Публікація
Історія Богдана з Дубенщини: доброволець, воїн і закоханий чоловік
10:49, 16 Квітня
24-річний Богдан із Дубенщини до повномасштабної війни жив за кордоном. Але після 24 лютого 2022 року прийняв для себе важливе рішення — повернутися додому й стати на захист України. Сьогодні він — водій одного з підрозділів 23 інженерно-позиційного полку Командування Сил підтримки ЗСУ.
«Я приїхав на Батьківщину. Вже вдома прийшов у військкомат, але мене виганяли. Сказали, що замолодий. Мені на той час було 21. До того ж у мене в ТЦК хресна мама працювала, то вона навіть слухати не хотіла, щоб я йшов у військо», — пригадує Богдан.
Та юнак не здався. Спершу вступив до тероборони, а згодом таки домігся, щоб його взяли до Збройних Сил. Перша ротація була на Запорізькому напрямку — саме там відбулася доленосна зустріч, яка змінила життя військового.
«На кухні для нас готували їсти місцеві волонтери. І там я вперше побачив Вікторію», — з усмішкою розповідає Богдан.
Спершу було просто спілкування. Зустрічалися нишком. Але після повернення до пункту постійної дислокації, Богдан запросив Вікторію до себе. А згодом зробив їй пропозицію.
У 2022 році вони побралися. Тепер у молодої родини є маленький син. І хоча фронтові дороги Богдана пролягали через різні регіони, серцем він завжди прагнув повернутися на Запоріжжя — туди, де все почалося. Навіть просився будувати бліндажі саме там, аби хоч трохи побути ближче до коханої.
«Я понад усе хочу, щоб закінчилася війна. Щоб ми з побратимами живими і здоровими повернулися до рідних та до нормального, спокійного життя. Хочу, щоб мій син жив у вільній Україні», — говорить солдат.
За мужність і героїзм Богдан нагороджений президентською відзнакою «За оборону України», нагрудним знаком «За зразкову службу» від Міноборони, полковою відзнакою «Надійний захист у бою» та полковим коїном.
