Новина
Пластовий осередок Вараша відсвяткував 22 річницю з дня свого заснування
10:46, 19 Лютого
12 лютого 2020 року пластовій станиці Вараш виповнилося 22 роки. Карантин нарешті завершився, юні пластуни відпочили і засумували за рухом, то ж свято в останні вихідні перед початком навчання вийшло дуже насиченим і емоційним. Повідомляють на сайті станиці.
Розпочалось усе з урочистого відкриття, яке стало для декого особливим днем: чимало юних пластунів вперше отримали пластові хустини і були прийняті до пластового гурту. Завітали також гості з Володимирця та батьки.
Після офіційної частини всіх учасників чекала цікава пригода – тематичний квест містом, присвячений 102-ій річниці бою під Крутами і який відбувався активно й рухливо, а етапи квесту були розроблені не лише для розваг, а й для навчання. Наприклад, на одному з етапів діти в’язали вузли, стріляли з рушниць, працювали з азбукою Морзе та азбукою жестів тощо. Також, під час гри, кожна команда збирала частинки історії бою під Крутами, яку в кінці, на основі отриманих знань, мала з’єднати до купи. Вісім команд, які брали участь, мали свої маршрутні листи з підказками та детальним планом руху по етапах квесту – то ж ніхто не заблукав, а чудова погода цьому теж сприяла.
Опісля учасники вирушили до актової зали й переглянули два короткі документальні фільми: про російсько-українську війну 1918 року і сучасну. Історія циклічна, саме тому виховання національно свідомої молоді є одним з основних завдань Пласту.
Далі на всіх чекав гарячий чай та солодкий стіл, профінансований відділом у справах сім’ї, молоді та спорту міської ради. Після короткої перерви кожен рій і гурток представив власну імпрезку на тему: “Чому назва мого гуртка/рою саме така”. Пластуни імпровізували, демонстрували акторську майстерність, танцювали, розказували історії й легенди, сміялись і багато співали улюблених пісень.
А завершилось усе дружнім колом та “іскрою” вдячності (пластовим церемоніалом), пролунало гучне “до зустрічі”, адже зовсім скоро почнеться таборовий сезон -2020 і ми зберемось вже не під дахом гостинної ЗОШ №5, а десь у лісі, біля ватри …
