Публікація
Сьогодні минає 135 років від дня народження Павла Шандрука, військового УНР
11:59, 28 Лютого
28 лютого 2024 року минає 135 років від дня народження Павла Шандрука – видатного українського військового діяча.
Уродженець села Борсуки на Кременеччині. Отримав освіту в Острозькій чоловічій гімназії, згодом навчався в Історико-філологічному інституті міста Ніжин та 3-й Олексіївській офіцерській школі в Москві.
У роки Української революції 1917‒1920 рр. – в Армії УНР. З утворенням Української Центральної Ради у 1917 р. був командиром бронепоїзда «Запорожець», перебував у повстанському загоні, стрілецькому полку, бригаді Армії Української Народної Республіки (протягом 1918‒1920 рр.) на більшовицькому і денікінському фронтах.
У вересні 1920 р. 7-а бригада полковника Шандрука форсувала Дністер і Збруч у польсько-українському наступі після розгрому військ більшовицького генерала Михайла Тухачевського під Варшавою та відзначилася в боях проти більшовиків у самостійному листопадовому наступі Армії УНР на Жмеринку і Вапнярку.
У польських таборах інтернованих формувань Армії УНР Павло Шандрук був комендантом табору №10 у місті Каліші, організовував початкову школу, викладав у таборовій гімназії ім. Тараса Шевченка, Школі підхорунжих, розвивав військову науку.
Звання генерала-хорунжого полковник Шандрук отримав у грудні 1922 року. Від 1923 р. виконував обов’язки керівника відділу Українського центрального комітету (УЦК) в Лодзькому воєводстві, разом із генералами Віктором Кущем і Миколою Капустянським та екс-прем’єром Уряду УНР В’ячеславом Прокоповичем редагував у Каліші військово-науковий часопис «Табор».
Також П. Шандрук брав участь в організації Військово-історичного товариства й підготовці до друку матеріалів з історії Українського війська для першого числа часопису «За Державність».
Після повернення у Польщі до влади Юзефа Пілсудського, українці посилили військову роботу. У березні 1927 року було організовано Таємний штаб Військового міністерства УНР, а в серпні ‒ Генеральний штаб Армії УНР, де у 1927‒1936 рр. начальником був генерал П. Шандрук. Генштаб Армії УНР зареєстрував 4 тис. старшин і 40 тис. вояків, уклав план мобілізації на випадок війни за визволення України, організував 70 навчальних груп у Польщі, а також групи в Чехословаччині, Румунії та Франції.
У 1938 р. Павло Шандрук закінчив польську академію Генштабу, був активним учасником польсько-німецької війни 1939 р. Після перебування в німецькому полоні (1939‒1943) очолив Український національний комітет у Веймарі. На початку 1945-го сформував Українську національну армію (УНА), інтерновану пізніше американсько-британськими військами.
У польсько-німецькій війні 1939 року очолював 29-у польську бригаду. У бою з нацистами під Томашевом Любельськім врятував бригаду від знищення, за що у 1965 р. був нагороджений орденом Virtuti Militari. Наприкінці 1944-го за згодою всіх українських угруповань в еміграції очолив Український національний комітет в Німеччині, призначений його президією (з 1945 року командувачем Української Національної Армії, до якої мали увійти всі українські формації по німецькому боці фронту.
Павлу Шандруку належать праці з найновішої історії української армії українською, польською та англійською мовами. Серед них видана 1959 року в Нью-Йорку праця «Arms of Valor» («Армія звитяги»; в українському перекладі М. Бурмістенка ‒ «Сила доблесті»).
Фото ‒ з Інтернет мережі.
За інформацією Державного історико-культурного заповідника м. Острог
