Публікація

Московська смугаста гадюка. Ціна носіння «георгієвської лєнточки»

12:27, 09 Травня

зображення публікації

Якщо раніше ще хтось сумнівався, то за останні роки вже стало очевидним, що насправді означає носіння «георгієвської лєнточки». Посібники московських окупантів, котрі влаштовували антидержавні бешкети і погроми в Криму, містах східної та південної України, зневажаючи державні та національний синьо-жовтий прапор на противагу державних символів поруч з російським імперським триколором, відверто демонстрували так звану «смугасту георгієвскую лєнточку». І це неспроста. Бо саме вона є символом крайнього запеклого російського шовінізму.

Пригадується, як в передвоєнні роки в Рівному перед парадом «9 мая»(так-так, не Днем вшанування полеглих у Другій світовій війні, а саме парадом, що носив чисто ідеологічне підґрунтя на користь «єдіной і нєділімой» матушкі-Росії) місцеві керманичі області та міста, їхні заступники, СБУшники місцевого розливу, вбивці українців – ветерани МГБ-НКВД роздавали перехожим ці самі «георгієвскі лєнточки». У що вилилися ці пропагандивні кроки ми вже бачимо. Пропонуємо Вашій увазі передрук статті Сергія Нікітіна про цей символ “побєдобєсія”. В цей день він актуальний, як ніколи.

Московська смугаста гадюка

Московські імперіалісти, відчуваючи неминучий другий розпад напівзруйнованої імперії зла, кидають шалені матеріальні ресурси на пропаганду своїх імперських символів.
Щоб хоч якось закріпити прогнилими ідеологічними путами те, що зветься „Вєликая Росія”, виявляється недостатньо „общепонятного язика” чи скавчання московського попа. Москві потрібно негайно реанімувати ще й військові символи. Одним з таких реанімованих символів є сумнозвісна „георгієвская лєнточка”. Акції, яку в останні роки роздмухує на державному рівні московський супостат, приділяють особливу увагу в межах кордонів колишнього СССР. Особлива увага роздачі так званих „гєоргієвскіх лєнточєк насєлєнію України”. Підганяється це все під дату „9 мая – День побєди”. Російсько-імперські шовіністи пропонують причепити цей символ поневолення народів обивателям, ставлячи за мету перш за все перевірити, скільки в імперії залишилось вірнопідданих рабів і свинопасів.

Друзі, той, хто бере цю смугасту гидоту навіть до рук,  повинен знати, що вбивця народів „святая Масква” під цими так званими „гєоргієвськіми символами” протягом більш як двох століть випалювала вогнем та мечем волелюбні народи Кавказу, Сибіру, Естонії, Литви, Латвії, Фінляндії, України та Польщі. Вбивала мільйони людей, чинила антисемітські погроми по всій Російській імперії.

Так звана „георгієвская лєнта” та різне залізяччя  до неї було впроваджене у 1769 році за наказом Катерини ІІ – вражої баби,  що зруйнувала Запорізьку Січ, і символізувала, за визначенням самих московських діячів, – „… цвєт пороха і огня”.

Це під георгіївськими символами розпочалися 18 жовтня 1905 року чорносотенні погроми, в результаті яких московськими фашистами було вбито близько чотирьох тисяч євреїв – підданих російської імперії та десять тисяч покалічено. Це під цими символами профашистські організації „русскоє собраніє”, „союз русского народа”, „русская монархіческая партія”, „союз русскіх людей”, „священная дружина” у 1905 – 1907 роках громили українські громадські організації, закривали просвіти та українські народні театри.

Це під цими символами “русская добровольчєская армія” у 1919 році під командуванням запеклого україножера Антона Денікіна іменними георгіївськими шаблями, прикрашеними „гєоргієвськімі лєнточкамі”, рубала голови непокірним українським робітникам Таврії, Харківщини, Полтавщини та Донеччини.

У переломному 1943 році Другої світової війни Сталін, готуючись до походу в Європу, щоб розбудити приспані у русского мужика імперські інстинкти, наказав своїм підданим рабам відновити старі імперські символи. Тоді ж поруч із введенням офіцерських звань та погонів, на зразок старої російської армії, по образу  імперського георгіївського хреста і стрічки була введена смугаста “гвардєйская лєнточка”, що була копією георгієвської.

Ось які одкровення щодо втілення акції „гєоргієвская лєнта” висловив депутат государствєнной думи, лідер ”Россія молодая” Максім Міщенко: „… имперское восприятие этого символа вполне справедливо; ведь и для ветеранов, которые шли под красным флагом, Сталин виполнял великую имперскую миссию. По этой причине георгиевская лента, как и любое по настоящему патриотическое начинание и встречает жестокий отпор, критику. Наконец-то мы обрели символ, котрый соединяет русские духовно-исторические истоки с нашим великим советским прошлым…”.

Що  правда -то правда, точніше не скажеш. Пройде час, і ті, хто несвідомо піддався на цей наркотичний російсько-імперський дурман, причепивши собі на груди цю московську смугасту гадюку, прозріє і сором’язливо згадуватиме ті години, як дурний сон в своєму земному житті.  Інакше не може бути, бо попіл мільйонів замордованих московськими опричниками стукає в наші серця.

Професор С.Нікітін, м.Харків.

Передрук часопису “Волинь” №17(1023), 13 травня 2011 р.