Публікація
Станіслав з Рівненщини: водій-електрик, який став опорою на фронті
16:41, 27 Грудня
Старший солдат Станіслав не любить багато розповідати про себе. Його скромність і спокійний характер контрастують із тими вчинками, які він здійснює, коли перебуває на виконанні бойових завдань. А буває він там часто і на різних напрямках фронту…
Станіславу Олексійовичу 55 років. Народився у Володимирецькому районі, що на Рівненщині. Там минало його дитинство. Там же створив сім’ю і виховував дітей, яких у нього троє. До слова, старший син Станіслава також служить у лавах ЗСУ.
Про своє життя і мобілізацію до війська Станіслав розповідає так: “По-різному бувало у житті. В 90-их роках було дуже важко. У ті часи усі «крутились» як могли. Чимало доводилось працювати.
Ці життєві випробування загартували його характер і допомогли прийняти важливе рішення у лютому 2022 року, коли повномасштабне вторгнення росії змінило життя кожного українця.
“Я пішов по свою повістку, бо по-іншому б не зміг. Совість би не дозволила сидіти вдома”, — говорить Станіслав, згадуючи ті доленосні дні.
Він служить водієм-електриком радіостанції взводу зв’язку у 23 інженерно-позиційному полку Командування Сил підтримки Збройних Сил України. Попри поважний вік та проблеми зі здоров’ям, він несе службу на передовій, де разом із побратимами виконує складні бойові завдання:
- будівництво оборонних споруд;
- копання траншей і ходів сполучення;
- забезпечення маневреності інших підрозділів на полі бою.
“Кожен метр землі, кожен зведений опорний пункт — це шанс для життя, шанс для перемоги”, — наголошує військовослужбовець.
Станіслав отримав президентську відзнаку «За оборону України» та нагороду свого полку — «Надійний захист у бою». Ці нагороди є символом його внеску у боротьбу за державний суверенітет і мирне майбутнє України.
Попри складнощі служби, відсутність відпочинку та постійний ризик, Станіслав залишається оптимістом. Його найбільша мрія — Перемога України.
“Вірю, що війна не вічна. Рано чи пізно вона закінчиться. Ці роки закарбуються на все життя. В пам’яті будуть позиції, виконання бойових завдань і час, коли ми з побратимами мали змогу відпочивати, говорити про все на світі та мріяти. А мрія в нас одна на всіх – Перемога! Буде перемога, то буде у нас все”, – говорить старший солдат Станіслав.
