Публікація

Доставка, евакуація, ремонт: розповідь рівненського нацгвардійця Гаврила про будні водія

12:17, 28 Жовтня

В останню неділю жовтня в Україні відзначають День автомобіліста – професії, яка для військових має особливе значення. В умовах війни логістика стає життєво важливою для армії, і роль водіїв Національної гвардії важко переоцінити. Їхні обов’язки не лише обмежуються доставкою боєприпасів, особового складу та продовольства на передову, але й включають евакуацію поранених та загиблих.

Один із таких водіїв – старший сержант Віталій Гаврилюк, відомий у рівненському підрозділі Нацгвардії під псевдо Гаврило, який розповів про свою службу та виклики водійської роботи на війні.

Військова дорога довжиною в чверть століття

Шлях Гаврила у військовій справі почався з строкової служби ще у 1997 році. Тоді він служив на посаді заступника командира взводу. У серпні 2022 року Віталій повернувся до служби, вже у рівненському підрозділі Нацгвардії, та взяв на себе обов’язки водія.

«Початок повномасштабного вторгнення я зустрів на своєму маршруті в Рівному, працював водієм. Пасажири активно обговорювали, що буде далі. Я не став вагатися, набрав свого попереднього командира роти і вирішив йти на службу в Нацгвардію», – пригадує військовий.

«Позаштатний начальник автомайстерні»

Гаврило – досвідчений водій із 25-річним стажем. За роки за кермом він отримав усі категорії водійських прав, а також навчився керувати і ремонтувати броньовану техніку, як, наприклад, багатоцільовий тягач легкий броньований МТ-ЛБ. У підрозділі його жартома називають «позаштатним начальником автомайстерні», оскільки він не тільки водить, але й займається ремонтом техніки, від цивільної до військової.

«На фронті доводилося постійно ремонтувати різноманітну техніку, хоч механізми цивільних і військових автомобілів схожі, проте є й відмінності. Під час ремонту броньованої техніки доводилося паралельно вивчати щось нове, переглядати відео. Та вникаєш швидко, адже розумієш, що від твоєї злагодженої роботи залежить життя побратимів», – ділиться він.

Покровський напрямок: робота під обстрілами

Нещодавно Віталій повернувся з Донеччини, де на Покровському напрямку виконував бойові завдання разом зі своїм підрозділом. Там він займався доставкою майна, перевезенням особового складу, евакуацією поранених, а також проводив ремонти техніки у складних умовах.

«На Донеччині доводилося по-різному. Найтяжче для мене – відвозити хлопців на виконання завдань, адже ти хвилюєшся, щоб всі повернулися живими і здоровими. Дуже важко, коли хтось з твоїх хлопців не повертається чи отримує поранення», – розповідає він. «Водіям на фронті важливо добре знати свою техніку, гарно орієнтуватися на місцевості в зоні відповідальності, бути готовим до різкої зміни оперативної обстановки».

Особливі складнощі створює те, що часто доводиться їздити вночі під обстрілами, без освітлення. У таких ситуаціях потрібна витримка та інтуїція досвідченого водія, оскільки відхилення від маршруту може коштувати життя.

Підтримка побратимів і фронтові чотирилапі

Попри всі випробування, Гаврило знаходить розраду у підтримці побратимів і навіть у спілкуванні з фронтовими тваринами. «Під час виїздів чи ремонту техніки ми говоримо про все і багато жартуємо – це допомагає переживати стресові ситуації. Також допомагає турбота про фронтових тварин. З нами жила собака Гільза, яка народила нам цуциків. Їх доглядали і годували всі побратими», – розповідає військовий.

РЕКЛАМА