Публікація

Дитячий спів, що гучніший за бомби

11:25, 08 Червня

зображення публікації

Дерев’яна палка замість гітари та сільський двір – замість сцени. Такими були перші виступи трирічного Лео з Ірпеня. Музика стала для хлопчика джерелом радості під час війни та евакуації. А завдяки соцмережам його захоплення змогло підбадьорити людей по всій Україні у важкі часи. Так у співочого хлопчика з’явився мільйонна аудиторія.

“Лео постійно ходив наспівував, і одного дня я зробив відео з ним, яке стало дуже популярним у соцмережах і піднімає настрій багатьом українцям”, – каже батько хлопчика Олександр.

Олександр та його дружина заохочують дітей займатися музикою, щоб відвернути їх увагу від жаху війни. Адже сонячним відео із життєрадісним Лео передували обстріли, небезпека та евакуація.

8-year-old Elvin and 3-year-old Leonard are playing and drawing at their temporary house in Khmelnytskyi region. The family used to have an apartment in Irpin, in a house, which is now half-destroyed. But when the war started they had to flee.

Музика як терапія

“Найстрашніше – це коли вибухи”, – каже маленький Леонард.

А його старший брат 8-річний Елвін додає: “Мені здається, найстрашніше – це коли вмирають люди”.

Такі нетипові для дітей розмови брати іноді ведуть після того, як їх рідне місто стало зоною бойових дій. У родини була квартира в Ірпені у домі, який зараз напівзруйнований. Вони планували записати Елвіна до музичної школи, та обирали гітару для хлопчика. Але всі плани були знищені вибухами, що пролунали 24 лютого.

“Спершу ми приїхали на дачу, але і там було небезпечно: літали винищувачі, постійно було чутно вибухи, і ми розуміли, що ми маємо їхати далі. Куди – неясно”, – згадує Олександр евакуацію.

Батьки вивезли дітей на Хмельниччину, де вони знайшли тимчасовий прихисток у сільському домі. Але пережитий під час евакуації досвід іноді дає про себе знати у поведінці хлопчиків.

“Ми стали помічати, що Лео іноді насуплюється, думаючи про щось своє, а Елвін став більш емоційно вразливим”.

Мати хлопчиків Ганна також помітила, наскільки за останні місяці подорослішали її діти: “Леон став більш самостійним, а Елвін більш відповідальним”.

Щоб діти могли відволікатися від суму за домом та думок про небезпеку, батьки привносять в їх життя якомога більше творчості.

Вдома у родини постійно грає музика. Олександр навчає Елвіна грати на гітарі. А Лео зробив собі із відер барабани, на яких залюбки влаштовує концерти для індиків і кіз, що пасуться надворі.

Й навіть дорогою, під час довгої та виснажливої евакуації з небезпечного регіону, родина слухала музику та співала українські пісні.

Hanna holds her 3-year-old son Leonard at their temporary house in Kmelnytskyi oblast. The family used to have an apartment in Irpin, in a house, which is now half-destroyed. But when the war started they had to flee.

Діти вкрай потребують турботи

“Ми дуже здивувались, коли відео з Лео почали набирати так багато переглядів. Це було дійсно щось незвичне для нас”, – розповідає Ганна про несподівану славу її молодшого сина. Леонарду навіть надійшла пропозиція заспівати на благодійному концерті “І все буде добре” на підтримку дітей України під час війни. Так трирічний Леонард став, мабуть, найменшим українським волонтером, що робить добрі справи заради миру та дітей.

Мати хлопчика каже, що сама дитина ще не розуміє, що означає бути популярним. Він просто щасливий від того, що йому вдається гарно співати пісні, які йому до вподоби. Та радіє, що люди навкруги впізнають його й кажуть добрі слова.

“Тут я подружився з хорошими звірятками. За цей час я дізнався, скільки добрих людей в Україні. Але зараз я гуляю з індиками, з козами. І ще я багато співаю”.

Дітям добре у сільській місцевості, де є можливість багато часу проводити на природі. Але вся родина сумує за домом та відчуттям впевненості у завтрашньому дні.

“Я хочу скоріше повернутися до Ірпеня. Я мрію про те, щоб настав мир в Україні, і я пішов до музичної школи”, – ділиться своїми найголовнішими бажаннями Елвін.

Але поки родина не знає, чи безпечно для дітей повертатися під Київ. Тож батьки намагаються пояснити синам, чим небезпечна війна та її наслідки. Та намагаються через творчість й родинний затишок створити для дітей щасливе дитинство.

“Я б порадив всім українським батькам в цей непростий час не залишати дітей наодинці зі своїми думками та емоціями, займаючи їх телефоном або планшетом. Вони зараз вкрай потребують вашої уваги та турботи”, – впевнений батько двох дітей Олександр.

За матеріалом  ЮНІСЕФ