Публікація

Скільки коштує подих, якщо він за бюджетні гроші: закупівля кисневих концентраторів на Рівненщині

09:32, 09 Серпня

зображення публікації

За півтора року в умовах карантину і то зростання, то спадання кількості хворих на коронавірус до самої хвороби і до нових правил життя звикли всі. Призвичаїлася і українська медицина, хоча у багатьох випадках мала би не призвичаюватися, а змінюватися і реагувати. І йдеться зовсім не про роботу медичних працівників, які у часи пандемії віддали максимум зусиль на порятунок життів інших. Йдеться про систему з чиновників та управлінців, які, не справляючись зі своїми завданнями, піддали ризику життя і медиків, і пацієнтів. Один із таких прикладів – закупівля кисневих концентраторів на Рівненщині.

До такої кількості хворих, які потребують кисневого забезпечення, не була готова не лише Україна. У жодній країні не було достатньої кількості ні ШВЛів, ні кисневих концентраторів – портативних апаратів, які самостійно генерують кисень з повітря. Окрім того, збудовані в Україні ще за радянських часів лікарні або ж взагалі не мали потрібної кількості точок централізованого киснепостачання, або ж якщо й мали, то потребували ремонту.

Лише осінню уряд не просто заговорив про потребу у забезпеченні киснем ковідних лікарень, а й виділив кошти для регіонів – 1,5 млрд грн на те, щоб у лікарнях або відремонтували киснепроводи, або проклали нові, або ж принаймні закупили концентратори, які хоч і менш ефективні, аніж централізоване киснепостачання, бо мають меншу потужність, проте цілком забезпечують киснем хворих, які не потребують штучної вентиляції легень.

Рівненська область з суми, виділеної урядом, отримала чи не найменшу долю – 22,3 млн грн. А варто зазначити, що розподіляли кошти, зокрема, опираючись на те, скільки регіони для себе просили. Наприклад, Волинь отримала 68 млн, Тернопільщина – 38 млн.

Втім навіть цю суму рівненські посадовці не освоїли. Наприкінці 2020-го 15,6 млн грн з виділених 22,3 млн повернулися до державного бюджету. Інші області у більшості повертали менше 1 млн грн. Найбільшу, окрім Рівненської області, суму ще повернуло Закарпаття – 9 млн грн, але з 77 млн грн субвенції.

За кошти з держбюджету Рівненщина купила 148 концентраторів та 1 газифікатор. В обласному управлінні охорони здоров’я пояснювали, що не змогли використати усю суму на концентратори, оскільки субвенція мала різні статті видатків.

Таким чином станом на весну 2021-го ковідні ліжка у Рівненській області були лише на 83% забезпечені киснем. Для розуміння, наприклад, візьмемо 100 хворих, які потрапили у лікарню. Якщо би усі з них потребували кисню, то 17-м його б забракло. Проте це у випадку, якщо у лікарнях 100% заповненість.

Аби закрити потребу у кисні, яку міг покрити державний бюджет, якби виділені восени кошти використали, гроші додали з обласного бюджету. На прохання управління охорони здоров’я на початку літа облрада внесла зміни до обласної програми боротьби з коронавірусом. 4,5 млн грн, які передбачали на закупівлю лабораторного обладнання для діагностики ковіду та на впровадження вакцинації проти коронавірусу, спрямували на закупівлю концентраторів.

Обласне управління охорони цього року провело три закупівлі концентраторів для медичних закладів області. Перші закупівлі навесні закінчилися невеличким скандалом. Волонтерка Вікторія Шинкаренко, яка допомагає хворим на коронавірус з низьким рівнем сатурації концентраторами, звинуватила управління у переплаті.

«Через півтора року закупити за 10 500 000 грн 300 кисневих по 35 000 грн, коли ціна на них 25 000, і то в роздріб?», – написала Вікторія на своїй сторінці у Facebook.

За словами Вікторії, у неї – близько 30 концентраторів, які придбали протягом карантину. Навіть наприкінці весни, коли кількість хворих почала поступово спадати, рідко траплялося, що на руках у волонтерів залишався хоча б один концентратор.

А якщо на осінь, як прогнозують у МОЗі, розпочнеться чергова хвиля коронавірусу, викликана штамом «Дельта», нестача кисню в області знову відчується.

«Концентратори ми закупили і роздали по лікувальних закладах, – зазначив директор департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я населення Рівненської ОДА Олег Вівсянник. – Зараз великої потреби у концентраторах немає. Купили і ми, і за кошти держбюджету ще були придбані. Ми придбали двопотокові десятилітрові концентратори, за допомогою яких одночасно може дихати два пацієнти, за найдешевшими цінами в Україні. Середня ціна – 38 тис., а ми купили по 35 тис. Може, хтось бачив і по 25 тис. в інтернеті, то ми туди звернулися. Нам надіслали відповідь – 41 тис. грн».

Що купили і чи справді переплатили?

Через потребу оперативно закуповувати обладнання та ліки для лікування коронавірусу уряд спростив процедуру закупівель. Ті ж концентратори та ШВЛ лікарні та управління/департаменти охорони здоров’я отримали змогу купувати без відкритих торгів, а напряму підписуючи договір із будь-яким постачальником на будь-яку суму.

«Після початку пандемії в Україні, 17 березня 2020 року, набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», – зазначає керівниця ГО «За чесний тендер» Мирослава Примак. – Згідно з цими змінами з’явився перелік товарів, робіт, послуг, потрібних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Вказаний перелік закуповується розпорядниками без конкурсу, незалежно від вартості. Тобто, маски, ліки, медичне обладнання, які використовують для боротьби з епідемією, можна купувати без тендерів, лише виставити звіт на Прозорро, в якому зазначити що, за скільки і в кого купили».

З одного боку, це у рази пришвидшило закупівлі. З іншого, негативно відобразилося на цінах та самих процедурах. Так, під «ковідні» закупівлі медзаклади почали прописувати навіть ремонти ліфтів, як, наприклад, це у липні зробила Рівненська центральна міська лікарня, без відкритих торгів замовивши заміну ліфта на 1,4 млн грн у рівненського підприємства «Арм-Еко».

29 квітня 2021 року тоді ще не реформоване управління охорони здоров’я Рівненської ОДА підписало за такою «ковідною» процедурою договір з ТОВ «Бренд Актівейшн» на 3,57 млн грн. За таку суму товариство зобов’язувалося поставити 102 кисневі концентратори OX-10 A. Вартість одного – 35 тис. грн.

5 травня управління уклало ще один договір – з ТОВ «Промед Технолоджис» уже на 10,5 млн грн. За договором, товариство мало би поставити 200 концентраторів VIZION OXY-10 ECO (по 34,75 тис. грн за штуку) та 100 концентраторів VIZION OXY-10 ECO DUAL (по 35,5 тис. грн за один).

1 липня договір на закупівлю концентраторів уклав уже новостворений департамент цивільного захисту та охорони здоров’я населення Рівненської ОДА. 170 кисневих концентраторів СР101 за майже 6 млн грн зобов’язалося продати ТОВ «Оптімед-Сервіс». Ціна за один – трохи більше 35 тис. грн.

Усі загадані концентратори – китайського виробництва. Щодо цін на них, то вони різні. Залежить як від постачальника, так і, схоже, від вміння домовлятися. Наприклад, 10-літровий концентратор СР101, який департамент ОДА купував у період суттєвого падіння захворювань на ковід, а отже і попиту на концентратори, на сайті Prom.ua продають від 33 до 37 тис. грн. За такі ж самі концентратори центр ПМСД у Дніпрі у липні віддав по 37 тис. грн за штуку. Департамент охорони здоров’я Хмельницької ОДА, купуючи 75 таких концентраторів наприкінці травня, платив по 36,9 тис. грн за кожен. Порівнюючи, рівненський департамент зекономив.

А от, наприклад, перевірити, переплатили чи ні рівненські чиновники за концентратори Vizion Oxy-10 Eco та Eco Dual взагалі неможливо, бо концентраторів з такими назвами, по-перше, ніхто інший з бюджетників не купував (принаймні пошук через Prozorro не дає результатів). По-друге, їх неможливо знайти навіть у Google-пошуку.

Щодо вартості OX-10 A, які управління навесні купило по 35 тис. грн за штуку, то нині їх можна придбати у роздріб за менш як 30 тис. грн. При цьому продає за такими цінами та ж компанія, в якої закупило управління. А Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака у березні, у розпал весняної хвилі коронавірусу, придбала 20 таких концентраторів за 500 тис. грн (тобто по 25 тис. грн за штуку). Райлікарня у Калуші Івано-Франківської області 5 таких концентраторів придбала навесні за 34 тис. грн за штуку. У цьому випадку управління охорони здоров’я Рівненської ОДА, схоже, переплатило.

Щодо постачальників, з якими співпрацювало управління, а згодом департамент, то усі вони – київські. ТОВ «Бренд Актівейшн» працює з 2016 року і найбільший свій контракт, за даними з порталу ClarityProject, уклав… з управлінням охорони здоров’я Рівненської ОДА.

ТОВ «Промед Технолоджис» на ринку майже 10 років і найбільше з бюджетниками працював в Одеській та Київській областях. За даними з Prozorro, постачальник продавав не тільки рівнянам концентратори VIZION, але AR-8 LF – на Житомирщину та Луганщину за понад 37 тис. грн за штуку.

Товариство «Оптімед-Сервіс» на ринку з 2017-го і найбільший свій договір підписало з департаментом охорони здоров’я Харківської ОДА. Такі ж концентратори, що і для Рівненщини, підприємство харків’янам у травні продало по 36,9 тис. грн за штуку, хоча йшлося про купівлю 1321 апарату загалом на понад 48 млн грн.

За словами заступника директора НКП «Рівненська центральна міська лікарня» Ігоря Дундюка, коли через великий наплив пацієнтів не вистачає кисню, будь-який концентратор хороший, бо дає киснезалежній людині можливість дихати.

«Ми просили концентратори восени і взимку, вони нас дуже виручали.  Вони працювали 24/7. На сьогодні ми не використовуємо жодного, – зазначає пан Дундюк. – Перш за все, тому, що мало хворих».

Пан Дундюк додає, що найкращі концентратори – ті, які швидко не виходять з ладу. А наскільки надійні закуплені за бюджетні кошти апарати, знає рівненський підприємець Олег Шевчук, який під час пандемії з власної ініціативи почав допомагати місцевим лікарням та ремонтувати концентратори.

«А не було вибору, що купувати, – зазначає Олег Шевчук. – Хороші концентратори (американські, європейські) нам ніхто не продавав, наскільки я знаю. Тому купили китайські – добре хоч такі. У них низький ресурс. Вони дають кисень, але не довго. І якщо зараз китайський концентратор продають за 25 тис. грн, то років 8 тому мій товариш купував за 8 тис. Якби була можливість купити європейські чи американські, хай вони будуть у два рази дорожчі, то краще їх, бо вони відслужать. А китайські доводиться після 300-600 годин (як кому пощастить) роботи ремонтувати: перебирати компресори, клапани. З іншого боку, можна взяти дешевший китайський, налаштувати його сервіс – і вже працювати буде. Ціни, за якими купило управління охорони здоров’я, ще нормальні. Варто розуміти, що Китай не торгує малими партіями, беруть замовлення не менш як на 1000, таким чином збираються всі «люті вороги» і замовляють спільно».

За словами активістів ініціативи «За чесний тендер», закупівля концентраторів – це один із багатьох прикладів, коли відсутність конкуренції призводить до перевитрат коштів платників податків. Чиновники часто нарікають, що Прозорро змушує їх купувати найдешевші товари, і вони неякісні. У випадку з концентраторами можна переконатися, що і без тендерів купили не дуже якісне обладнання, але з чималою переплатою.

Світлана КЛИМОВИЧ

Матеріал підготовано в рамках проекту «Сприяння прозорості влади у Північному заході України», що реалізовується ГО “Рівненський центр “Соціальне партнерство”, за фінансової підтримки фонду National endowment for Democracy”