Публікація

Кого читають та кому довіряють мешканці Рівненщини. Дослідження

17:34, 19 Вересня

зображення публікації

Війна яку веде росія проти України триває також у інформаційному просторі. Країна-агресорка активно використовує всі наявні джерела для дискредитації нашої держави. російські спецлужби за допомогою медіа та соціальні мережі здійснюють операції, щоб посіяти паніку, зневіру або зробити населення лояльним.

Видання “Горинь. info”, у рамках проекту Інституту масової інформації «Підтримка незалежних українських ЗМІ під час війни» за підтримки Міністерства закордонних справ Королівства Нідерланди, провело опитування аби краще розуміти звідки рівняни та жителі області черпають інформацію, кому довіряють і як ці уподобання змінилися з 24 лютого 2022 року. Наше опитування не є соціологічним дослідженням. Та попри все, може репрезентувати думку мешканців Рівненщини, так як у ньому взяли участь представники з різних районів області. Серед опитаних майже 73% жителі міст, 18% – жителі селищ та 5% – представники сільських поселень. 18% опитаних віком 18-25 років, 27% – 25-35 років, 36% – 35-45 років, 9% -45-55 років, 9% – 55-65 років.

Серед наших респондентів, скоротилося споживання інформації з телебачення. Сьогодні аудиторія новин перейшла переважно в соціальні медіа  – фейсбук, ютуб, інстаграм,  телеграм, твіттер, тік-ток. Майже 90% опитаних відповіли, що левову частку інформації черпають саме із соціальних мереж.

Всеукраїнське дослідження на цю тему цього року провела Громадська організація  “Опора”. За його даними найпопулярнішим джерелом інформації для українців залишаються соціальні мережі – їх для отримання новин обирають 77,9% опитаних (у 2022 році цей показник був співмірним – 76,6%, а до повномасштабного вторгнення – на рівні 63%).

Найбільше соцмережами для отримання новин очікувано користується молодь (95,8%), однак за останній рік дещо зросло використання соцмереж серед сорокарічних (до 87%) та людей старших 70 років (до 36%).

Здебільшого українці обирають соцмережі через зручність та оперативність: адже у багатьох просто немає часу на те, аби дивитися півгодинні випуски новин чи чекати новинних вставок на радіо. Крім того, соціальні мережі пропонують більш гнучкий доступ до саме тієї інформації, що цікава конкретному користувачу.

Також у багатьох населених пунктах України й досі є проблеми зі звʼязком, стабільним сигналом телебачення або радіо та навіть з електрикою. У такому випадку інтернет та соцмережі все ж залишаються більш доступними та швидкими джерелами отримання інформації.

Після початку повномасштабної війни для багатьох українців Telegram-канали стали одним із найпопулярніших джерел. Хоч свою аудиторію вони почали розширювати ще задовго до 24 лютого. Сьогодні в Україні налічують більш ніж сотню публічних політичних або новинних Telegram-каналів з аудиторією понад 100 тисяч людей. І це без урахування особистих сторінок лідерів думок, блогерів і публічних діячів. До того ж у Telegram є представники влади — від президента до очільників обласних адміністрацій і мерів.

Найбільшу небезпеку несуть саме анонімні телеграм канали, адже вони у більшості вони поширюють російські наративи. Особливо небезпечні «Псевдопроукраїнські» канали. Як підкреслює “Детектор Медіа” ці пабліки  подають інформацію, на перший погляд,  нібито в інтересах України. У них можуть називати українців «нашими», а росію – ворогом і навіть жорстко критикувати її владу. Але українську владу завжди позиціонують як неефективну, корумповану й залежну від Заходу або й навіть гіршу за російську. Також просуваються антизахідні наративи, щоб дискредитувати наших союзників в очах українців. Анонімні телеграм-канали вирізняються «переконливим» сторітелінгом та оригінальним стилем тексту, який наголошує, що перед пересічним читачем «закрита» інформація із вищих ешелонів влади, володіти якою хочуть, напевно, всі; що тільки вони, анонімний телеграм-канал, розповідають народу правду, тоді як традиційні медіа брешуть. Якщо в анонімному телеграм-каналі ви бачите слова «джерело» та «інсайд» — найімовірніше, перед вами дезінформація.

Експертка з інформаційної гігієни та авторка книги «Нація овочів» Оксана Мороз для ”Радіо Свобода” зазначає, популярності в Україні анонімні телеграм-канали здобули і через принципи роботи українських ЗМІ. Зокрема вона зазначає, що це сталося через те, що ЗМІ приділяли занадто багато уваги інформації, котру поширювали у таких телеграм-каналах.

Як пише ГО “Опора” Telegram, порівняно із 2022 роком, дещо наростив свою авдиторію: у 2022 там споживали новини 65,7% респондентів, тож за останній рік він отримав популярність ще у 5,6% опитаних. Показово, що найбільше зростання аудиторії телеграм сталося завдяки старшій за 50 років – серед них споживання новин через цей месенджер зросло на 11-13%.

Серед наших респондентів Телеграм також було названо тією соціальною мережею з якої найчастіше черпають інформацію. Мешканці Рівненщини також читають телеграм-канали, як офіційних представників влади та ЗМІ, так і блогерів, військових та журналістів.

Зокрема в анкеті було названо:

Телеграм-канали видань

Цензор.нет,

Суспільне новини,

Грунт,

Новинарня,

Горинь.інфо,

ТСН новини,

Українська правда,

Ракурс,

4 влада,

Мілітарний

Телеграм-канали офіційних представників влади 

Генштаб,

Володимира Зеленського,

Сухопутні війська України,

Ганна Маляр,

Рівненська ОДА,

Рівненська міська рада,

Телеграм-канали блогерів

Маршал,

Штефан

Царлієнко,

Дмитро Чекалкін,

Сергій Стерненко,

Валерій Маркус,

Євген Карась,

Тамара Горіха Зерня,

Дана Ярова,

Казанський,

Шабунін

Анонімні телеграм-канали

Катарсис,

Тотальна зрада,

Перша приватна мемарня,

Монітор,

Вертикаль,

Доброго вечора ми з України,

Новинач,

Антиглобуліст

Серед запропонованих джерел інформації респонденти також довіряють блогерам, яких дивляться на ютубі або читають у телеграм чи фейсбуціі. Як зазначає “Опора” авдиторія YouTube за 2023 рік зросла на 5%: 2022 року цією соціальною мережею користувались 61,2% опитаних, 2023-го – вже 66,2%. За останній рік цією соцмережею почали частіше (на 11% – до 61,9%) користуватися у сільській місцевості. Щодо Facebook, то за останній рік дещо втратив користувачів: у 2022 новини у ньому споживали 57,8%, цього року – вже 55%. При цьому якщо серед молоді частка користувачів фейсбуку значно зменшилась (на 8,5%) то серед людей старшого віку – навпаки, зросла. Відмовились від фейсбуку здебільшого у східних (-7%) та західних (-5%) регіонах України.

Важливо, що у своїх анкетах мешканці області називають і лідерів думок Рівненщини. Як от, журналістів, редакторів ЗМІ області – Тараса Давидюка (Горинь.інфо) та Володимира Торбіча (Четверта влада).

Серед блогерів та журналістів знайчастіше звучать прізвища Сергія Стерненка, Юрія Бутусова, Віталія Портнікова, Євгена Дикого, Євгена Карася, Олексія Гончаренка.

Минулого року Київський міжнародний інститут соціології, провів опитування, яке показало, що понад 40% українців довіряють ЗМІ, де працюють професійні журналісти, 12% віддають перевагу дописам блогерів.

Жінки дещо частіше віддають перевагу ЗМІ з професійними журналістами (45%), ніж чоловіки (35,5%). Натомість чоловіки більше довіряють окремим журналістам – 34,5%, серед жінок таких 27%. Зі зростанням рівня освіти простежується тенденція стосовно більшої довіри до конкретних журналістів – 34,5% проти 29% серед респондентів з середньою освітою. Основними критеріями професійності журналіста респонденти назвали репутацію журналіста (55%) і якість самого матеріалу (54%). 23% звертають увагу на репутацію медіа, а 8% на наявність журналістського посвідчення у певного автора. Чоловіки дещо частіше звертають увагу на репутацію журналіста, а жінки – на якість матеріалу. Стосовно репутації медіа – то на неї частіше, ніж серед інших груп, звертають увагу респонденти з вищою освітою – 29%.

Недооціненим у поширенні інформації сьогодні лишається TikTok. Будучи відносно молодою платформою TikTok швидко росте і практично не регулюється. “Опора” зазначає, що найбільший приріст аудиторії за останній рік продемонструвала саме ця соціальна мережа: минулого року його використовували для отримання новин 19,5% респондентів, цього року – 25,1%. Найбільше зростання – серед людей середнього віку (від 30 до 50 років) та старшого покоління (понад 70 років): там новини через тікток споживають на 8,5% – 8,9% більше респондентів, ніж минулого року. Це зростання помітне у всіх регіонах України, крім Сходу – там відсоток використання тікток зменшився з 23,4% до 21,1%. Хоча чоловіки теж відносно частіше звертаються за новинами до тікток, найбільше це зростання помітне серед жінок (на 8,5%).

The Guardian стверджує, що дослідники кажуть, що від початку вторгнення в Україну на цій платформі надзвичайно швидко поширюється дезінформація. Незважаючи на те, що TikTok закрив свої сервіси в Росії ще у 2022 році, роспропаганда далі продовжує там працювати.

Не можна залишити поза увагою такі соціальні мережі, як Viber, Instagram та Twitter. Серед опитаних мешканців області також було зазначено, що ці соціальні мережі використовують як джерела інформації. Однак, вони не є головними.

Водночас, Опора зазначає, що у 2023 році Viber наростив свою авдиторію на 2%:У 2022 році ним користувались для отримання новин 48% опитаних, цього року – 50%. При цьому молода авдиторія від вайберу здебільшого відмовляється (-8% за останній рік), а от серед старших користувачів він отримав значний приріст: серед аудиторії понад 70 років – зростання на 24,8% за останній рік.

Споживання новин через Instagram за останній рік не змінилось: як у 2022, так і у 2023 році ним користувались для отримання новин 29% опитаних. Як і минулого року, інстаграм більше використовують для отримання новин жінки (22,6% чоловіків та 35,5% жінок). Близько третини респондентів користуються цією соцмережею для отримання новин в усіх регіонах України, як в селах, так і у містах.

Twitter за останній рік фактично зберіг аудиторію, що отримувала новини через цю соціальну мережу: минулого року цей показник був 8,9%, у 2023 – 8,3%.

Російська пропаганда роками була вкорінена в український медіапростір. Офіційно і відкрито в ефірі мовили канали з орбіти Медведчука та Мураєва, припинити роботу яких вдалося через втручання РНБО лише у 2021 році. Соціальні мережі неодноразово ставали платформами для поширення дезінформації та ІПСО. Рівненщина не захищена від таких вкидів. Наявність білоруського сусіда-агресора та страх перед провокаціями на Рівненській атомній електростанції робить мешканців області надзвичайно вразливими до російської дезінформації.  окрім того, наше інфополе може бути об’єктом для ще більших атак. Саме тому надзвичайно важливо щодня працювати зі своєю інфогігєною на навчатися медіаграмотності.

Матеріал створено у рамках проекту Інституту масової інформації «Підтримка незалежних українських ЗМІ під час війни» за підтримки Міністерства закордонних справ Королівства Нідерланди.