Публікація

«Хіп-хоп – не підвал»: Вікторія Мартинюк про вуличну культуру в Рівному

15:41, 16 Вересня

 Вона з легкістю може стати легендою андеграунду та надією авангарду. Витягує дітей з вулиці, щоб навчати їх вуличним танцям. Про хобі, яке стало стилем життя – говорили із засновницею Центру вуличних культур у Рівному Вікторією Мартинюк, яка вже 11 років керує «NoName dance and parkour studio».

 Зараз в студії є існуючий зал на вулиці Гагаріна у Рівному. Загалом, 6 тренерів і 2 тренерів-новачків «NoName dance and parkour studio» навчає більше трьох сотень дітей та підлітків також в містах Здолбунів й Дубно та селах Зоря, Дюксин, Деражне. Їхні напрямки – хіп-хоп фрістайл, хіп-хоп хореографія та паркур.

 Щороку колектив дає звітні концерти, організовує танцювальні батли за участі дітей з міста Рівного та області, організовують майстер-класи із гуру хіп-хопу. А ще «NoName dance and parkour studio» має перемоги в конкурсах «Global Talent», «The Challenge», «LKS», «Get2Groove», «Show Time», «Step up», «Sea Stars».

 ***

Коли дивишся на цю сіру, похмуру будівлю на вулиці Орлова,37 – навіть не здогадуєшся, що там може народжуватися щось яскраве. Саме у колишньому приміщенні «Укртелекому», яке вже давно не експлуатується в тих цілях, в яких воно було збудоване, на 3 поверсі твориться Центр вуличних культур (ЦВК – далі).

Простір під такий перший у Рівному ЦВК Вікторія Мартинюк відшукала на Державному аукціоні за дуже прийнятною ціною. Тепер про минуле цієї будівлі нагадують лише газети кінця ХХ століття замість шпалерів на стінах, які передають привіт сучасникам. Вікторія каже, що Центр вуличних культур – перший не лише у Рівному, а й Західному регіоні:

«Центр вуличних культур – це молодіжне об’єднання людей, що бачать в хіп-хопі, паркурі та інших напрямках свободу самовираження. ЦВК – це масштабний проект від NoName dance and parkour studio, що вже існує в Рівненській області понад 10 років».

На майже 800 квадратних метрах у ЦВК розмістяться 3 зали (дитячий танцювальний і тінейджерський, та ще один на 220 м² для паркуру), зона спілкування підлітків та молоді, зона очікування для дітей, тренерська кімната, костюмерна, вбиральня, роздягальня і зона очікування з кафетерієм. А ще родзинкою центру буде прозора стіна, через яку батьки на диванчиках зможуть спостерігати за тренуваннями своїх дітей.

«Я зараз розумію, що все життя мріяла відкрити Центр. Завжди хочеться чогось більшого. З чого починається танцювальний колектив? Тренер знаходить приміщення, де може передавати дітям свої знання. На старті нашої діяльності – це був підвал у ВПУ №1. Орендували ми після й інші зали. Минув час, і зрозуміла, що хочу розвивати паркур. Бо в місті це стало популярним. Щоб це робити, я знала, що у приміщенні мають бути високі стелі. Ось і «сіла» на аукціон, де знайшла приміщення на вулиці Орлова,37».

 Активні роботи з облаштування Центру вуличних культур тривають вже 2 місяці. Щоб привести в порядок майже 800 м² колишнього радянського приміщення і перетворити його у Центр вуличних культур, долучаються спонсори та меценати. А Вікторія задля втілення своєї мрії в життя – продала квартиру.

«У нас в суспільстві відношення до хіп-хопу, що його танцюють якісь волоцюги. Ми робимо ремонт в приміщенні, хочемо показати, що це – престижне дозвілля. Хочемо змінити відношення до вуличної культури, показати, що хіп-хоп – це не про підвали і про найнижчі касти суспільства. Мріємо, щоб Центр вуличних культур був на рівні з будинками культури. Щоб наші діти повірили, що все можливо», – каже Вікторія Мартинюк.

На вірі каже Вікторія все і тримається. Порівнює себе із вчителькою, яка вірить в те, що її предмет у школі – найважливіший (сміється, – авт.).

«Я вірила, що на хореографії можна заробляти. Але важко просто вірити, якщо протягом 5 років твоя улюблена справа не приносить тобі доходу. Але я хотіла лишитися з NoName dance and parkour studio. Я була впевнена, що це круто, сучасно і це не може не подобатися людям. Тепер ім’я студії асоціюється з чимось більшим, ніж просто танцями. А назва мого «дитяти» виникла від того, що я не знала як назвати колектив, то ж і назвала «NoName».

 На меті створення ЦВК Вікторія Мартинюк має проведення щорічні батли з хіп-хопу та змагання з паркуру, навчати більше 500-та дітей та підлітків хіп-хопу та паркуру, а ще – зібрати представників вуличної культури для створення єдиного інноваційного культурного продукту.

 Для юних талантів Вікторія задумала у ЦВК залишити одну стіну нефарбованою. Каже, хоче аби вихованці студії самі її розмалювали. А ще – запрошує на тренування усіх бажаючих. Не відмовляє колектив і діткам з інвалідністю.

 «У хіп-хопі немає дуже чітких рамок. Це вуличний стиль і сенс тут у свободі. Діти у нас на паркеті можуть відкритися по-новому. На відміну від класичних напрямків хореографії або спорту, в нашому напрямку можна знаючи основу та базу, творити свій особистий напрям та стиль. Ти просто прийди і спробуй, і в тебе все вийде!».

 Засновниця Центру вуличних культур та керівниця Noname dance and parkour studio Вікторія Мартинюк запрошує усіх тих, хто просуває свою вуличну сферу поодинці, об’єднатись та творити разом: «Допоможемо кожному знайти себе у вуличній культурі!».

Настя БОДНАРСЬКА