Публікація

Чекіст Лубенніков у боротьбі проти українського визвольного руху

18:18, 27 Січня

зображення публікації

Горинь.інфо нещодавно писала про те, як сарненська міськрада привітала ката з НКВД з днем народження. Починаємо серію публікацій з архівних джерел про сумнозвісний шлях Лубеннікова в боротьбі проти українського народу.

Однією з найважливіших спецоперацій Лубеннікова у Тучинському районі була операція щодо ліквідації боївки провідника ОУН на псевдо «Кнопка» (Пашковець Андрій Іванович, уродженець с. Тучин). Про цю спецоперацію у книжці «Со щитом и мечом» (Львів, 1988) «совєти» навіть написали нарис під назвою «Наградить именным оружием».

Десь на початку лютого 1950 року Лубеннікова перевели із Зарічненського району на посаду начальника Тучинського районного відділу МГБ.

А вже 8 лютого 1950 року емгебістам Тучинського райвідділу вдалося з’ясувати, що боївка «Кнопки» чисельністю 4 оунівців (в т.ч. «Кнопка») переховується у схроні, влаштованому в обійсті трьох сестер на Шубківських хуторах Тучинського району.

Вдалося з’ясувати, що прізвище цих трьох сестер – Голузій (Ольга, Надія, Анна).

Ольга Голузій
Надія Голузій
Анна Голузій

Обійстя оточили війська МГБ. Один з оунівців вискочив зі схрону і спробував прорватися, але його вбили. Зрештою, схрон «взяли», відтак витягнули з нього тіла трьох інших оунівців (ймовірно, застрелилися).

Участь у цій спецоперації брав Лубенніков. Опісля він підписав постанови на арешт двох із сестер (Ольги та Надії). Постанову на арешт третьої із сестер чомусь підписав не він. Зрештою, окрім трьох сестер, після цієї спецоперації заарештували ще двох осіб, що мали зв’язок з боївкою «Кнопки».

Тіла оунівців привезли до будівлі районного відділу МГБ (що його вже очолював Лубенніков) і поставили їх біля огорожі для постраху люду. У зуби оунівцям всунули цигарки, вочевидь, щоб поглузувати, а голови підперли палками.

Потім перед мертвими поставили двох сестер (Ольгу та Надію, а також ще одного арештанта) і сфотографували.

Перегодом дівчат, звісно ж, засудили до позбавлення волі у таборах.

Як зазначено у вище згаданій книжці, 2 червня 1950 року МГБ СССР нагородило Лубеннікова іменною зброєю за «успішну ліквідацію оунівського підпілля в Тучинському районі». При цьому до уваги взяли не лише ліквідацію боївки «Кнопки», а й інші спецоперації за участі Лубеннікова.

Цікаво було б почути зізнання Лубеннікова про цю спецоперацію: чи пам’ятає тіла повстанців біля огорожі МГБ, куди їх поділи, чи впізнає дівчат, яких заарештував тощо. 

Підготував Іван МЕЛЬНИК

Наша редакція продовжує роботу над висвітленням діяльності Лубеннікова. Читайте незабаром більше про нього на Горинь.інфо

Читайте також:

Архівна справа чекіста: “чорні справи” Петра Лубеннікова

Сарненська міськрада привітала з ювілеєм ката з НКВД

Влада та СБУ: хто і як шанує ката з КГБ на Рівненщині