Публікація
Назарій з Дубенщини: історія воїна 23-го полку, нагородженого медаллю «Хрест доблесті»
11:16, 18 Вересня
Фото: 23 інженерно-позиційний полк
Під час короткої перерви під накриттям поблизу позицій військовий із позивним «Генератор» перегортав світлини пошкодженої техніки. Ще вчора він сидів у кабіні крана, а сьогодні — вдивляється в наслідки обстрілів. Мова про Назарія, 30-річного захисника з Дубенського району Рівненщини, якого нагородили медаллю Міністерства оборони «Хрест доблесті» та почесною відзнакою 23-го інженерно-позиційного полку — «Надійний захист у бою».
Назарій — із багатодітної родини, навчався в коледжі та в Київському національному університеті біоресурсів і природокористування. Після певного часу роботи за кордоном повернувся в Україну за два дні до повномасштабного вторгнення.
«Я два рази був у ТЦК та СП. Мене не мобілізовували, бо тоді був обмежено-придатним. Та й строкової служби у мене не було. Але згодом я все ж став військовослужбовцем ЗСУ. А слідом за мною пішов мій батько — у нас кілька днів різниці між мобілізацією. Мене направили в 23 інженерно-позиційний полк», — розповідає Назарій.
Військовий розповідає, що його шлях починався з навчання на крані — роль, до якої довелося звикати швидко. Назарій каже, що ніколи раніше не служив, але морально був готовий захищати рідну землю:
«Я не шкодую, що одягнув камуфляж. Бо якщо не служити, ворог прийде до мене, до мого дому. А так я морально й фізично підготував себе до всього. Самодисципліна та чітке розуміння мети допомагають нам робити все можливе, аби перемогти».
Побратими жартома назвали його «Генератором» — за постійний потік ідей та вміння шукати рішення, а не проблеми. Попри постійну присутність на бойових завданнях, Назарій не втрачає людяності й уваги до побратимів: іноді доводиться залишати роботу й лише дивитися на результати обстрілів, радіючи, що «хлопці цілі», і планувати відновлення техніки.
Майже постійно Назарій перебуває на бойових завданнях, тож зустрітися з батьком не вдається ні на Сході, ні вдома – на Заході.
«Одного разу ми виконували бойові завдання на різних напрямках. Між нами було три кілометри. Коли нарешті змогли б побачитися, почалися обстріли. Й ми так і не зустрілися», — розповідає воїн-інженер.
Про війну він говорить без риторики, але щиро:
«Обстріли й атаки дронів навчили цінувати життя й кожну мить. Воля дається важко. І так хотілося б, щоб цивільні розуміли, яку ціну ми платимо за свободу. Люди звикли, що ми тримаємо фронт, і їм здається — це буденність. Але війна нікуди не поділась. Навіть після її закінчення нам доведеться будувати заводи та підприємства з виготовлення зброї, танків, різної техніки. Руські не зупиняться. Пройде трохи часу і вони знову захочуть нас поневолити… На жаль, така реальність. Розумієте? Але ми, українці, ніколи не дамо їм це зробити».
Нагородження відбулося за мужність і героїзм, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність народу й присязі, незламність духу та зразкове виконання службових обов’язків. Окрім «Хреста доблесті», Назарій також удостоєний відзнаки полку «Надійний захист у бою».
За матеріалами 23 інженерно-позиційний полк
