Публікація
Туристичні місця Рівненщини: куди поїхати після карантину? Частина 1
09:53, 03 Квітня
Із завершенням карантину, впевнені, що кожен захоче кудись утікти зі свого будинку і мандрувати ген-ген. Саме тому, редакція Горинь.інфо підготувала для вас перелік туристичних місць Рівненщини. Це перша частина про красиві місця нашого краю. Тож вперед до віртуальних мандрів!
Базальтові стовпи
Заказник знаходиться у селі Берестовець Костопільського району. Він приваблює багатьох туристів завдяки місцевим пейзажам і неймовірними базальтовими брилами. Це справжній кам’яний літопис України заввишки від 3 до 30 м. Базальт тут продовжують добувати у кар’єрі, говорять, що ним вимощені деякі вулиці та площі Лондона та Парижа! Даний заповідник – єдиний у своєму роді в Україні. А причина утворення базальтових брил – вулканічні виверження.
Поряд з діючим розташований затоплений кар’єр глибиною біля 10 м, що підживлюється підземним джерелом. Вода у ньому прозора, зі смарагдовим відтінком. Можливо, це зумовлено великою концентрацією в ній мінералів. Це справжня знахідка для дайверів! Посеред затопленого кар’єру тут утворився маленький острівець, у формі серця, який називають «Островом кохання».
Озеро Біле
Розташоване поблизу села Рудка Володимирецького району. Свою назву озеро отримало завдяки тому, що з висоти його колір здається саме білим. Такий колір забезпечує піщане дно і абсолютно прозора вода на понад 2,5м. Біле озеро – єдине в Україні з підвищеним вмістом гліцерину у воді, через що має надзвичайні цілющі властивості. Про цілющу воду в Білому озері знали давно. Кажуть, що глава Польської держави Юзеф Пілсудський на початку ХХ століття цистернами вивозив цілющу воду до Варшави для лікування його дружини. Партизани і воїни УПА, які воювали в цих болотах, також згадували про цілющу воду Білого озера. Нею загоювали рани, виходжували впольованих коней. Відомий геолог Павло Тутковський вважав, що саме на місці нинішнього розташування Білого озера знаходився льодовик. Водойма має форму овалу й десятиметрову глибину. Чудові пейзажі сподобаються кожному мандрівнику!
Дубенський замок
У місті Дубно розташований дивовижний замок, побудований князем Костянтином Острозьким у 1492 році поблизу річки Іква. В свої часи дубенський замок вважали одним з найбагатших замків Європи. Тому він часто піддавався ворожим атакам. Проте за весь період свого існування його жодного разу не взяли штурмом.
Фортеця була повністю оформлена на те, щоб оборонятися. На території замку навіть була власна ливарна майстерня, вироби якої поповнювали арсенали вогнепальної зброї.
На території фортеці розташовані два палаци: в північній частині – князів Острозьких, в південній – князів Любомирських. Сьогодні в цих моторошних підземеллях влаштовано музей тортур.
Дубенський замок має власну цікаву історію. У 1577 році, коли весь двір готувався до весілля князевої племінниці Беати, на замок напали татари. Всі гості були в паніці почали готувати замок до облоги, виносити гармати на бастіони. Цей шум почула Беата. Таємно перевдягнувшись, вона забігла до однієї з веж та вистрілила з гармати. Ядро влучило просто у намет, де перебували хан та його син. Вбивство свого хана татари сприйняли як передвістя і покинули Дубно. Коли ворог зник за обрієм, Беата голосно промовила до гурту: «Що ж, хана розбили. Тепер пора вінчатися!»
Благовіщенський костел
У Клевані знаходиться ранньобароковий Благовіщенський костел, який непогано видно з траси, який колись належав роду Чарторийським. Це один із найбільш знатних князівських родів. Вони змагалися за корону короля Речі Посполитої. Засновник храму (спочатку дерев’яного, – ред.) Юрій Чарторийський, отримавши освіту у віленських єзуїтів, перший з цього княжого роду прийняв католицизм. Та, як то кажуть, віра без діла – мертва. Аби довести прихильність до католицтва, князь започаткував перебудову храму. В планах було зробити цегляний. Закінчено будівництво було в 1610 р., та посвячено храм лише в 1637 р. Ще у першій третині ХХст. храм прикрашав чималих розмірів вівтарний чудотворний образ Матері Божої Клеванської пензля Карла Дольче, майстра болонської школи XVIIст.
Восени 2017 року археологи знайшли останки князя Юрія Чарторийського, засновника Клевані, а також ще кількох представників роду в усипальниці старого костелу у селищі. Згодом останки перепоховали.
Надслучанський регіональний ландшафтний парк 
Регіональний ландшафтний парк, більш відомий як «Надслучанська Швейцарія». Це одне зі 100 чудес природи України. За місцевою легендою, колись місцевий князь одружився на красуні зі Швейцарії. Тому коли батьки швейцарки навідалися в гості до князя, то на березі мальовничої річки Случ вони здивовано крикнули «Яка, ця чудова Швейцарія!». І дійсно – густі ліси на берегах річки Случ, вкрите мохом велетенське каміння та запаморочливі краєвиди – чим не Швейцарія?
Знаходиться ця місцевість в долині р. Случ, в Березнівському районі Рівненської області. Ландшафтний парк площею в 1721 га був створений в 2000 р. До нього увійшли 6 заказників, 1 заповідне урочище та 7 пам’яток природи.
На території цього ж парку розкинувся і відомий місцевий заказник «Соколині Гори».
Музей лісу в Костополі
Відомо, що Рівненщина посідає найвищі місця серед заліснення. Тому й не дивно, що саме в Костополі вирішили створити унікальний для області Музей лісу. Тут представлені екземпляри, які представляють історію лісів від найдавніших часів і до тепер. Між іншим, розміщення побудувався музей саме тут не просто так, адже Костопільський район Рівненської області – це географічний кордон між лісостеповою та поліською зонами краю. У приміщенні музею раніше було лісництво Костопільського лісгоспу. З усіх боків воно оточене лісом, і завдяки цьому відвідувачі можуть відчути його неповторну атмосферу й енергетику. Експозиція музею складається з трьох тематичних залів: історичний зал, зал сучасного розвитку лісового господарювання і територія Музею.
Юзефінський дуб
Вік Юзефинського дуба близько 1350 років, завдяки чому він потрапив до переліку Природних чудес України та навіть визнаний був найстарішим дубом України.
Місцеві переповідають, що це дерево бачило походи на древлянські землі київського князя Ігоря 945 року та княгині Ольги і тому навіть має відповідне прізвисько «Дуб князя Ігоря».
Знайти віковий дуб можна неподалік села Глинне, Рокитнівського району, посеред Радзивілівської пущі. Дуб-патріарх має обхват 8,4 метра, який ледве можуть охопити руками п’ятеро людей. Не один раз дуб уражався блискавками. Саме після однієї з них, яка вдарила у дуб-велетень 28 червня 1997 року, зрізала найтовщу гілку та розкроїла кору дерева аж до землі, вчені-дендрологи визначили вік шанованого дерева.
Тараканівський форт
Це рідкісна споруда часів І світової війни. Таких у світі лише три, і одна з них – в Україні, на Рівненщині. Розташований форт біля міста Дубно, неподалік села Тараканів.
У 1873 році на зведення форту за наказом імператора Олександра ІІІ виділили 66 мільйонів рублів. А у 1890 році завершили будівництво, в якому навіть було використано новітній на той час бетон. Основна мета форту була захищати залізничну колію Львів-Київ. Та все ж діяв він не за призначенням. Переважно його використовували як військовий склад та в’язницю для полонених.
На початку Першої світової війни 1915 року російські війська відступили з форту, та без бою здали його австрійській армії. Руйнування об`єктів укріплення розпочалося влітку 1916 року, коли під час Брусиловського прориву російські частини вибивали з власноруч покинутих укріплень частини 4-ої австрійської армії. Під час баталій, споруда була майже повністю зруйнована. В підсумку росіянам вдалося повернути укріплення у свої володіння. Загинуло близько 200 австрійських солдатів. Їх похоронили під насипами форту.
У 1920 р. форт утримували поляки, які під командуванням майора Матчинського оборонялись від армії Будьонного.
Протягом Другої світової війни бої за форт не велися, а після закінчення війни форт втратив своє призначення.
Цікаво, що споруда й досі перебуває на армійському балансі України.
Форт ззовні оточений глибоким ровом із земляними валами, укріпленими потужними стінами. В центральній частині форту зведена двоповерхова казарма, до якої ведуть чотири підземні ходи, прокладені під другим земляним валом. Там розташовувались житлові, складські та господарські приміщення для артилерійської роти та штаб коменданта форту. Периметр форту складений зі 105 так званих безпечних казематів і, щоб до них потрапити, треба було подолати подвійну лінію оборонних рубежів.
Форт мав численний гарнізон (у казематах форту могло розміщатися 800 осіб) та був добре озброєний (оснащений далекобійними гарматами великого калібру).
Окрім неймовірної інженерної думки, форт оповитий містикою. Чимало туристів стверджували, що бачили тут привидів, що не викликає здивування, враховуючи скільки людей тут загинуло під час боїв минулого століття. Також існує легенда від місцевих, ніби то тут гітлерівські війська в часи Другої світової проводили випробування новітньої зброї. Коли німці відступали, то замурували декілька тунелів, а місцеві стверджують що з підвалів форту досі чутно вибухи тієї зброї.
Варто наголосити, що перебуваючи у форту будьте дуже уважними, щоб не потрапити у відкритий колодязь чи іншу пастку. Візьміть з собою хороший ліхтарик і зручний одяг. І найкращим варіантом буде відвідати форт разом з екскурсоводом ( це набагато цікавіше та безпечніше).
За часів монгольських нападів у 1241 році були знищені дерев’яні укріплення в Острозі і на тому ж місці був побудований замок. Комплекс складається з Мурованої та Круглої вежі, Богоявленської церкви та Надбрамної башти, яка слугує дзвіницею.
Замок був резиденцією родини Острозьких, але за потреби міг виконати чудові оборонні функції. Приміщення були повністю пристосовані до тривалої облоги, в одній із кімнат навіть була криниця. Готичний стиль склепінь, кам’яні різьблення та інші елементи декору, що збереглися до сьогодні, все це вказує, що до будівництва приклали руку майстри своєї справи.