Публікація

Бій після бою: історія «Металіста» з Рівненської АЕС

12:44, 13 Жовтня

Він народився зі сталі — інженер служби контролю металів філії «ВП “Рівненська АЕС” АТ “НАЕК “Енергоатом”». Позивний обрав природно — «Металіст». У 2019 році вступив до територіальної оборони, а в лютому 2022-го мобілізувався до лав 5 батальйону ТРО ЗСУ. 

«Страх? Це не про смерть. Страх — що не побачиш рідних», — каже він.

Спершу — північний кордон: укріплення, чергування, окопи без вихідних. Потім — Бахмут, місто коротких перебіжок і нескінченних ночей.

«Ворог підходив упритул — РПГ із 30–50 метрів. Побачив, як вискакують групами, — дав свою першу автоматну чергу. Старшина впав — рана в шию. Без вагань затиснув рану, наклав пов’язку й затягнув побратима до укриття. Найголовніше — що встиг і врятував. Своїх не кидають».

Його символом стала кірка — інструмент, що не раз рятував життя.

«Вкопався — живеш. Інколи життя важить рівно на довжину цього інструмента».

У березні 2023 року він отримав важке поранення під мінометним обстрілом — уламки залишилися в тілі назавжди.

«Коли прийшов до тями — зрадів, що живий. На мій порятунок ішов побратим “Горинич”, бо своїх не кидають».

Попереду була довга дорога лікування та реабілітації: Дружківка, Дніпро, Вінниця, Хмільник, Луцький шпиталь, Волинський госпіталь ветеранів.

«Медикам — уклін. Тим, хто вивозив під вогнем, — теж».

Після МСЕК — «непридатний». Але наприкінці 2023 року він повернувся на РАЕС, склав іспити й знову став до роботи інженером.

«Робити свою справу добре — це теж оборона».

Ветеран знаходить сили у плаванні та ветеранському спорті:

«Рука оживає, голова — чистіша. Спорт повертає контроль і віру в себе».

З побратимами на зв’язку щодня — допомагає ремонтувати техніку, купує необхідне, долучається до волонтерських ініціатив громади.

«Своїх не кидають — ні на позиції, ні після».

І додає головне:

«Головне — людяність. Вір у себе й у побратима — і вистоїш. Ми стійкі. Ми незламні».

І ще — про тих, хто не повернувся.

«Ніхто не забутий. Ми пам’ятаємо кожного. Вони — назавжди у строю: у наших списках, у нашій пам’яті й у нашій роботі. Коли стаю до справи — знаю, що стою і за них».

 

РЕКЛАМА