, щоб вони були не сховані за численними вкладками на сайтах, не надруковані дрібним шрифтом у пресі.

Періодично в Україні відбуваються моніторинги, щодо наявності та дотримання редакційних політик ЗМІ різного рівня, виду та тематики.

Як зазначають медіамонітори, редакційна політика не завше може мати вигляд певного внутрішнього документу, яким керуються працівники тієї чи іншої редакції. Часто вона є переліком усних домовленостей, які визначають позиції редакції щодо ракурсу висвітлення окремої тематики, взаємодії із певними типами джерел, правила поводження з інформацією.

Внутрішня кухня ЗМІ Рівненщини: як туди зазирнути?

Для рівненських онлайнових медій питання наявності редакційних політик залишається відкритим.

У лютому 2021 року Інститут масової інформації, аналізуючи рівень прозорості ЗМІ Рівненщини, уже звертав увагу на те, що медіа часто приховують базову інформацію про себе. На сайтах не вказують жодних реєстраційних даних, деталей про власника, джерела фінансування редакцій та редакційну політику відповідно.

Перевірити, чи відбулися зміни у частині висвітлення редакційної політики на загал вирішили під час серпневого моніторингу.

Об’єктом уваги дослідників стали такі ЗМІ: «Радіо Трек», «Рівне Вечірнє», «Рівне Медіа», «ОГО», «Рівненські новини», «Інфопотік Рівне», «ЧаРівне» та сайти місцевих телеканалів: «Рівне 1», «Сфера-ТВ» та «ITV».

Зауважимо, що до моніторингової вибірки потрапляють ресурси, із якими у авторки дослідження не виникає конфлікту інтересів у межах виконання журналістських завдань. Таким чином, до моніторингу не потрапили сайти “Четвертої влади” та “Суспільне Рівне”  (прим. ІМІ).

На сайті «Радіо Треку» подано інформацію про журналістів та журналісток редакції, є сторінка із контактами та лінк, за яким мала б бути розміщена інформація про структуру власності суб’єкта інформаційної діяльності за 2017 та 2018 роки відповідно. Однак лінки виявилися недіючими.

Інформації, яка б дозволила говорити про наявність певних відомостей про редакційну політику “Радіо Треку”, у публічному доступі не виявлено.

На сайті «Рівне Вечірнє» знаходимо лише контакти редакції та її відповідальних працівників, документів, які б дозволяли говорити про оприлюднену інформаційну політику теж нема.

«Рівне Медіа» свої читачам пропонує лише контакти для зворотного зв’язку із редакцією.

Редакція «ОГО» у публічному доступі анонсує контакти та правила використання матеріалів, опублікованих на сайті.

«Рівненські новини» у вкладці «Про нас», крім анонсованих контактів, розповідають читачам про те, чим є ресурс. Зокрема, що це «інформаційно-новинний портал, що представляє собою всебічне інтернет-видання з оперативними новинами, редакційними статтями і колонками колумністів, а також додаткові інтерактивні сервіси, що сприяють пізнанню та розвитку – мережеве спілкування, оголошення, інформери, веб-камери і т.п.»

Також на цій сторінці читаємо про певні норми редакційної політики ресурсу. Зокрема, що «політика нашого ресурсу, в першу чергу, спрямована на своєчасне надання найсвіжіших новин, створення і підтримку найбільш зручного доступу до інформації, а також забезпечення можливості участі в проекті читачів».

Подібний текст можна вважати лаконічною спробою висвітлення засад власної редакційної політики.

«Інфопотік Рівне» пропонує читачам лише контакти для зворотного зв’язку.

Аналогічною є ситуацію із сайтом “ЧаРівне”,  на якому розміщено лише контакти редакції та вказівку про правила передруку інформації й розміщення реклами.

На сайті телеканалу «Рівне 1» знаходимо контактні дані, лінк із поясненнями, що таке політика конфіденційності та захисту персональних даних та окремий лінк, за яким мав би міститися редакційний статут, який на момент підготовки моніторингу не був доступним. Відтак, проаналізувати документ у відкритому доступі поки не можна. Хоча наявність статуту у редакції телеканалу дозволяє говорити про прозорість діяльності перед читачами.

Чи не найлегше знайти редакційний статут на сайті телеканалу «Сфера-ТВ». У вкладці «Про канал» наявні контакти, інформація про структуру власності, повний текст редакційного статуту, в якому йдеться про пріоритети та цінності редакції, дотримання журналістських стандартів, мету діяльності. Це дозволяє говорити про відкритість та формування певного рівня довіри аудиторії каналу.

Статут телеканалу «Сфера-ТВ» складається із 5-ти розділів, серед яких окремо виділено журналістські стандарти, етичні засади журналіста каналу, розділ про рекламу, завдання редакції каналу та пріоритети й цінності.

У розділі документу “Реклама” є таке положення: “4.1. Адміністрація та рекламний відділ не мають права втручатися у роботу журналістів, репортерів та інших працівників, що зайняті у підготовці новин. Дотримання журналістських стандартів є пріоритетним”. Очевидно цей пункт варто було б дещо конкретизувати саме в аспекті розміщення реклами в ефірі та на сайті каналу, прописати допустові межі, акцентувати на обов’язковому маркуванні рекламної продукції.

У розділі “Пріоритети та цінності” статуту є такі пункти: “1.3. У питаннях, які є суперечливими, канал керується пріоритетом свободи слова та прав людини.

1.4. Керується стандартами новинної журналістики у висвітленні політичних,культурних, релігійних, соціальних, міжнародних та інших конфліктних чи конкурентних ситуацій.

1.5. Не приховує від громадян інформацію про ті чи інші порушення законодавства з боку представників всіх гілок влади та місцевого самоврядування”.

Телеканал «ITV» на своєму сайті дозволяє лише побачити контакти для зворотного звязку та вказівку про правила використання авторських матеріалів, чіткого редакційного статуту на момент моніторингу не виявлено.

Таким чином, серед 10 проаналізованих ЗМІ найкращий зразок доступності редакційного статуту продемонструвала редакція сайту каналу «Сфера-ТВ». На цьому ресурсі редакційний статут легко знайти, він викладений у повному доступі, є чітким та зрозумілим, розбитий на окремі блоки.

Повно представлений також редакційний статут телеканалу «Рівне 1», хоча подеколи виникають проблеми із завантаженням документу. 

У тексті документа прописано, що він визначає основні вимоги щодо точності, неупередженості, об’єктивності та збалансованого викладу інформації на ресурсі. Окремо розробники документу звертають увагу на вимоги до перевірки інформації, подання її без жодних упереджень та дискримінації. Документ складається із 13 сторінок, де також прописано компетенції та вимоги до роботи усіх представників редакції. 

Серед сайтів, обраних для моніторингу, елементи публічної презентації редакційної політики демонструє редакція «Рівненських новин». На сайті чітко прописано, який це тип ЗМІ, виділено окремі абзаци із деталями щодо редакційної політики, принципами роботи ресурсу.

На решті промоніторених ЗМІ інформації про бодай елементи редакційної політики виявити не вдалося.

Додамо, що наявність прозорої редакційної політики дозволяє говорити про намагання ЗМІ бути відвертими зі своєю аудиторією, чітко озвучувати власні позиції, формувати довіру. Саме остання в умовах зростаючої конкуренції та появи на ринку нових медій суттєво впливає на інтерес до того чи іншого ЗМІ, визначає частотність звернень до нього.

Проєкт Infocrime ГО “Інститут масової інформації” фінансується Фондом Thomson Reuters у рамках програми підтримки незалежних ЗМІ у країнах Східного партнерства, за підтримки Міністерства закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії

Анна Калаур

регіональна представниця ІМІ у Рівненській області, проект “Infocrime”