Публікація

Микола з Млинова працював вчителем і будівельником, тепер служить у ЗСУ

17:40, 06 Квітня

104 бригада тероборони ЗСУ Рівненщина розповідає історію козака на позивний “Вчитель” з 57 окремого батальйону Сил територіальної оборони ЗСУ.

«Вчитель» – із Млинова. Микола колись — учитель інформатики та трудового навчання. Сьогодні — військовослужбовець ЗСУ, діловод продовольчої частини в 57 батальйону 104 бригади. Людина, яка знає, що таке відповідальність — за учнів, за побратимів, за свою країну. Без зброї — але з колосальною відповідальністю. Один із тих, хто не гучно, але впевнено наближає нашу Перемогу.

«Позивний “Вчитель” прийшов органічно. П’ять років у школі — це не просто професія, це відбиток у характері. Вміння пояснювати, слухати, бути терплячим. Потім — робота на себе, ремонти, будівництво, керівництво будівельною бригадою. А коли почалося повномасштабне вторгнення — не вагаючись пішов у ДФТГ. А звідти — підписав контракт і став частиною Збройних Сил».

У 57-й батальйон вступив у січні 2025 року. Відтоді тримає стрій. Служба — не легка, але колектив хороший,  саме це додає сили.

«Я діловод продовольчої частини. Відповідаю за харчі. Це не просто папери. Це те, без чого не може бути боєздатної армії. Голодний боєць — небоєздатний боєць, а ситий — уже готовий тримати фронт».

Гарячих точок за плечима поки не було, але робота — безперервна. В тилу — свій фронт.

«Вдома чекає дружина і двоє дітей. Старший син — студент, навчається на комп’ютерного інженера. Молодший — школяр, третій клас. Усі чекають, хвилюються, мріють про день, коли можна буде знову жити разом — спокійно, без звуків війни».

У вільний час — коли він взагалі буває — переглядає новини з фронту. Каже, що не завжди хороші, але бути в курсі — це теж частина обов’язку.

У війську не сам, є рідні, є швагро — теж служить у 104-й бригаді. “Свої люди поруч — це важливо”, — усміхається.

Після перемоги Микола планує повернутись до будівельної справи. Каже: “Це буде актуально як ніколи. І досвід маю, і бригада частково збереглася. Дзвонять, питають, радяться. Я на зв’язку”.

Миколі лише 39 років, і він знає, як це — жити з вірою в завтрашній день.

РЕКЛАМА