Публікація
Командир взводу БПЛА: історія військового «Гатті» з Рівненщини
12:00, 14 Лютого
Дмитро з позивним «Гатті» — представник нового покоління українських військових. За рік у війську він пройшов шлях від оператора безпілотників до головного сержанта взводу, взявши відповідальність не лише за техніку, а й за людей.
Історією військовослужбовця поділилися на сторінці 104 бригади тероборони ЗСУ “Горинь”.
Дмитро родом із села Кошмаки Вараського району. До лав Збройних сил України він долучився у 2024 році — щойно досяг повноліття. Каже, рішення було усвідомленим і давно обдуманим.
«Це була мрія ще з дитинства — про службу думав із восьми років. Після школи не вступав до вишу, одразу пішов підписувати контракт. Так опинився у 104-й окремій бригаді», – розповідає Дмитро.
До війська Дмитро активно займався спортом — боксом і пауерліфтингом. Саме спорт, говорить він, допоміг сформувати витримку, дисципліну та характер, які стали необхідними на фронті. Позивний «Гатті» також пов’язаний із його захопленням боксом — на честь бійця зі схожим стилем і характером.
Службу розпочав оператором БПЛА й уже понад рік працює з дронами. Згодом отримав підвищення та нині обіймає посаду головного сержанта взводу безпілотних систем. Разом із новим званням зросла і відповідальність: організація роботи підрозділу, забезпечення, комунікація, контроль і планування завдань.
Військовий зізнається, що обов’язків стало значно більше, і часом простіше було залишатися оператором. Водночас додає, що у своїй справі почувається впевнено — «як риба у воді».
Говорячи про побратимів, Дмитро виділяє три головні речі — довіру, надійність і відчуття безпеки. Саме це, за його словами, допомагає триматися навіть у найскладніших умовах війни.
Одним із найбільш пам’ятних епізодів для нього стала евакуація пораненого побратима на Покровському напрямку, коли довелося евакуйовувати пораненого побратима вагою близько 150 кілограмів.
«Спершу думали, що впораємося вдвох, але швидко зрозуміли — сил не вистачить. Несли п’ятеро. Було жорстко», — згадує Дмитро.
Дмитро наголошує: фізична підготовка на війні має вирішальне значення і може буквально врятувати життя.
Окремо військовий говорить про зміни на фронті — насамперед про стрімкий розвиток безпілотних технологій. За його словами, дронів стає дедалі більше, з’являються нові типи й постійно змінюється тактика застосування, тоді як засоби протидії не завжди встигають за розвитком технологій.
Удома на Дмитра чекають батьки, дівчина, брати та сестри. Після перемоги він мріє про прості речі — купити будинок і жити спокійним життям поруч із родиною.
«У цивільному житті поки не уявляю себе так чітко, як у війську», – зізнається Дмитро.
