Публікація
“Діти алкоголіків”, “переселенка” і “горе-водії”: як рівненські медіа навішують ярлики і маніпулюють у заголовках
18:12, 24 Серпня
Окремі рівненські медіа, як виявилося, системно маніпулюють у заголовках. Колаж згенерований за допомогою штучного інтелекту
Дуже часто заголовок є єдиною частиною матеріалу, яку бачить читач. Особливо у соцмережах чи стрічках агрегаторів, де між десятками повідомлень людина за кілька секунд вирішує відкривати матеріал, чи ні. Кілька слів у заголовку можуть не просто додати новині емоції, а й суттєво змінити її зміст. А ще вони можуть формувати стереотипи, вішати ярлики, звинувачувати без суду, посилювати страх, викликати надмірні емоції.
Під час перегляду серпневих стрічок рівненських онлайн-медіа “Радіо Трек”, “Рівне вечірнє”, “Рівне медіа”, “Сфера”, “ITV Media group”, “Рівне 1”, “ОГО”, “Рівне онлайн” регіональна представниця ІМІ у Рівненській області Ганна Калаур звертала увагу передусім на можливі маніпуляції у заголовках. Усього було виявлено 39 новин із маніпуляціями на кшталт стигматизації, гендерних й вікових стереотипів, акцентування на статусі ВПО чи СЗЧ там, де вони не пояснюють події, залякувальних формулювань про ТЦК, штучної драматизації тощо.
Особливо багато таких прикладів виявилося на сайті “Радіо Трек”. Водночас на сайті “Рівненські новини” є проблемні заголовки у кримінальних та мобілізаційних темах – із ярликами та фактичним встановленням вини ще до рішення суду. У інших медіа у серпні подібних заголовків, або не було, або вони траплялися рідко.
“Знайдуть усіх” і “секретні” локації: як заголовки про мобілізацію та військових підсилюють тривогу
Окрему групу маніпулятивних заголовків становлять матеріали про територіальні центри комплектації, мобілізацію, військовий облік та самовільне залишення частини. У заголовках до таких новин проблема часто полягає не просто в емоційному формулюванні – заголовки є значно категоричнішими за інформацію, на якій побудований матеріал. Ба більше – зачасту вони взагалі не передають змісту новини.
Наприклад, “Радіо Трек” опублікував матеріал “Знайдуть усіх, хто хоч раз “засвітився”: відомо, які дані призовників є в електронному реєстрі”.
Фрази “знайдуть усіх” і “хто хоч раз засвітився” є емоційними, “страшилками”, що змушують частину аудиторії перейти за посиланням. Натомість у самому матеріалі лише розповідається, які персональні дані можуть міститися в електронному реєстрі військовозобов’язаних. Тож заголовок, скоріше, підсилює тривогу навколо мобілізації, ніж допомагає читачеві розібратися в темі.
Ще показовіший приклад – новина “ТЦК “розкрили” місця, де найчастіше вручають повістки: у списку – 6 основних локацій”.
Першоджерелом новини стало інтерв’ю представника Вінницького обласного ТЦК Суспільному, у якому вказано, що місцями перевірок військово-облікових документів є місце проживання чи роботи, громадські місця, блокпости тощо. Тобто якоїсь нової інформації для читача, по суті, новина не розкриває. Натомість заголовок “Радіо Трек” про “6 основних локацій”, де “найчастіше вручають повістки”, звучить наче розкриття такого собі секрету для рівнян і виглядає маніпулятивно.
Військові, які самовільно залишили військову частину, так само, як і ТЦК, стали об’єктами маніпуляцій у новинах. По-перше, медіа, зокрема у кримінальних новинах, не завжди виправдано фокусують увагу на статусі СЗЧ. Так сталося, зокрема, у новині “Радіо трек” “Чоловік у СЗЧ погрожував гранатою: затримання у Квасилові”.
“Рівненські новини” повідомили про це так: “У Квасилові затримали військового у СЗЧ з бойовою гранатою: він погрожував перехожим”.
Суть події – чоловік погрожував людям гранатою, після чого його затримала поліція. Уже під час перевірки правоохоронці встановили, що він перебував у розшуку через самовільне залишення частини. Статус СЗЧ не був причиною інциденту, не пояснює поведінки чоловіка і не став причиною затримання. Тож виникає питання – навіщо цю деталь виносити у заголовок?
Через поєднання двох фактів – СЗЧ та погрози гранатою – у аудиторії може виникнути причинний зв’язок, якого сам матеріал не встановлює. А отже, може виникнути й асоціація: людина в СЗЧ – небезпечна чи схильна до кримінальної поведінки.
У заголовку “Радіо Трек” “Раптово зникла бронь і його мобілізували: Як дитячий лікар потрапив до війська і загинув” бачимо очевидну проблему – видання, по суті, стверджує, що чоловік через певне несправедливе скасування бронювання загинув.
Водночас у матеріалі йдеться про те, що бронь зникла, бо медичний заклад, де працював чоловік, втратив статус критично важливого. Після чого лікар уже не мав статусу заброньованого і потрапив до Української військово-медичної академії, а згодом його направили на лікування до медзакладу.
Крім того, чоловік загинув не в бою, як може здатися із заголовку. Обставини його смерті пов’язані з падінням із вікна під час перебування у військово-медичному закладі. Тобто “Радіо Трек” драматизує і підсилює чутливу для суспільства тему мобілізації, фактично вибудовуючи емоційну формулу – несправедливо забрали бронь, відправили на війну, загинув.
Коли статус ВПО стає частиною інформаційного приводу
”Свекруха боїться, що невістка-переселенка пропишеться у будинку: що сказав юрист”, – йдеться у заголовку “Радіо Трек”. У матеріалі юрист відповідає на запитання жінки поставлене на, як зазначено у тексті, одному з юридичних форумів: чи може її невістка через суд зареєструватися у будинку бабусі сина (бабуся чоловіка дівчини). При цьому з юридичної точки зору статус невістки як внутрішньо переміщеної особи взагалі не має значення. У самому матеріалі зрештою пояснюється, що ключову роль відіграють право власності та законні підстави для реєстрації місця проживання.
Але заголовок побудований зовсім інакше – навколо страху, що “невістка-переселенка пропишеться у будинку”. У результаті, юридичне роз’яснення подається читачеві саме через таке побоювання. Акцентування на слові “переселенка” може додатково підтримувати стереотип про ВПО як людей, які нібито можуть створювати проблеми.
Коли суд ще не вирішив, а в заголовку вже винесли вирок
Окремий патерн у заголовках до кримінальних новин є у сайту “Рівненські новини”, в яких підозра або обвинувачення перетворюються на вже встановлену провину.
Наприклад, у матеріалі “У Рівному чоловіка, який із особливою жорстокістю вбив батька, можуть відправити на примусове лікування” інформація про вбивство подається як встановлений факт.
Водночас у ліді більше конкретики: йдеться про чоловіка, якого підозрюють в умисному вбивстві і вироку у справі ще немає. Поки суд не встановив вину, різниця між “підозрюють у вбивстві” та “вбив” є принциповою, а сам заголовок спотворює дійсність.
Таку ж проблему видно в заголвоку “Псевдоволонтер з Рівненщини завіз в Україну 51 авто під виглядом гуманітарної допомоги: справу передали до суду”.
Ярлик “псевдоволонтер” – це висновок про людину. Водночас у тексті медіа використовує точніше формулювання: чоловіка підозрюють у незаконному ввезенні автомобілів, а обвинувальний акт передали до суду. Тобто у цьому випадку також суд ще не оголосив вирок, а “Рівненські новини” вже визначили, що волонтер насправді “псевдо”.
Схожу проблему бачимо і в заголовку сайту “Рівне 1” “Ризик чи недбалість? Суд над рівненським хірургом, через якого пацієнтці загрожує ампутація ноги”. Тут знову ж бачимо звинувачення, “через якого” вже встановлює фактичну помилку і відповідальність лікаря.
Водночас із матеріалу випливає, що судовий розгляд ще триває, а винним лікаря вважає сторона обвинувачення. У той же час захист із нею не погоджується, а сам лікар вини не визнає.
У цій ситуації, як і в попередніх, заголовок можна було побудувати навколо факту суду та обвинувачення. Натомість читачеві вже пропонують готовий висновок про те, через кого пацієнтці загрожує ампутація.
“Яка частина вашого тіла подобається чоловіка”: гендерні стереотипи на “Радіо трек”
Інша помітна група маніпулятивних заголовків та публікацій стосується сексистської стереотипізації, шеймінгу, ейджизму і псевдопсихології. Один із прикладів – матеріал “Радіо трек” “Яка частина вашого тіла найбільше подобається чоловікам? Тест у картинці”.
Читачкам пропонують вибрати картинку, після чого “тест” нібито визначає, яка частина їхнього тіла найбільше приваблює чоловіків: ноги, груди, талія, губи чи очі. У цьому випадку жінка розглядається передусім через чоловіче схвалення її зовнішності, а тіло – як набір частин, які можна оцінити.
Попри розважальний формат цей матеріал поєднує одразу кілька проблем. По-перше, використовує псевдопсихологічний тест, результати якого подають як висновки про людину без будь-якого підґрунтя. По-друге, він об’єктивує жінок, зводячи їхню зовнішність до окремих частин тіла, які нібито можна оцінювати за ступенем привабливості. По-третє, матеріал відтворює гендерний стереотип, за яким жіноча зовнішність розглядається через чоловічий погляд і схвалення, а одним із критеріїв її цінності стає те, наскільки вона подобається чоловікам.
Подібний “тест” бачимо в іншому матеріалі “Радіо трек” “Ці три кольори найчастіше вибирають люди з низьким інтелектом”.
Утім на цьому “Радіо Трек” не зупиняється. Наступний заголовок та матеріал просто таки шокують. “Не можуть відмовитись від чарки: імена жінок, що мають схильність до алкоголізму”. Як стверджує видання, жінки з іменами Стефанія, Таїсія чи Раїса схильні до алкогольної залежності. Алкогольна залежність тут перестає бути складною медичною й соціальною проблемою і перетворюється на рису, яку нібито можна передбачити за ім’ям. Цей матеріал, як і попередні, вочевидь виконує виключно розважальну функцію. Але тут постає питання – чи має такий контент взагалі з’являтися на сайті, який позиціонує себе, як медіа.
Аналогічну проблему бачимо у матеріалі сайту про жінок, які “люблять прикидатися”.
Після 50 головне – не виглядати на 50?
Окрема категорія розважального контенту на “Радіо Трек” покликана, вочевидь, посилювати тривоги навколо зовнішності. У матеріалі “5 речей, які старять жінок 50+: чим їх краще замінити” жінкам фактично пропонують набір правил, як приховати власний вік. Довге волосся може “старити”, одяг і макіяж мають відповідати певним вимогам, а неправильно підібране взуття, за версією сайту, здатне перетворити навіть красиву жінку на “справжню бабусю”.
Проблема тут, по-перше, в ейджизмі. По-друге, в тому, що старіння подається як негативна характеристика зовнішності, а слово “бабуся” – практично як антонім привабливості. Схожий посил містить матеріал “Радіо Трек” із заголовком “3 стрижки для жінок, які миттєво омолодять на 15 років”.
А у новині “Сфера-ТВ” “Жінки у чоловічих професіях. Як зробити перекваліфікацію ефективною”, бачимо, у порівнянні, значно стриманішу подачу, але разом із тим гендерний стереотип про те, що є чоловічі і жіночі професії.
У матеріалі редакція зазначає, що жінки дедалі частіше обирають професії, які раніше вважалися чоловічими. Тобто сам матеріал фактично відходить від стереотипу, який перед цим подають у заголовку.
Ярлик, який вішають на дітей
Ще один показовий приклад маніпуляції – матеріал “Радіо Трек” із заголовком “Чи можна впізнати дитину алкоголіка за зовнішністю: лікарі розповіли, де реальний ризик”.
По-перше, тут проблеми починаються з формулювання “дитина алкоголіка”. Дитину фактично маркують через залежність її батька чи матері, хоча вона сама не має до цієї залежності жодного стосунку. Тобто заголовок робить батьківську залежність своєрідним ярликом, який переноситься і на дитину.
По-друге, читачеві фактично пропонують шукати цей “ярлик” у зовнішності дитини. Формулювання “чи можна впізнати” створює враження, ніби існує певний набір фізичних ознак, за якими можна визначити алкоголізм когось з батьків. При цьому сам матеріал уже в перших абзацах визнає протилежне: те, що дитина росла в сім’ї, де хтось мав алкогольну залежність, не залишає на її обличчі специфічних ознак. Стверджується лише, що в деяких випадках на дитину може вплинути те, що матір вживала алкоголь під час вагітності.
Тим не менше, наприкінці матеріалу сайт прямо зазначає, що оцінювати людину за зовнішністю в такій ситуації неправильно й стигматизуюче.
“Дитину людини з алкогольною залежністю неможливо надійно “впізнати” за обличчям”, – зазначають у матеріалі.
У результаті, виходить парадокс: текст начебто намагається спростувати міф, але для привернення уваги сайт спочатку відтворює і підсилює його в заголовку. Такий підхід не лише маніпулятивний, а й може посилювати стигматизацію дітей та дорослих, які росли в сім’ях із залежністю, – створювати уявлення, ніби проблему в родині можна “прочитати” на її обличчі.
Коли трагедія стає емоційним гачком
Окрема проблема група маніпулятивних заголовків – у новинах про смерть і кримінальні події. Так, “Радіо Трек” повідомляє про смертельну ДТП у Києві у новині із заголовком “Загиблі лежать на тротуарі: у Києві авто раптово влетіло просто в зупинку”.
Те, що після аварії тіла загиблих могли лежати на тротуарі, може бути фактично правдивою деталлю. Але чи потрібна вона в заголовку для розуміння події? Адже інформація про розташування тіл не пояснює ані причин аварії, ані кількості постраждалих, ані дій правоохоронців. Її функція – передусім шокувати і змусити аудиторію перейти за посиланням.
Схожий прийом бачимо в матеріалі сайту із заголовком ”На місці ДТП стояв жахливий крик: на Півночі Рівненщини загинула неповнолітня і юнак”.
Головним емоційним елементом стає крик людини біля тіла. Тобто переживання людини одразу після трагедії тут використали, як спосіб підсилити привабливість заголовка.
Подібне бачимо у заголовку “Троє маленьких дітей – без мами: на Рівненщині 17-річному горе-водію загрожує 10 років ув’язнення”. Факти загалом відповідають матеріалу, але редакція додає оцінний ярлик “горе-водій” і ставить на перше місце найбільш емоційну деталь – дітей, які залишилися без матері.
Трохи висновків
Медіа не просто повідомляють про події – вони впливають на те, про які події та явища суспільство дізнається в першу чергу і визначають, як люди сприймають події, людей та процеси. Саме тому ярлики, стереотипи, залякування чи штучна драматизація в заголовках – це не просто невдалий спосіб привернути увагу. Коли такі прийоми стають системними, медіа ризикують не пояснювати реальність, а посилювати упередження, страхи й стигматизацію.
Ганна Калаур, регіональна представниця Інституту масової інформації в Рівненській області
