Новина

В Острозькій академії вшанували поета і захисника Олександра Подвишенного

14:20, 11 Червня

зображення новини

Фото: Острозька академія

5 червня в мистецькій галереї Національного університету «Острозька академія» відбулася поетична зустріч пам’яті Олександра Подвишенного — поета, науковця, випускника академії, командира стрілецької роти Збройних сил України, який загинув 30 травня 2024 року, захищаючи Кринки на Херсонщині.

Зустріч зібрала родину, друзів, викладачів, побратимів, однокурсників та студентів, які пам’ятають Сашка як людину з унікальною життєвою енергією, любов’ю до слова й глибоким внутрішнім світлом.

«Це цікаве усвідомлення — кілька десятків людей знайомі між собою через одне рукостискання. І це рукостискання Сашка. Хтось пам’ятає його як інтелектуала, інтелігента, хтось згадує як авантюриста й хулігана, хтось — як командира. Дякую Академії за змогу згадати Сашка саме тут, у його альма-матер», — написала допис про подію дружина Олександра, Дарія Борисович.

Олександр Подвишенний був випускником спеціальності «Літературна творчість», активним студентом, громадським діячем, автором збірки поезій «Душевні ноти». У його текстах — патріотична лірика, біблійна символіка, іронія, щирість, біль, боротьба й віра.

«Сашко одним із перших серйозно досліджував творчість Уласа Самчука. Ми неодноразово спілкувалися з розпорядниками спадщини Самчука в Торонто. Він не просто писав про боротьбу — він жив нею. Сашка цінують студенти, поважають викладачі. Він буде жити в тій вільній Україні, яку захищав за покликанням серця», — зазначив ректор Острозької академії Едуард Балашов.

Його наукова керівниця, професорка Світлана Кочерга, згадує Сашка як веселого, допитливого, глибокого студента, з яким вона листувалася під час повномасштабної війни. Із цих листів зараз формують книгу пам’яті.

«Він сам обрав життя, у якому ні хвилини не сумнівався», — сказала вона.

Сашкові пощастило на викладачів, які надихали його мислити і творити. А він надихав інших — зокрема, своїх побратимів, які також прийшли на зустріч, щоби розповісти про нього як командира.

«Саша був архистратигом своєї роти, родини й Батьківщини. Його шлях — це шлях воїна до кінця. Його слово і пам’ять про нього — це те, що тримає нас», — наголосила викладачка й одногрупниця Ірина Рабчук.

Родина Олександра Подвишенного спільно з Острозькою академією збирає спогади, поезії, листи, напрацювання, щоб видати пам’ятну книжку про нього. Контактна особа — Дарія Борисович.