Публікація

Медики Рівненщини вшановують загиблих колег: історія про медикиню та Героя України Катерину Ступницьку

13:07, 20 Липня

зображення публікації

До дня пам’яті загиблих медиків Рівненський обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики розпочав серію публікацій присвячених пам’яті загиблих на війні колег.

Катерині було лише 25…

У її погляді — спокій і рішучість, у руках — медичні знання, а в серці — безмежна любов до України.

Вона народилася у невеличкому селі Залізниця на Рівненщині. Ще змалечку мріяла лікувати людей — її ляльки були пацієнтами, а бажання допомагати було справжнім покликанням. Після закінчення Дубенського медичного коледжу працювала медичною сестрою у ФАПі КНП «Корецький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Корецької районної ради. Але відчувала: її місце — там, де найважче.

У свої 20 років вона впевнено переступила поріг військкомату:

«Хочу служити у бойовому підрозділі!»

Очікувала стереотипну відповідь, натомість почула:

«Медики вкрай потрібні!»

І з того моменту її шлях став шляхом воїна.

З 2014 року вона на передовій. Рятувала життя під кулями, підтримувала побратимів і ніколи не втрачала віри в перемогу. У складі 14-ї окремої механізованої бригади була справжнім янголом для солдатів.

Катерина загинула 8 березня 2022 року під час запеклих боїв за Макарів.

Посмертно їй присвоєно звання Героя України.

У рідному селі кажуть — вона завжди знала, куди йде, і ніколи не зупинялася, навіть коли було страшно.

“Її життя обірвалося, але залишилося світло — у спогадах, у пам’яті, в очах рідних.
У її кімнаті й досі лежить записка:
«Мрію про тишу. Але поки не час».

Тепер тиша — у кожному куточку її дому. Але ця тиша — не про забуття. Це тиша шани, тиша гідності, тиша великої любові.

Катерини не стало, але її душа — в кожному промені сонця, що торкається рідної землі. Вона — у спогадах побратимів, у серцях рідних, у дитячому сміху, який лунає під мирним небом, за яке вона віддала життя.

Її історія — не завершена. Вона продовжується у кожному, хто не опускає рук. У кожному, хто любить цю країну так само сильно, як любила вона.

Бо такі, як Катерина, не йдуть —

Вони стають вічністю.

Герої не вмирають. Вони живуть — у нас”, – розповідають у дописі центру про Катерину