Публікація

Відомий київський художник малює панно видатних діячів Острозької академії

12:46, 21 Серпня

Уже більше місяця в Національному університеті «Острозька академія» (НаУОА) активно втілюють у життя проєкт «Острозька академія: 445 років історії вищої освіти в Україні», який отримав підтримку Українського культурного фонду (УКФ) та Державного агентства розвитку туризму України. У його межах оновлюють експозиції Музею історії Острозької академії та розширюють експозиційну площу.  Зокрема, створять дві виставкові зали, які висвітлюватимуть історію університету XVI ст. та відновлення з 1994 року.

Серед іншого у межах проєкту створюють два панно «Діячі Острозької академії XVI – XVIІ ст.». Над ним працює київський живописець, іконописець, художник театру та кіно, учасник більше 30 персональних та збірних артпроєктів Юрій Нікітін. Минулого тижня митець уже розпочав роботу над створенням ескізів. Панно стане важливим складником оновленої експозиції музею

Як розповіла керівниця проєкту, директорка Музею історії НаУОА Анастасія Хеленюк, з Острозькою академією XVI ст. пов’язані імена цілої плеяди видатних вчених, релігійних та політичних діячів, які продовжували та розвивали ідеї освіти та книгодрукування, що зародилися в Острозі. Їхні імена закарбовані в історії, однак, не відомо, як виглядала більшість із них

– Якщо із Василем-Костянтином Острозьким ситуація не вкрай критична – збереглися копії портретів князя, то портретних зображень більшості діячів академії на сьогодні просто не існує. Тому в рамках реалізації проєкту «Острозька академія: 445 років історії вищої освіти в Україні», який передбачає цілковите оновлення експозиції Музею НаУОА, що присвячена історії Острозької академії, до співпраці запросили відомого українського живописця Юрія Нікітіна, – зазначила Ананстасія Хеленюк

На панно розмірами 2 на 2,5 метри зобразять чотирнадцять діячів та випускників Острозької академії XVI ст., серед яких Герасим Смотрицький, Іван Федорович, Мелетій Смотрицький, Петро Конашевич-Сагайдачний, Семерій Наливайко та інші. Керівниця проєкту додала, що музейники довго стояли перед дилемою, як зобразити цих історичних постатей. Однак зупинилися на тому, що буде несправедливо і далі не уявляти, якими вони могли були. Тому вирішили, що потрібно створити їхні уявні портрети, дотримавшись стилістики епохи. Директорка музею наголошує, що кожен із діячів зробив чималий внесок в історію та розвиток освіти й  має непересічну історію життя.

– Першим ректором Острозької академії був видатний учений Герасим Смотрицький. Сучасники згадували про нього, найперше, як людину глибоких знань. Він очолював також острозький гурток учених, що працювали в Острозі, був головним організатором процесу видання Острозької Біблії, а ще – поетом, письменником, філософом. Цікаво, що Герасим Смотрицький був особистим учителем сина Василя-Костянтина Острозького – князя Олександра. Після смерті Герасима Смотрицького Острозьку академію очолив грек Кирило Лукаріс, отримавши прекрасну освіту в Падуанському університеті, він вільно володів грецькою, латинською та італійською мовами. До Острога прибув  як представник Александрійського патріарха, перебув при дворі князя Острозького та кілька років очолював академію і був її викладачем. А у 1620 році  його було обрано Константинопольським Патріархом. На цю посаду Лукаріс переобирався п’ять разів! Серед видатних учених, що працювали в академії був Никифор Кантакузин (Парасхес). Він не лише навчався у Падуанському університеті,  але й був  там «ректором наук еллінських», а згодом викладав у Острозькій академії грецьку мову. Іще один випускник Падуанського та Краківського університетів, що викладав в Острозькій академії – Ян Лятос, був доктором медицини, математиком та астрономом. Крім того, він був придворним астрологом князя Василя-Костянтина Острозького, а також писав наукові трактати з астрономії. Між іншим, в одному з них Лятос передбачив кінець світу. За його версією це станеться у 3036 році. Вихованцем Острозької академії, згодом і її викладачем був Даміан Наливайко – священик, духівник, сповідник князя К.-В. Острозького. Він був умілим проповідником, багато працював як літератор: писав вірші, прозові твори та перекладав раньохристиянських філософів. Значну частину своїх праць він писав тогочасною українською розмовною мовою чим зробив значний внесок у її розвиток. Є важливі постаті для історії української культури й серед випускників академії. Серед них гетьман війська Запорізького Петро Конашевич-Сагайдачний, перший ректор київської братської школи Іов Борецький, лаврський архімандрит Єлисей Плетенецький, письменник Мелетій Смотрицький, автор знаменитої «Палінодії» Захарія Копистенський, відомий церковний і культурний діяч Ісакія Борискович. Підкреслю, що  діяльність острозького освітнього центру дала потужний імпульс для розвитку шкіл і друкарень в інших українських містах. Період розквіту Академії, ідеї, новаторство та результати її діяльності сьогодні іменуються «острозьким відродженням»,  – розповіла Анастасія Хеленюк.

До слова, творчість Юрія Нікітіна добре знайома університетській спільноті. Неодноразово в Мистецькій галереї організовували виставки художника. Він уже зображував історичні постаті університету, а у 1998 році створив портрет княжни Гальшки Острозької, зображення якого тепер часто використовують у підручниках історії та довідниках про життя фундаторки університету.

– Щоразу, коли я звертаюсь до образів діячів Острозької академії, я по-новому їх відкриваю для себе, тим більше, що виконую ці зображення у різній манері: одна справа відтворити образ у живописі і зовсім інша – у графіці. Зараз моїм завданням є виконати все в графіці, тому важливо дотриматися стилістики епохи, аби зображення нагадували старі гравюри, які друкували, скажімо, в Острозі, у друкарні Івана Федорова, чи західній Європі. Тому щоразу це дуже цікаво для мене як для художника. Тим паче, що цього разу я працюю над образами персонажів, до яких уже звертався у своїй творчості, випрацював певну іконографію. Наприклад, Іов Борецький, ікону якого я створив для Студентсько-викладацького храму преподобного Федора Острозького. Тому зараз я намагаюся дотримуватись візуальної схожості з уже наявним зображенням. Так само Северин та Дем’ян Наливайки. А щодо інших – це дуже цікаво уявити, як та чи інша людина могла виглядати, – зазначив художник.

У музеї підкреслюють, що під час екскурсій неодноразово бачили, наскільки важливо людям демонструвати зображення особистостей, про які вони розповідають. Більшості важко сприймати інформацію лише зі слів без візуального підкріплення. І коли вони бачать образ, у них краще відкладається інформація. Цікавим є факт, що значна частина відвідувачів музею зі здивуванням дізнається, що не збереглося до наших днів навіть портрету фундаторки академії – Гальшки Острозької. Як ми зазначили, створений для конкурсу портрет Гальшки уже став «канонічним» зображенням княжни. Юрію Нікітіну настільки вдалося передати її образ, долю, неймовірну історію, що відвідувачі навіть у її погляді «читають» та відчувають це.

– Мені, до речі, дуже приємно, коли я бачу цей портрет і на надрукованій продукції, і на сайті університету, і в експозиції музею. Саме Гальшка є улюбленим персонажем з острозької плеяди. Я навіть колись присвятив їй окрему передачу на радіо. І взагалі працювати над її образом мені було надзвичайно цікаво, – зазначив Юрій Нікітін

Художник також розповів, що йому було дуже цікаво створювати образ спудея, який тримає в руках ноти та співає. Загалом кожен із образів для нього є особливим.

– Пишучи спудея, я одразу пригадав роботи майстрів епохи Відродження, де на рельєфах зображували учнів, які співають, чи зображення старовинних нот із давніх фоліантів, які я мав можливість детально розглянути у музеях Хорватії. Безумовно, дуже цікавий для мене Ян Лятос, астролог, астроном – це в той час були дуже неординарні люди. У мене не виникає якихось особливих труднощів під час створення галереї діячів Академії, здається, я з ними усіма знайшов спільну мову, – підкреслив митець.

Керівниця проєкту підкреслює, що надзвичайно важливо, що панно створять на основі ескізів Нікітіна – це буде не просто мистецьке оздоблення експозиції, а її важлива візуальна складова.

– Ми дуже вдячні Юрію Нікітіну за співпрацю, за його творчість і за допомогу в реалізації нашого проєкту. Це насправді дуже важливо,адже відроджена Острозька академія, діяльність нашого музею покликані відродити імена діячів, які змінювали історію нашої освіти й культури. І, окрім наукової, дуже важливою є візуальна складова цього процесу. Це значно підсилить сприйняття неймовірної історії Острозької академії, – наголосила Анастасія Хеленюк.