Публікація
Історія військового з Дубенщини: Ігор «Сова» про війну, підрозділ і родину
16:10, 02 Лютого
Ігор із села Березини Дубенського району, відомий під позивним «Сова», знову став на захист України. Після служби в АТО він повернувся до цивільного життя, але перші дні повномасштабного вторгнення змусили його повернутися до війська. Сьогодні Ігор — командир міномета, а його головна мотивація незмінна: захищати рідну землю і сім’ю.
Історією військовослужбовця поділилися на сторінці 104 бригади тероборони ЗСУ “Горинь”.
Ігор «Сова» виріс у невеликому й спокійному селі Березини, де цінують просту працю та щирість. Саме тут формувався його характер і почуття відповідальності за інших.
Військову службу він розпочав ще у 2014 році, провівши рік і три місяці в зоні АТО в артилерії на посаді номера обслуги. Після повернення до цивільного життя працював на заводі, але у 2022 році, із початком повномасштабної війни, свідомо вирішив повернутися до війська:
«Рішення йти до війська було свідомим і без вагань. Я розумів, що з бойовим досвідом потрібен тут. Та головна мотивація була проста й чесна – а хто, як не ми», — каже Ігор.
Спочатку Ігор обіймав посаду номера обслуги, згодом став командиром міномета. За його словами, головна різниця між посадами — відповідальність за кожного побратима на позиції.
Ігор відзначає значні зміни у війні:
«Різниця між 2014 роком і теперішньою війною колосальна. Сьогодні це передусім дронова війна, якої тоді просто не існувало. Саме тому раніше було значно легше».
Особливо у пам’яті залишилися перші обстріли та прильоти, які назавжди залишаються з солдатом. Та серед важких моментів Ігор відзначає свій підрозділ:
«Підрозділ, у якому служу, майже повністю складається з земляків. За роки служби вони стали не просто побратимами, а справжньою сім’єю – люди, які знають одне одного без слів і тримаються разом у будь-яких умовах».
Його позивний ще з цивільного життя – «Сова», походить від прізвища: хлопці одразу впізнають його по ньому.
Вдома на Ігоря чекає дружина Катерина та дві доньки — Маргарита і Дарина. Саме це і є головною опорою, яка не дає зламатися та здатися для Ігоря.
Про плани після війни Ігор говорить просто: «Головне, щоб вона закінчилась. А далі – просто життя».
До українців він звертається словами: «Страшно всім. Але захищати треба – Україну і свою сім’ю. Бо якщо не ми, то хто?»
