Публікація
Рівненські ЗМІ почали менше висвітлювати війну: моніторинг ІМІ
09:25, 28 Травня
Ілюстративне фото. Джерело – Getty Images
Новини про війну рідше з’являються у стрічках найпопулярніших рівненських медіа, аніж впродовж першого року повномасштабної війни. Так, у 2022-му році третина новин у рівненських ЗМІ стосувалися війни, а нині їх кількість становить 26%.
Про це свідчить моніторинг новин на воєнну тематику, який проводив Інститут масової інформації. У травні ми досліджували новини про війну, їх тематику, а також перевіряли наявність новин з мовою ворожнечі у стрічках найпопулярніших регіональних ЗМІ. У Рівному до вибірки ввійшли п’ять найпопулярніших онлайн-ЗМІ – “Рівне вечірнє”, “Радіо Трек”, “Рівне 1”, “Рівне медіа” і “ITV media group”. Досліджувалися їхні стрічки за 6-10 травня. Моніторинг не враховує аналітику, журналістські розслідування, блоги, анонси (крім анонсів про відключення електроенергії, – ред.). Згідно з методології, новини на воєнну тематику розподілялися на бойові дії, соціальні наслідки війни, цивільні жертви війни, ВПО/біженці, гуманітарна допомога/міжнародна підтримка, робота волонтерів/активістів, новини з окупованих територій, кримінальні новини про війну, інформація про повітряні тривоги, мобілізація, інші новини про війну.
Загалом п’ятірка найпопулярніших медіа регіону за тиждень, який охоплює моніторинг, опублікувала 728 новин. Традиційно в стрічках лідирували кримінальні новини, а про різні аспекти війни повідомляється у 189 новинах, які становлять 26% від загальної кількості новин.
До слова, у грудні 2022 року ІМІ вже проводив аналогічний моніторинг, тоді новини про війну становили 33% і за півтора роки їх стало менше на 7%.
Вкотре мова ворожнечі на “Радіо Трек”
Попередній моніторинг новин про війну виявив один випадок мови ворожнечі у рівненських медіа, коли “Радіо трек” назвав Угорщину образливим виразом – “країна-гній”. Цей моніторинг також фіксує один випадок мови ворожнечі і вкотре на сайті “Радіо Трек”. Так, у новині про кількість виявлених у річці Тисі тіл чоловіків, медіа використовує заголовок “Ухилянти – сміливці?” Озвучили – скільки молодих людей загинуло у бистрих водах Тиси (ФОТО).
Заголовок з мовою ворожнечі. Скріншот з сайту “Радіо Трек”
Власне, словосполучення “ухилянти-сміливці” є неетичним і таким, що ображає та висміює загиблих, є судженням про моральні недоліки певної групи осіб.
Крім того, ані джерелу інформації – речнику Державної прикордонної служби Андрію Демченко, ані “Радіо Трек” достеменно невідомо, чи ухилялися загиблі від військової служби. Андрій Демченко у своєму коментарі лише стверджує, що ці люди втопилися у річці під час спроби незаконного перетину кордону. Тобто він не говорить про те, що вони ухилялися від служби у війську. Тож, назвати загиблих “ухилянтами” вирішили самі журналісти.
Інших випадків мови ворожнечі у стрічках ЗМІ не зафіксовано. Зникли з новин й такі означення російських військових як “орки” та “рашисти”, застосування яких, до речі, Комісія з журналістської етики не вважає мовою ворожнечі.
Тематика новин про війну
Найбільше, 32% новин про війну, становлять повідомлення про жертви серед військових і рідше – про бойові дії. Рівненські медіа щодня повідомляють про загибель та поховання військових з Рівненщини. Серед ЗМІ, які увійшли до моніторингу, телеканал “Рівне 1” присвячує найбільше уваги вшануванню пам’яті Героїв, публікуючи власні матеріали і сюжети з церемоній прощання та розповідаючи історії військових і їхніх сімей.
Також 32% новин на воєнну тематику становлять матеріали з категорії “інше”. Сюди увійшли, наприклад, новини про нагородження військових, міжнародна політика, новини про встановлення меморіалів загиблим військовим тощо.
10% новин про війну зачіпають тему мобілізації і майже всі такі новини – авторства сайту “Радіо Трек”. Новини про мобілізацію становлять абсолютну більшість воєнних новин у стрічці сайту, який напередодні набуття чинності закону про мобілізацію щоденно публікував матеріали про те, як зміняться перевірки ТЦК, скільки чоловіків можуть призвати до служби тощо.
Скріншот новини про мобілізацію з оціночною лексикою в заголовку. Скрін з сайту “Радіо Трек”
Ще 10% новин про війну повідомляють про роботу волонтерів і активістів. Наприклад, про те, як люди зібрали кошти на дрони, або ж про діяльність волонтерів, які збирають кошти для армії.
6% новин висвітлюють тему ВПО і біженців. Наприклад, ЗМІ повідомляли про домовленості України з Європейським союзом щодо тимчасового захисту українців, або ж про різні можливості отримання допомоги ВПО. Ще 4% становлять новини про соціальні наслідки війни, зокрема, обстріли енергетичної інфраструктури, або ж про відключення електроенергії, які віднедавна відбуваються у області. Також 4% новин про воєнну тематику висвітлюють кримінальні події, як от спробу агентів ФСБ ліквідувати президента України та інших представників вищого військово-політичного керівництва держави, або суд за дезертирство. 2% новин на воєнну тематику висвітлюють тему допомоги Україні. 1% “воєнних новин” – це інформація про повітряні тривоги.
Медіа більше не повідомляютиь про повітряні тривоги на своїх сайтах, однак продовжують це робити у соцмережах і в Телеграмі. Скріншот телеграм-каналу “Рівне вечірнє”
Моніторинг не виявив жодної новини про цивільні жертви війни, також не було новин про події на окупованих територіях. Рівненські медіа, у порівнянні з першим роком повномасштабної війни, стали більш сфокусованими на місцевих темах і тому менше уваги приділяють висвітленню подій з інших регіонів, навіть якщо вони важливі.
Загалом моніторинг показав зниження інтересу до воєнної тематики у рівненських медіа. Цей процес розпочався ще наприкінці 2022-го року і, ймовірно, триватиме й надалі. Моніторинг також показав, що медіа прагнуть фокусуватися на своєму регіоні і переважно згадують про війну в контексті втрат і відключень.
Ганна Калаур,
регіональна представниця Інституту масової інформації в Рівненській області
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО ”Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
