Новина
Посмертні нагороди передали родинам чотирьох захисників із Млинівської та Дубенської громад
17:20, 02 Вересня
Напередодні Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави, у Дубенській районній військовій адміністрації родинам полеглих воїнів передали їхні військові нагороди. Відзнаки посмертно отримали рідні захисників із Млинівської та Дубенської громад.
Сергій Мунт
Солдат Сергій Петрович Мунт посмертно нагороджений почесною відзнакою Міністра оборони України — медаллю «Хрест Сил територіальної оборони». Нагороду отримала його мама Ольга Володимирівна.
Сергій народився 27 липня 1984 року в селищі Млинів. Тут пройшли його дитячі та юнацькі роки. Середню освіту здобув у Млинівській загальноосвітній школі № 1.
У 2010 році створив сім’ю, виховував доньку. На теренах рідної Млинівщини освоював робітничі професії у різних господарських сферах: садив ліс, продавав будівельні матеріали, доглядав пасіку. З великою цікавістю молодий чоловік вивчав тонкощі ремонтних робіт, адже з малих років мріяв збудувати власний будинок.
З цією метою поїхав працювати за кордон. Освоював ази будівельної майстерності у Польщі, Франції, Німеччині та Нідерландах.
Завжди привітний, без шкідливих звичок, займався спортом. Найбільше у житті цінував вірну дружбу.
Коли у лютому 2022 року почув страшну звістку про початок повномасштабної війни, прийняв рішення повертатися додому.
25 травня Сергій стояв на порозі центру комплектування, готовий стати до лав Збройних Сил України.
Він служив солдатом, старшим розвідником розвідувального відділення розвідувального взводу військової частини А7123 71-го батальйону територіальної оборони у складі 101-ї окремої бригади ТрО Сил територіальної оборони ЗСУ.
Серед побратимів мав позивний «Смутний». Був душею компанії, надійним товаришем, який завжди умів підтримати у найважчу хвилину, розрадити теплим словом і ніколи не залишав своїх у небезпеці.
Сергій загинув 16 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Біла Береза Шосткинського району Сумської області.
Захисник також був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України» відповідно до Указу Президента України від 5 серпня 2022 року № 559, а також нагрудною медаллю «Почесна відзнака військової частини А0451 «Надійний захист у бою» — згідно з наказом № 900а від 4 грудня 2024 року.
Іван Качан
Молодший сержант Іван Васильович Качан посмертно нагороджений медаллю «Лицарський хрест». Відзнаку отримала його дружина Марія Валентинівна.
Іван народився 6 лютого 1989 року в Луцьку у багатодітній родині. Разом із батьками проживав у селі Бужани Горохівського району, де у 2007 році закінчив Бужанську загальноосвітню школу.
Після закінчення школи пішов працювати. Спочатку — на місцевих будівельних об’єктах, згодом — за кордоном. Саме там познайомився з майбутньою дружиною Марією. У 2019 році вони створили сім’ю. Подружжя виховувало двох синів.
Родина Качанів проживала в селі Терешів Привітненського старостинського округу.
Життя Івана — це історія відданості Батьківщині. Його служіння українському народу розпочалося ще у 2014 році, коли він брав участь у боях антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Ще з часів АТО побратими дали йому позивний «Гном». Проте за цим добродушним псевдонімом ховалися залізна воля, мужність та готовність завжди прикрити спину товариша.
З перших днів повномасштабного вторгнення Іван знову без вагань став на захист рідної землі. Служив бойовим медиком механізованого взводу. Під вогнем він рятував життя інших, даруючи побратимам шанс на майбутнє.
28 січня 2024 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Авдіївка на Покровському напрямку воїн прийняв свій останній бій.
Довгі місяці невідомості та надії обірвалися 5 березня 2026 року, коли Героя було офіційно ідентифіковано.
У роки військової служби Іван завжди був взірцем високої професійності та бездоганного виконання службових обов’язків, сумлінного служіння українському народові. За це неодноразово відзначався високими нагородами: у 2015 році отримав грамоту військової частини А4174, у 2016 році — відзнаку Президента України «За участь в Антитерористичній операції», а у 2023 році — грамоту військової частини А7069.
«Спокійний, щирий, надзвичайно працьовитий і доброзичливий» — так згадують Івана всі, хто мав честь його знати. Він був людиною світла, яка понад усе любила свою сім’ю та свій край.
Юрій Білик
Воїна Дубенської громади, солдата Юрія Олександровича Білика, посмертно відзначили почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Комбатанський хрест» та знаком «Честь та пам’ять».
Юрій служив сапером інженерно-саперного відділення. Його згадують як творчу та світлу людину.
Захисник загинув 16 листопада 2024 року на Херсонщині.
Нагороди передали мамі воїна — Тетяні Іванівні.
Андрій Архіпов
Сержант Андрій Васильович Архіпов посмертно нагороджений почесним нагрудним знаком Міністра оборони України «Лицарський хрест». Відзнаку передали його сестрі Альоні Василівні.
Андрій служив командиром танкового взводу та виконував найвідповідальніші бойові завдання.
19 лютого 2024 року він загинув на Харківщині внаслідок ворожого авіаудару.
Посмертні нагороди — це не лише військові відзнаки. Вони є символом вдячності українського народу захисникам, які віддали найдорожче — власне життя — за свободу та незалежність України. І водночас нагадують про ціну, яку щодня платить наша держава за можливість жити й боротися за своє майбутнє.
