Публікація

Колись навчав малюванню, тепер інструктор бійців – історія військового 104 бригади ТРО Рівненщини

15:51, 15 Вересня

На сторінці 104 бригади тероборони ЗСУ Рівненщини розповіли історію колишнього вчителя початкових класів, а зараз – військового інструктора  Едуарда із позивним “Легіонер”.

“Я розумів до 24 лютого, що росія розпочне повномасштабну війну. Тому ще напередодні прийняв для себе рішення піти до війська” – так пояснює свій вибір колишній вчитель початкових класів, а нині військовослужбовець бригади.

В цивільному житті чоловік працював із дітьми, а тепер допомагає дорослим стати ефективними воїнами.

Колись навчав образотворчому мистецтву, а тепер викладає мистецтво війни.

“Мій учительський досвід нині допомагає передавати усі ті знання, які я отримав за роки служби і які здобував, зокрема, і в Британії і в навчальному центрі в Україні. Тепер я інструктор і займаюся бойовою підготовкою військовослужбовців”, – каже Едуард.

До служби чоловік ставиться надзвичайно серйозно, адже розуміє, що від того, як він підготує бійців, не лише залежить їхня ефективність, а їхні життя. Щодня він з хлопцями пропрацьовує різні сценарії, щоб кожен рух був доведений до автоматизму.

“Моя місія зараз допомагати. Я їх навчаю виживати в тій чи іншій ситуації, орієнтуватися на місцевості, навчаю оборонятись, штурмувати, зачищати”, – завзято розповідає “Легіонер”.

До слова, його позивний – це окрема історія, яка певною мірою розкриває сутність чоловіка: “Насправді я обрав собі позивний – “Легіонер Марії”. А “Легіонер” – це скорочено. Для мене це радше як духовний позивний, тому що я прихожанин католицького згромадження Легіону Марії. І для мене це важливо. Тепер він мене супроводжує всю війну і оберігає”.Військовослужбовець вважає, що обов’язок кожного патріота нині наближати перемогу у той чи інший спосіб. У той же час він каже, що нині дуже потрібні у війську чоловіки.

“Я з такого самого тіста, як і всі інші, але я переступив страхи, зробив крок і пішов у військо. Чоловік може боятися, але ми маємо обов’язок перед суспільством. Не всі можуть бути штурмовиками, не всі можуть бути танкістами, але тут потрібні і слюсарі, і медики, і кухарі. Рекрутинг працює, тож ми всі маємо наближати нашу перемогу”, – наголошує військовий інструктор.

Що ж до перемоги, то він часто міркує над тим, якою вона буде і каже, що для нього важливе повернення українських територій. А от щодо того, чим займатиметься після перемоги, то без вагань відповідає:

“Обожнюю Чорне море, а дружина моя Наталка обожнює гори. Тож, спочатку поїдемо в Херсонську область, в Залізний порт, як ми завжди їздили влітку, а потім і в гори Карпати, наші найулюбленіші”.

А ще він запевняє, що не збирається довго відпочивати: “Після гір відразу хочу приступити до навчання в школі, до своєї роботи вчительської. Можливо, окрім всього іншого, навчатиму дітей військової справи”.

РЕКЛАМА