Публікація
Юрій Шадий: Хочемо зробити Пласт доступним кожній дитині
09:39, 09 Грудня

Юрій Шадий – людина, відома всій Рівненщині своїми патріотичними поглядами. Інтерв’ю з ним ми взяли після обласного пластового з’їзду, на якому він склав свої обов’язки голови Окружної пластової ради. Втім, це аж ніяк не означає, що Юрій перестав займатися пластовим рухом. Навпаки, в нього є нові плани та думки. Про свої нові ідеї він розповів у ексклюзивному інтерв’ю для Горинь.інфо.
“До громадської діяльності мене спонукав підручник з історії України”
Юрко, знаю тебе давно як небайдужу та активну людину. Розкажи, будь ласка, що саме спонукало тебе займатись громадською діяльністю?
До громадської діяльності мене спонукав підручник з історії України. Розуміння історичного моменту, зовнішньо та внутрішньополітичних викликів ставило питання руба. Або бути проактивним і будувати Україну міняючи геть усе що працює неправильно, всупереч логіці і здоровому глузду, або емігрувати, розуміючи що працею тут ти можеш нічого не змінити. Одним з найважливіших аргументів на користь проактивного життя в Україні, а не міграції, була відповідальність перед тими сотнями і десятками тисяч Українців котрі не вагаючись віддавали життя за те щоб ми могли жити тут. Я вже тоді знав, які страшні муки і терпіння за цю можливість віддавали кращі сини та дочки нашого народу. Тож у мене було відчуття провини перед ними, що я народившись у золотий час української держави, котрий настав завдяки їх жертві, нічим не ризикуючи, готовий просто для когось віддати землю, за яку заплачено велику жертву крові. Від мене вимагалося не багато, просто жити по правді і міняти, трансформувати простір довкола. Еміграцію у цей момент життя нашої держави я розглядав, як страшенну невдячність. Тому власне й став на шлях проактивного, громадського життя.

Окрім пластвого руху, ти ще займаєшся проблемами громади та Здолбунівщини (Юрій Шадий обраний депутатом районної ради – прим.). Чи не заважає виконання обов’язків депутата пластуванню? Чи не суперечить це одне одному?
Зараз я є депутатом Здолбунівської районної ради, головою фракції. Депутатство – це один з методів громадського служіння. І цей метод дає значні інструменти для трансформації, зміни суспільних процесів. Первинною метою мого депутатства була додаткова можливість розвивати Пласт. І ми цю можливість отримали. У Здолбунівському районі за цей час прийнята програма розвитку Пластового руху. Пластові осередки створені у Здолбунові, Мізочі, Бущі. Гуртки отримали намети і спальники, інший інвентар. Нам доступна послуга шкільного автобуса. Усі ці речі роблять пластування доступнішим для дітей, а отже виграє у далекій перспективі і громада, і Україна. Окрім того, депутатство дає можливість розуміти управлінські та бюджетні процеси, дає доступ до нових важливих для громадської роботи комунікацій. Хоча може бути й зворотній ефект, коли ти не можеш бути достатньо вільний у діях, зокрема, щодо конкретних чиновників, бо це так чи інакше може зашкодити справі.
Ти був активний у громадському житті й раніше, але прийшов у Пласт не одразу. Чому саме тебе зацікавив Пласт?
До Пласту прийшов, бо розумів, що змінити неправильні традиції, моделі суспільної поведінки і стереотипи у старших людей дуже важко. Тому вирішив працювати з дітьми. А Пласт мав і має єдину і унікальну виховну методику, спрямовану на виховання доброго громадянина України. Саме тому своє повноцінне громадське служіння я почав у Пласті.

Читайте також: Пластуни Рівненщини провели військово-патріотичний табір
Рівненські пластуни провели акцію до Дня захисників України
“Пласт виховує доброго громадянина України”
Не всі наші читачі знають багато про Пласт. Розкажи в кількох словах про те, яку молодь виховує ця організація.
Пласт виховує молодь, готову до служіння своїй родині, своїй громаді, своїй країні. Пласт виховує доброго громадянина України.
Питання виховання молоді важко розкрити у декількох реченнях, але виховання стоїть на двох основних китах. Це власний приклад вчителя, батька, виховника, старшого друга. Другий – це моральне та діяльне середовище. Все це досягається лише у спосіб вдосконалення усіх нас, дорослих. Більше того, я можливо скажу не достатньо популярну річ, але дуже часто молодь більш вихована і більш моральна за старших людей. На це є історичні та інші глобалізаційні причини.
Цікаве твердження. В чому ти вбачаєш проблеми виховних процесів?
У роботі з молоддю та дітьми, у вихованні у нас є неефективна система літніх таборів і позашкільних закладів, шкільних виховних центрів та заходів. Немає стратегії розвитку, не поставлені завдання і не проводиться системний моніторинг, аудит раціональності витрачання зусиль та ресурсів на утримання закладів та проведення заходів. Ми цю проблему вирішуємо на своїй ділянці, але знаємо як покращити стан справ в усій області. Але щоб проблему вирішити, то її треба назвати, окреслити, визнати. І для цього треба говорити. Має відбутися конгрес, публічний процес дискусії з питання освіти та виховання Рівненщини, де мають бути усі, хто переживає за царину освіти та виховання. Конгрес має напрацювати стратегію, заходи, програми. І я більш ніж впевнений, що після такого процесу ми попрощаємося з частиною заходів у школах, зайвими документами та звітністю. Бо нам доведеться міряти ефективність роботи не кількістю грамот, а кількістю волонтерів і проектів, якістю знань і вмінь, компетентностями випускників.
“Довелося добряче «попріти»”
Ти довгий час очолював Окружну пластову раду (керівний орган обласної організації Пласту). Розкажи нашим читачам, які саме успіхи вважаєш найбільшими за цей час.
За більш ніж два роки часу зроблено чимало. Треба почати з того що обласну Пластову організацію я отримав, бо просто цим ніхто не хотів займатися системно. І станом на 2016 рік вона потребувала перереєстрації і повного перезавантаження, адже жоден зі статутних органів не працював. Тож довелося добряче «попріти». За цей час нам вдалося систематизувати і запустити повноцінну роботу усіх статутних та методичних підрозділів, включаючи Окружну таборову комісію (орган моніторингу якості таборів). Налагодили систему фінансування та методичного супроводу проведення літніх таборів, як основного елемента пластової виховної програми.

За літо 2019 року у Рівненській окрузі відтаборували близько 450 учасників. До прикладу у 2015 році таких дітей було 70. Тобто ми не лише збільшили кількість дітей, але й збільшили кількість дорослих волонтерів – вишколених скаутмайстрів, котрі можуть проводити ці табори якісно. А це означає, що величезна робота була пророблення у напрямку методичних вишколів виховників. Надзвичайно велика робота була проведена з адвокації інтересів Пласту в органах влади. За ці роки вперше в історії Пласту на Рівненщині ми мали пряме фінансування заходів з обласного бюджету. Також прийняті та профінансовані програми розвитку пластового руху у 7 районах, 2 містах та 1 ОТГ області. Це дало можливість робити найдешевші в Україні пластові табори, а отже доступні для дітей. Важливо додати що усе це стало можливим завдяки фінансуванню і програмі розвитку Пластового руху у Рівненському районі котра запрацювала з 2016 року. Програма дала можливість працевлаштувати методиста по пластовій методиці. Завдяки цьому адміністрування стало системним та професійним.
Читайте також: «Немає школи – немає села»: Олександр НАБОЧУК відверто про освітню галузь
А найважливіше, що завдяки програмі і громаді Рівненського району вперше в Україні було створено пластову оселю “Волошки”. Вона діє в системі комунальної власності і у форматі молодіжного центру. Оселя стала головним вишкільним методичним центром для виховників з усієї області та України.

Також нами за ці роки була налагоджена системна робота з багатьма державними структурами. Це, зокрема, Управління лісового господарства, Патрульна поліція, Управління з надзвичайних ситуацій, управління освіти, управління молоді і спорту, Оперативне командування “Захід” та релігійними громадами Православної Церкви України та Християн Віри Євангельської.
Читайте також: На з’їзді рівненського Пласту визначили пріоритети національно-патріотичного виховання молоді
Ти згадуєш про церкви. Якою, на твою думку, є взаємодія молоді та церков зараз?
Який рівень взаємодія молоді та церкви – це скоріше питання до церков. Пласт ставить собі за мету життя кожного з нас за християнськими цінностями. Але право на навчання і трактування цих цінностей мають релігійні громади. Тож ми вчимо дітей, щоб вони були активними у своїх церковних громадах, а пластове трактування християнської моралі закладено у чотирнадцяти точках Пластового закону.

Ти вже згадував про пластову “базу”. Вже кілька років на Рівненщині функціонує пластова оселя «Волошки». Яке її місце у вашій діяльності?
Пластова оселя Волошки була відбудована силами громади Рівненського району з напівзруйнованої початкової школи в однойменному селі. При створенні за приклад бралися пластові оселі у діаспорі, молодіжні центри в Євросоюзі та мій власний досвід роботи з молоддю.

Тепер ми можемо стверджувати, що це успішний досвід, котрий став прикладом для усієї України. При чому як по функціоналу, так і по бюджетуванню. Адже пластова оселя утримується мінімальним штатом, але разом з тим на оселі відбуваються всеукраїнські заходи. Оселя надає платні послуги, бере участь у тендерах, і по факту минулих двох років є самоокупною.
Читайте також: На Рівненщині пластову оселю прикрасили графіті (ФОТО)
“Далеко не усі чиновники розуміють і поділяють наш порив до роботи з дітьми”
У вересні обласна рада проголосувала за створення «Обласного пластового центру». Але центр ще не створено. Коли очікувати на завершення цього процесу?
Поки готувалось інтерв’ю, облрада проголосувала за статут для обласного пластового центру. Втім, він не запрацює, доки депутати не внесуть відповідні зміни до обласного бюджету
Читайте також: Чи запрацює обласний пластовий центр на Рівненщині?
Нині ми стоїмо на порозі створення Комунального закладу «Рівненський обласний молодіжний пластовий вишкільний центр», котрий має забезпечити методичний супровід новостворених пластових гуртків у всій області. Бо з цим маємо проблему. Часто при школах створюються пластові гуртки, але через невідповідність роботи до методики, вони швидко зникають. А це репутаційні, емоційні втрати, тому центр має вирішити це питання. Зрештою рішення про створення центру вже прийнято, але до імплементації його в життя ще має пройти довгий шлях рішень обласної ради від зміни у програмах до прийняття статуту і виділення коштів на функціонування. Процес ускладнюються тим, що далеко не усі чиновники розуміють і поділяють наш порив до роботи з дітьми. Доводиться витрачати багато часу та енергії на переконання і відстоювання кожної позиції, часто просто важко зрозуміти на якому етапі і через кого процес зупинився.

Але ми, пластуни, доброї гадки, і вдячні усім без виключення депутатам і апарату обласної ради та усім службам і структурам обласної адміністрації. Бо не зважаючи на усі дрібниці, які тепер не дозволяють процесові рухатися так швидко, якби нам хотілося, саме завдяки системній підтримці Рівненської обласної ради та Рівненської обласної державної адміністрації, ми досягли згаданих результатів росту минулих років.
Дякую за розмову. Бажаємо пластунам подальшого кількісного та якісного зростання! Нехай все задумане здійсниться!
Розмовляв Тарас ДАВИДЮК