Новина
Треті роковини з дня загибелі Богдана Гордійчука: історія мужності та відваги
12:46, 04 Січня
Сьогодні — треті роковини загибелі українських воїнів, які віддали свої життя за свободу України на Харківщині. 4 січня 2023 року стало чорним днем для чотирьох родин Рівненщини. Під час виконання бойового завдання на Харківщині загинули рівняни Богдан «Камінь» Гордійчук і Василь «Удав» Удодик, Олександр «Камиш» Ліщук з Рокитнівщини та Юрій «Кузя» Кузміч з Березнівщини.
Мати загиблого воїна з Рівного Богдана Гордійчука — Людмила Марчук — повідомила у Facebook, що сьогодні, 4 січня, відбудуться роковини за її сином та його побратимами. У своєму зверненні вона написала:
“Треті роковини. Згадаймо. Пом’янімо. Пам’ятаймо. Світлій пам’яті мого синочка Богдана Гордійчука. Світлій пам’яті його побратимів: Василя Удодика, Олександра Ліщука, Юрія Кузьмича, котрі 4 січня 2023 р. разом із моїм сином в одночассі загинули на Харківщині під час виконання бойового завдання.”
Богдан Гордійчук (позивний «Камінь») народився у селі Золотолин. Дитинство і перші шкільні роки провів там, згодом разом із родиною переїхав до Рівного, де навчався у школах №9, №2 та №10.
Він виріс у родині інтелігенції: батько був ветеринаром, мати — викладачкою та журналісткою. З дитинства багато читав, захоплювався історією України, козацтвом, пригодницькою літературою. Навчався у музичній школі, грав на бандурі, мав творчий характер і сильне відчуття справедливості.
Працював у газеті «Рівне-Ракурс», де вів сторінку «Кримінал». А у 2010 році втілив свою мрію і заснував власний інформаційно-аналітичний журнал «Мі100», був головним редактором і членом Спілки журналістів України. Богдан мав хист до організації й комунікації, тому успішно проявив себе також як менеджер у компанії STEKO та у сфері рекламних проєктів на радіо «Трек».
У 2014 році, після Іловайської трагедії, Богдан добровільно пішов на війну. Він вступив до УНСО, пройшов підготовку у тренувальному таборі в Новограді-Волинському й у жовтні поїхав на Схід. Рік воював у зоні АТО.
Після повернення одружився, у нього народився син Степан, якого він безмежно любив і для якого був цілим світом.
Богдан був переконаний, що повномасштабна війна неминуча. 24 лютого 2022 року він звільнився з роботи, а 25 лютого вже був у Макарові під Києвом. Після звільнення Київщини його — як одного з найдосвідченіших — відібрали до підрозділу спецпризначення.
Він брав участь у визволенні Херсонщини, проходячи пішки десятки кілометрів. Попри важкі умови, пишався тим, що звільняє українську землю. Останнє бойове завдання Богдан Гордійчук виконував на Харківщині, за кілька кілометрів від російського кордону. Після успішної операції група поверталася з позицій. Автомобіль, у якому їхали воїни, наїхав на міну.
На світанку 4 січня 2023 року 39-річний старший солдат Богдан Гордійчук загинув разом зі своїми побратимами — Василем Удодиком, Олександром Ліщуком та Юрієм Кузьмичем. Був нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).
“Стоячи на кладовищі в його узголів’ї сина, дивилася на його красиве обличчя і не могла надивитися. Хотілося прочитати на ньому останні прижиттєві емоції. Богдан виглядав так, неначе на годинку заснув. Спокій, умиротвореність, мужність і внутрішнє благородство читалися в ньому. Таким пішов мій синочок до Господа.
Дивне відчуття притяжіння. Хотілося обняти. Та межи нами такий крижаний холод.
– Ти вже не тут, синку… Але я знаю, що ти мене чуєш. Тож дякую Тобі, мій любий, що був моїм сином. Що подарував мені велике щастя материнства і чимало радісних та щасливих миттєвостей.
Знай, мій лицарю, там у вічності, що на Землі твоя матір пишається тобою. Хоч душа моя ридає, усвідомлюючи, що розлука з тобою навік, та я маю за честь зватися твоєю матір’ю“, – пише Людмила Марчук у своїй книзі спогадів «Я живий, мамо».
Раніше ми розповідали історію Богдана Гордійчука через спогади його мами, Людмили Марчук, у матеріалах:
«Щасливий визволяти рідну землю…» – Богдан Гордійчук у спогадах матері (Частина перша)
«Щасливий визволяти рідну землю…» – Богдан Гордійчук у спогадах матері (Частина друга. АТО
«Щасливий визволяти рідну землю…» – Богдан Гордійчук у спогадах матері (Частина третя. АТО)
«Щасливий визволяти рідну землю…» – Богдан Гордійчук у спогадах матері (Частина четверта)
